Таратута Віктор Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Таратута Віктор Костянтинович
Viktor Taratuta.jpg
Народився квітень 1881
Єлисаветград, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер 13 травня 1926(1926-05-13) (45 років)
Москва, СРСР
Поховання Новодівочий цвинтар
Партія Російська соціал-демократична робітнича партія

Віктор Костянтинович Таратута (квітень 1881, Єлисаветград , Херсонської губернії, Російська імперія — 13 травня 1926, Москва, СРСР) — російський професійний революціонер, журналіст, радянський державний діяч.

Життєпис[ред. | ред. код]

Член РСДРП(б) від 1898 року, кандидат в члени ЦК РСДРП (1907—1911). Партійний псевдонім — «Віктор».

Закінчив Одеське ремісниче училище.

Учасник Кавказької обласної конференції в Тифлісі в листопаді 1904 року, делегат від Батума.

Делегат 4-го (1906), 5-го (1907) з'їздів партії, на 5-му Лондонському з'їзді за клопотанням Леніна обраний кандидатом у члени ЦК РСДРП і введений до складу Більшовицького центру[ru]. Делегат 5-ї (загальноросійської) конференції РСДРП (1908).

Меблевий фабрикант Микола Шміт[ru], який був спонсором більшовиків, помер у Бутирській в'язниці 13 лютого 1907 року і залишив велику спадщину. Спадок залишився сестрам Шміта — Катерині і Єлизаветі. Ленін виділив двох надійних більшовиків, щоб вони домоглися одруження з сестрами Шміт. Одним з них був Віктор Таратута, він одружився з Єлизаветою і здразу ж умовив віддати більшовикам всі свої гроші[1].

Протягом 1909—1919 років — в еміграції у Франції, з 1917 року член Французької соціалістичної партії.

Від 1919 року в Москві: керуючий справами ВРНГ СРСР[ru], секретар Комінтерну. Потім, у 1921—1924 роках, голова правління тресту «Моссукно». Від 1924 року — голова правління Банку для зовнішньої торгівлі СРСР.

Похований на Новодівичому кладовищі.[2]

Родина[ред. | ред. код]

  • Дружина — Єлизавета Павлівна Шміт (1887—1937), членкиня РСДРП від 1905 року, сестра М. П. Шміта.
  • Діти: Ніна (1908—1967), Микола (1915—1994), Лідія (1917—1999).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Млечин Л. Соблазнитель России Журнал «Огонёк» № 13 от 03.04.2017, стр. 26.
  2. Объекты культурного наследия

Література[ред. | ред. код]

Таратута Виктор Константинович // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]