Тарас Шевченко (фільм, 1926)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тарас Шевченко M:
Тарас Шевченко 1926 постер.jpg
Оригінальний постер до фільму
Жанр біографічний
Режисер Петро Чардинін
Сценаристи
У головних
ролях
Амвросій Бучма
Василько Людвинський
Іван Худолєєв
Оператор Борис Завелєв
Кінокомпанія Одеська кінофабрика ВУФКУ
Тривалість 5 179 метрів
Мова німий (російські та українські субтитри)
Країна СРСР СРСР
Рік 1926
Дата виходу 18 жовтня 1926 (Київ)
31 січня 1928 (Москва)[1]

«Тарас Шевченко» — український двосерійний фільм 1926 року, екранізація біографії Тараса Шевченка. Режисер фільму — Петро Чардинін. Роль Тараса Шевченка зіграв Амвросій Бучма.

Історія створення[ред.ред. код]

Фільм був одним із найдорожчих на той час, для підготовки до зйомок були залучені спеціалісти з історії, етнографії, літературознавства.

Виробництво здійснила 1-а кінофабрика Всеукраїнського фотокіноуправління (ВУФКУ) в Одесі.

Сюжет[ред.ред. код]

Фільм складений із багатьох новел, що ілюструють життя Шевченка-юнака, солдата, поета: важке дитинство в кріпосній сім'ї поміщика Енгельгардта; смерть матері від виснажливої праці на панщині; побої та приниження від мачухи; смерть батька, забитого на стайні за наказом барині; роки сирітства, повні поневіряння й образ.

Тарас проявляє неабиякий талант в живопису. У 1830 році його віддають на навчання кріпосному маляру. Художник Свашенко, вгадавши талант у молодому живописцеві, вводить Шевченка в коло визнаних корифеїв живопису — Брюллова, Венеціанова. Вони викупляють у Енгельгардта Тараса Шевченка, який вступає до Академії мистецтв та блискуче її закінчує. Проте поетичний геній переважає в Шевченкові. У 1840 році він видає «Кобзаря» — першу збірка віршів, що принесла Шевченкові, загальне визнання. Українська буржуазія прагне використати талант Шевченка у своїх цілях. У 1842 році Шевченко повертається на Україну. П'ять років потому його заарештовують у справі «Кирило-Мефодієвського братства». Жорстока розправа настигає великого правдошукача — його віддають в солдати та засилають в Оренбурзьку фортецю без права писати і малювати. Десять років ротерпанє під рушницею Шевченко, вимушений переносити знущання реакційного офіцерства. І тільки в 1857 році, хворий, він отримує помилування та право виїхати в Нижній Новгород. Клопоти друзів Шевченка допомагають йому перебратися в Москву.[2]

Фільм закінчується сценою смерті поета.

Знімальна група[ред.ред. код]

Актори[ред.ред. код]

Демонстрації фільму[ред.ред. код]

Фільм мав успіх в Україні й закордоном і став найуспішнішим кінопроектом 1926 року. В УРСР демонструвався скорочений варіант фільму під назвою «Тарасове життя» («Маленький Тарас»), створений Чардиніним в співавторстві з дружиною Маргаритою Барською-Чардиніною та орієнтований на дитячу аудиторію.[3]

18 жовтня 2013 фільм був показаний на кіновечорі в Національному художньому музеї України в одній із зал виставки творів Василя Кричевського, що здійснив художнє оформлення фільму.[4]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Советские художественные фильмы. Аннотированный каталог (1918-1935). — М. : Искусство, 1961. — Т. 1. — С. 170—171. — 3000 прим.(рос.)
  • Миславський В. Н. Фактографічна історія кіно в Україні. 1896-1930. — Харків : «Дім Реклами», 2016. — Т. 1. — С. 238-240. — ISBN 978-966-2149-55-5.(рос.)

Посилання[ред.ред. код]