Тарденуазька культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Тарденуазька культура — археологічна культура часів пізнього мезоліту, 7 — 4 тисячоліття до Р. Х., одночасна з пізнім етапом свідерської культури, поширеної в лісовій смузі.

Назва «Тарденуазька культура» походить від стоянок в околицях містечка фр. La Fere-en-Tardenois (північна Франція).

Тарденуазька культура поширена в Західній і Центральній Європі.

В Україні в Нижньому Придністров'ї (Гребениківська стоянка), Дніпровому Надпоріжжі (Кізлевий острів), Криму (Мурзак-Коба, Фатьма-Коба, Шан-Коба) і Північному Кавказі.

Стоянки Тарденуазької культури, розташовані переважно на піскових надмах (у Криму — в печерах), належали рухливим групам людності, які займалися мисливством, рибальством і збиральництвом.

Для Тарденуазької культури характеристичні мікролітичні кам'яні вироби геометричних форм, вживані як вкладні до кістяних і дерев'яних знарядь (гарпунів, наконечників списів, ножів).

Суспільний устрій — матріархально-родовий лад.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]