Таришкіна Катерина Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Катерина Таришкіна
Катерина Таришкіна
Катерина Таришкіна
Катерина Таришкіна у футболці «Брешії»
Особисті дані
Повне ім'я Катерина Миколаївна Таришкіна
Народження 31 січня 1996(1996-01-31) (28 років)
  Ангарськ, Росія
Зріст 175 см
Вага 59 кг
Громадянство Росія Росія
Франція Франція
Позиція півзахисниця
Інформація про клуб
Поточний клуб Франція «Гавр»
Номер 23
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2009—2013 Росія «Рекорд» 56 (17)
2013—2015 Росія «Кубаночка» 46 (7)
2016 Фінляндія «НайсФутіс» 15 (1)
2016—2017 Італія «Брешія» 11 (2)
2017—2018 Франція «Родез» 21 (1)
2018—2020 Франція «Генгам» 34 (1)
2020—2021 Франція «Гавр» 10 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2012—2015
2015—2016 		Росія Росія (WU-19)
Росія Росія 		26 (1)
7 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Катерина Миколаївна Таришкіна (рос. Екатерина Николаевна Тырышкина; нар. 31 січня 1996, Ангарськ, Росія) — російська футболістка, півзахисниця французького клубу «Гавр». Майстер спорту міжнародного класу.

10 лютого 2020 року стала героїнею ювілейного випуску проекту «КраСава», який веде популярний футболіст Євген Савін[1].

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Розпочала займатися футболом в ангарській ЗОШ № 40 (тренери Ю. Тутов та В. Захаров), де її помітили тренери головної обласної жіночої футбольної команди «Рекорд» (головна тренерка Світлана Герасима Мартем'яновича) й запросили виступати за клуб.

З 2009 до 2013 року захищала кольори іркутського «Рекорду». У його складі в рамках Першості Росії серед жіночих команд клубів Першого дивізіону провела 56 матчів та відзначилася 17 голами, найвище досягнення — перемога в зоні «Сибір» та вихід до фінальної частини Першості Росії.

У 2013 році перейшла в клуб Вищої дивізіону Чемпіонату Росії «Кубаночка» (Краснодар) (головний тренер Тетяна Зайцева). Дебютувала у футболці краснодарського клубу в програному (1:2) поєдинку проти «Рязані-ВДВ»[2]. Дебютним голом за «Кубаночку» відзначилася 24 квітня 2015 року в нічийному (1:1) поєдинку проти «Росіянки»[3]. У складі команди провела 46 матчів та відзначилася 7 голами. У розіграші Кубку Росії серед жінок двічі брала участь у фінальному матчі. За показані результати Наказом Міністерства спорту РФ їй присвоєно спортивне звання «Майстер спорту».

У 2016 році почала європейську клубну кар'єру й у віці 20 років підписала контракт з клубом фінської Найстен Ліги «НайсФутіс» (головний тренер Карі Латванен), провівши в її складі 15 матчів (забила 1 гол). З Фінляндії вона отримала запрошення від клубу італійської Серії А «Брешія кальчо Феммініле», (головний тренер Мілена Бертоліні) за який виступала друге коло сезону 2016/17 років (до кінця 2016 року через бюрократичні перепони не мала право грати за італійську команду[4]), разом з партнерками по команді — Сара Гама, Барбара Бонансеа, д'Адда Роберта, Даніела Сабатіні, завоювавши срібні медалі чемпіонату Італії й дійшовши до фіналу розіграшу національного Кубку.

В Італії загалом провела 11 матчів та відзначилася 2 голами. Причому їй вдалося відзначитися точним ударом в дебютній для себе грі за «Брешію». Вона стала першою російською футболісткою, яка виступала в жіночій Серії А. За показані результати на міжнародній арені Наказом Міністерства спорту РФ їй присвоєно спортивне звання «Майстер спорту міжнародного класу». У міжсезоння покинула Італію й перебралася до Франції. 21 серпня 2017 року підписала контракт з клубом Першого «Родез Авейрон» (головний тренер — Сабріна Вігер). По ходу турніру відзначилася голом, який визнаний найкращим за підсумками ігрового туру. Після закінчення дебютного сезону в Першому дивізіоні підписала контракт з клубом «Генгам» (головний тренер — Фредерік Бланкьяні). Разом з командою дійшла до півфіналу Кубку Франції сезону 2019/20 років, у футболці бретонців досягла позначки в 50 зіграних матчів у французькій Лізі 1. Напередодні початку наступного чемпіонату уклала угоду з дебютантом вищого дивізіону клубом «Гавр».

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

Вперше отримала виклик до дівочої збірної Росії (WU-15) у 2009 році (головний тренер Юрій Володимирович Бистрицький). Перший міжнародний матч провела в листопаді 2010 року проти команди Туреччини. З 2012 по 2015 рік виступала за дівочу (WU-17) збірну (головний тренер Микола Анатолійович Кочешков) та молодіжну (WU-19) збірну (головний тренер Олександр Шагов) Росії. За молодші збірні з 2010 по 2015 рік провела 33 матчі та відзначилася 1 голом.

У складі молодіжної збірної двічі ставала переможцем Міжнародного турніру в Сочі «Кубанська весна», однак пробитися до фінальної частини молодіжного Чемпіонату Європи разом з командою не зуміла, поступившись у вирішальному матчі за путівку на Євро чинним чемпіонкам світу з Франції (0:1).

У складі національної жіночої збірної Росії з футболу дебютувала 22 жовтня 2015 року в відбірковому матчі Чемпіонату Європи з футболу серед жінок 2017 року проти Німеччини. Зустріч пройшла в німецькому місті Вісбаден і завершилася перемогою господарів з рахунком 2:0. У відбірковому циклі 2015/17 провела ще 2 відбіркові матчі. Не була включена тренерським штабом до складу збірної Росії для виступу у фінальній частині Євро. Навесні 2018 року взяла участь в ювілейному розіграші найпрестижнішого міжнародного турніру Кубок Алгарве, зігравши в футболці збірної в матчах проти Швеції та Канади.

Досягнення[ред. | ред. код]

«Кубаночка»
«Брешія»
  • Італія Серія A
    • Срібний призер (1): 2016/17
  • Італія Кубок Італії
    • Фіналіст (1): 2017

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ НАША В ЕВРОПЕ: лесбиянки в ФУТБОЛЕ / отец и сестра на ЗОНЕ / детство в СИБИРИ и мечты о СБОРНОЙ (рос.). Процитовано 10 лютого 2020.
  2. ↑ Kubanochka vs. Ryazan - 29 September 2013 - Soccerway. Процитовано 21 січня 2020.
  3. ↑ Rossiyanka vs. Kubanochka - 24 April 2015 - Soccerway. Процитовано 21 січня 2020.
  4. ↑ IL BRESCIA ACQUISTA EKATERINA TYRYSHKINA (італ.)

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Таришкіна_Катерина_Миколаївна&oldid=39303387