Тарновський Василь Васильович (молодший)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Васильович Тарновський
Портрет Василя Тарновського.jpg
А.Горонович. Портрет В. В. Тарновського (молодшого). 1860-ті роки
Прізвисько Гетьман
Народився 20 березня (1 квітня) 1838(1838-04-01)
Качанівка, Чернігівська область
Помер 13 (25) червня 1899(1899-06-25) (61 рік)
Поховання Звіринецьке кладовище
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Місце проживання Качанівка
Діяльність соціальний активіст
Відомий завдяки громадський і культурний діяч, аматор української старовини, меценат
Alma mater Історико-філологічний факультет Київського університету Святого Володимира
Рід Тарновські
Батько Тарновський Василь

Васи́ль Васи́льович Тарно́вський (молодший) (20 березня (1 квітня) 1838(18380401), Качанівка — 13 (25) червня 1899) — громадський і культурний діяч, аматор української старовини, меценат.

Біографія[ред. | ред. код]

Василь Тарновський (молодший) народився 20 березня (1 квітня) 1838(18380401) року у селі Качанівці в родині Василя Тарновського (старшого). Закінчив Інженерне училище в Петербурзі, потім — історико-філологічний факультет Київського університету святого Володимира. Шість разів його обирали повітовим предводителем дворянства.

Став маршалом Ніжинського повіту (18751887). Глибоко шанував Тараса Шевченка й допомагав йому, був щедрим меценатом українських культурних починів, зокрема допомагав «Київській Старовині» у 1890-их роках, Київському історичному музею, дбав про упорядкування могили Шевченка в Каневі тощо.

Зібрав велику колекцію козацько-гетьманської музейної й архівної старовини і створив унікальну збірку Шевченкіани. Видав альбом з фотографіями Шевченкових офортів і каталог своїх музейних колекцій, а також альбом гетьманів («Исторические деятели Юго-Западной России». В. Антоновича й В. Беца).

Фундатор Музею Українських старожитностей (нині Чернігівський державний історичний музей), який він записав 1897 Чернігівському Земству.

В його маєтку — Качанівці — збиралися визначні діячі української культури (М. Костомаров, П. Куліш, Марко Вовчок, О. Лазаревський, В. Горленко та інші), а також Ілля Рєпін, М. Ґе та інші, у колі яких Тарновський мав дружнє прізвисько «Гетьман».

Помер 13 (25) червня 1899 року. Похований в Києві на Звіринецькому кладовищі.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]