Тарим

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 41°05′ пн. ш. 86°40′ сх. д. / 41.083° пн. ш. 86.667° сх. д. / 41.083; 86.667

Тарим
Wfm tarim basin.jpg
Тополя на березі Тариму, повіт Юлі, Сіньцзян
Tarimrivermap.png
Сточище Тариму
41°05′ пн. ш. 86°40′ сх. д. / 41.083° пн. ш. 86.667° сх. д. / 41.083; 86.667
Витік
• координати 40°27′46″ пн. ш. 80°52′09″ сх. д. / 40.46277777777800111° пн. ш. 80.869444444443999487° сх. д. / 40.46277777777800111; 80.869444444443999487
Гирло Лобнор
• координати 41°05′00″ пн. ш. 86°40′00″ сх. д. / 41.08333° пн. ш. 86.66666666666699825327668805° сх. д. / 41.08333; 86.66666666666699825327668805
Басейн Таримський басейн
Країни басейну Flag of the People's Republic of China.svg КНР
Площа басейну, км² 557 000
Прирічкові країни Flag of the People's Republic of China.svg КНР
Довжина, км 2 030 км
Середньорічний стік 900м³/c(при злитті з Хотаном),150м³/c(у нижній течії)
Притоки Аксу (притока Тариму), Яркенд, Кончедар'я, Хотан і Музат
ідентифікатори та посилання
GeoNames 1529158
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
CMNS: Тарим на Вікісховищі

Тарим(кит. 塔里木河; піньінь: Tǎlǐmù Hé) -- головна річка Сіньцзяну, Китай.

У давнину китайці вважали Тарим верхнеєю течією Хуанхе (Жовтої ріки)[1]. Але вже за часів Династії Хань, китайцям було відомо що Тарим впадає до озера Лобнор[2]. Її повна довжина — 2 030 км.

Тарим — найдовша річка внутрішнього стоку у Китаї, з щорічним стоком у 4-6 млрд м³. Її долина є домівкою для 10 млн китайців, уйгурів і монгол. Її ім'я надало назву Таримському басейну.

Утворюється від злиття річок Аксу, Яркенд і Хотан. Найбільш багатоводна складаюча р. Аксу (70—80 % загального стоку Тариму), річки Яркенд і Хотан в окремі роки пересихають. Музат — головна притока. За головну складову Тариму зазвичай приймають р. Яркенд (у верхній течії — Раськем-Дар'я), що бере початок в горах Каракоруму.

Тече по західній і північній околиці Кашгарської рівнини, огинаючи з півночі пустелю Такла-Макан. На цій ділянці відбувається розсіювання стоку. У окремі роки води Тариму досягають солончака кна схід від озера Карабуранкьоль. В середній і нижній течії Тарим розбивається на численні протоки, утворюючи безладний лабіринт єриків і невеликих озер, розташованих в смузі шириною до 80 км, де головне річище часто змінює своє положення. На ділянці нижньої течії Тарим зближується з річкою Кончедар'я, з якою його сполучають протоки з періодичним стоком. У роки, коли основна маса вод Тариму спрямовується в річище Кончедар'ї, відбувається наповнення озера Лобнор (у роки із зворотною течією наповнюється озеро Карабуранкель, а Лобнор значно скорочується в розмірах або висихає). У минулому в Тарим впадали річки Кашгар, Тізнаф, Керія, води яких нині повністю розбираються на зрошування або втрачаються в пісках. Живлення снігово-дощове, у верхів'ях також льодовикове; повінь з травня по вересень.

Об'єм річного стоку після виходу з гір близько 29 км³; у низов'ях — від 4 до 8 км³. Взимку замерзає.

Багатий рибою (марінка, осман, голець).

Води річок Таримського басейну широко використовуються на зрошування (особливо в Яркендській, Кашгарській, Аксуйській оазах).

Посилання[ред. | ред. код]

  1. http://depts.washington.edu/silkroad/texts/hhshu/notes2.html#2_1 Notes to the draft annotated translation of the 'Chapter on the Western Regions' from the Hou Hanshu (2003) by John E. Hill
  2. A. F. P. Hulsewé and M. A. N. Loewe, China in Central Asia: The Early Stage: 125 B.C.-A.D. 23. Leiden E. J. Brill (1979) ISBN 90-04-05884-2


Джерела[ред. | ред. код]

  • Hill, John E. 2003. «Annotated Translation of the Chapter on the Western Regions according to the Hou Hanshu.» 2nd Draft Edition.[1]
  • Hill, John E. 2004. The Peoples of the West from the Weilüe 魏略 by Yu Huan 魚豢: A Third Century Chinese Account Composed between 239 and 265 CE. Draft annotated English translation. [2]
  • Hulsewé, A. F. P. and Loewe, M. A. N. 1979. China in Central Asia: The Early Stage 125 BC — AD 23: an annotated translation of chapters 61 and 96 of the History of the Former Han Dynasty. E. J. Brill, Leiden.
  • Stein, Aurel M. 1907. Ancient Khotan: Detailed report of archaeological explorations in Chinese Turkestan, 2 vols. Clarendon Press. Oxford. [3]
  • Stein, Aurel M. 1921. Serindia: Detailed report of explorations in Central Asia and westernmost China, 5 vols. London & Oxford. Clarendon Press. Reprint: Delhi. Motilal Banarsidass. 1980. [4]
  • Baumer, Christoph. 2000. Southern Silk Road: In the Footsteps of Sir Aurel Stein and Sven Hedin. White Orchid Books. Bangkok.
  • Mallory, J.P. and Mair, Victor H. 2000. The Tarim Mummies: Ancient China and the Mystery of the Earliest Peoples from the West. Thames & Hudson. London.
  • Information and a map of the Tarim's watershed
  • Silk Road Seattle (The Silk Road Seattle website contains many useful resources including a number of full text historical texts)
  • Satellite Image Based Map of the Tarim River Basin and Taklamakan Desert + Surrounding Mountain Ranges
  • Photos of the Tarim River (from a Xinjiang blog)
  • Тарим в БСЭ