Тараща (Черкаська область)
| село Тараща | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Черкаська область |
| Район | Звенигородський район |
| Громада | Селищенська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA71020250140068794 |
| Основні дані | |
| Засноване | невідомо |
| Населення | — |
| Поштовий індекс | 19443 |
| Телефонний код | +380 4735 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°20′50″ пн. ш. 31°07′11″ сх. д. / 49.34722° пн. ш. 31.11972° сх. д.Координати: 49°20′50″ пн. ш. 31°07′11″ сх. д. / 49.34722° пн. ш. 31.11972° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
155 м |
| Водойми | Бакунька |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Селище |
| Карта | |
  Тараща | |
 Тараща | |
| Мапа | |
| |
Тара́ща — село в Україні, у Звенигородському районі Черкаської області, підпорядковане Селищенській сільській громаді.
Походження назви[ред. | ред. код]
Назва Тараща є, очевидно, слов’янізованою тюркською назвою від слова тарак «оборона, захист». Село Тараща розміщене на річці Бакунька (права притока Росі). Ця назва також має тюркське походження, а саме від слова бакун «сторожа». Очевидно, в цих місцях знаходилися сторожові пости в той період, коли річка Рось відділяла слов’янські поселення від тюркських кочовищ.[1][2]
Чисельність населення[ред. | ред. код]
| 1795 | 1857 | 1867 | 1877 | 1893 | 1894 | 1897 | 1899 | 1915 | 1916 | 2001 | 2020 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 444 | 617 | 838 | 1030 | 1394 | 1421 | 1415 | 1467 | 1681 | 1707 | 351 | невідомо |
Згідно з першим і єдиним всезагальним переписом населення Російської імперії (1897 р.) в селі Тараща проживало 1415 осіб (707 чоловіків та 708 жінок).
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 351 людей.
Історія села[ред. | ред. код]
Дата заснування села невідома.
Річ Посполита[ред. | ред. код]
Перша, поки що відома, згадка про Таращу міститься в Універсалі гетьмана Івана Мазепи про надання Свято-Михайлівському Видубицькому монастиреві села Таращі та хутора Прутильці з прилеглими до них угіддями від 10(21) вересня 1707 року.
У 1743 році в селі Тараща збудували дерев'яну церкву Покрови Пресвятої Богородиці, що проіснувала до 1861 р.
Таращанська волость[ред. | ред. код]
Станом на 1878 рік Таращанська волость Канівського повіту Київської губернії з центром у селі Тараща складалася з 18 поселень, 9 сільських громад. Населення — 10558 осіб (5351 чоловічої статі та 5207 — жіночої), 1862 дворових господарств.
Тараща, як колишнє власницьке село, розташоване при урочищі Червоний Горб. На той час нараховувалось 182 двори, де проживало 1015 осіб. У селі також була православна церква, школа, постоялий будинок та водяний млин.
Голодомор в Україні (1932-1933)[ред. | ред. код]
За даними різних джерел в селі в 1932-1933 роках загинуло близько 244 осіб. На сьогодні встановлено імена 13 таращан.[3]
Друга світова війна[ред. | ред. код]
Село звільнене від німецько-фашистських загарбників у 16 лютого 1945 року.
Новітня історія[ред. | ред. код]
Від січня 2003 року у селі діє фельдшерсько-акушерський пункт.
2007 року село Тараща було газифіковано.
У квітні 2017 року шляхом об'єднання Селищенської та Сухинівської сільських рад була утворена Селищенська територіальна громада. До новоутвореної громади входить Селище, як адміністративний центр, а також Тараща, Гута-Селицька та Сухини.
У червні 2020 році, в результаті прийняття Кабінетом Міністрів України розпорядження щодо визначення адміністративних центрів та затвердження територій громад областей, Селищенська ОТГ об'єдналась з Карашинською громадою. У складі громади 12 сіл, в тому числі й село Тараща.
Освіта[ред. | ред. код]
На території Таращі не функціонує жодного дошкільного навчального закладу та закладу загальної середньої освіти.
Пам'ятки архітектури[ред. | ред. код]
- Покровська церква — пам'ятка архітектури XIX століття. В клірових відомостях записано, що існуючу церкву почали будувати в 1861 році замість старої, яка також була дерев'яною, збудованою в 1743 році[4] "тщанием прихожан", але стала "ветхою" і маленькою. Тоді було вирішено будувати нову більшу, для якої в 1861 році вже заклали цегляний фундамент. У 1862 році будівництво було закінчено. Для її спорудження використали матеріал старої церкви. У 1872 році при ній збудували дзвіницю.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Железняк І. М. Рось і етнолінгвістичні процеси середньопридніпровського Правобережжя. — К., 1987 (PDF).
- ↑ Каталог річок України / Упорядник Г. І., Швець, Н. І. Дрозд, С. П. Левченко. — К.: Видавництво АН УРСР, 1957.
- ↑ Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932-1933 років в Україні. Черкаська область. Частина 1 – Черкаси: Вид.Чабаненко Ю., 2008. – 1200 с. (PDF).
- ↑ Л. І. Похилевич. "Сказання про населені місцевості Київської губернії", 1864р.
Див. також[ред. | ред. код]
- Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)
- Громадсько-політичка газета "Надросся"
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Тараща.
- Село Тараща в легендах і переказах
- Taraszcza, wieś, powiat kaniowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 163. (пол.)
- Taraszcza, wieś, powiat kaniowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 651. (пол.)
|
Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||
| |||||||||||
.png){kind=small}