Ян-Амор Тарновський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ян Амор Тарновський
Jan Amor Tarnowski.PNG
Народився 1488
Та́рнів
Помер 16 травня 1561(1561-05-16)
Вевюрка
Громадянство Польща
Діяльність воєначальник, магнат
Відомий засновник Тернополя
Звання Гетьман великий коронний
Дружина Зофія Шидловєцька
POL COA Tarnowski hrabia.svg

Я́н-Амо́р Тарно́вський, Ян Маґнус[1] Тарновський (пол. Jan Amor Tarnowski; *січень 1488, м. Та́рнів[2] — 16 травня 1561, родинний маєток Вевюрка[3]) — державний, політичний, військовий діяч Польського королівства. Представник шляхетського роду Тарновських гербу Леліва. Великий гетьман коронний (15271559). Придворний короля (з 1502). Каштелян войницький1522), краківський (з 1536). Воєвода руський (15271535) і краківський1535). Староста сандомирський, жидачівський, сондецький, городельський. Перший граф Священної Римської імперії в родині Тарновських (1547)[4]. Засновник міста Тернополя.

Життєпис[ред.ред. код]

Надгробок Яна Амора та Яна Кшиштофа Тарновських в катедрі Тарнува

Ян Амор Тарновський (Іоанн з Тарнова, Ян Амор ІІ з Тарнова), син Яна Амора молодшого і Барбари Завішанки з Рожнова[4] — онучки Завіші Чорного з Габрова; походив з багатої шляхетської родини, яка мала сенаторський статус.

Виховувався при дворах кардинала Фридерика Яґеллончика, королів Яна I Ольбрахта, Александра I Яґеллончика і Сиґізмунда I Старого. Вчився в Краківській академії, при єпископі Перемишля.[2] Отримав всесторонню класичну гуманітарну, військову освіту.

Бойовий шлях почав у віці 22 років під керівництвом гетьмана Костянтина Острозького. 1509 року учасник облоги фортеці Хотина.[2] 1512 року: брав участь у поході на Молдавію (керував кавалерійським підрозділом), в битві під Лопушним. В 15171521 роках, щоб покращити свою освіту, здійснив велику подорож по світу: побував у країнах Західної Европи, відвідав Близький Схід — у тому числі Сирію, Палестину, Єгипет, Грецію, Туреччину.

На боці антитурецької коаліції брав участь у габсбургсько-турецькій війні у 1521 році. 1524 р. в сутичці під Львовом розбив турецько-татарський загін. 1531 р. очолив польське військо в битві під Обертином у війні з Молдавським господарем Петру IV Рарешем за владу над Покуттям. 1533 року очолив опозицію в Сеймі, згодом відійшов від політики. 1534 року: за його сприяння обнесено валом та зміцнено замок у Хмільнику;[5] керував польсько-литовським військом у війні проти Московії. Уславився здобуттям Гомеля, облогою і взяттям Стародуба (1535 р.).

Рояліст у внутрішній політиці; виступав проти зростання шляхетських привілеїв. Видатний адміністратор.
1540 р. — заснував Тернопіль. Видав грамоту про права та обов'язки міщан, рівність латинського та грецького обрядів.[2]
1547 року: отримав титул графа Священної Римської імперії;[4] агент Яна Амора Тарновського Йоб Братфуш (Претфус) купив у львівських міщан Вольфа та Януша Шольців, Георга Ґансборна «pro sua necessitate» 21 віз «броні січної», 17 возів «залізива», 115 штук «броні пальної», аркебузу, ручні мушкети[6]

Ян-Амор Тарновський — автор праці «Рада воєнної справи» (лат. Consilium rationis bellicae) (1558 р.), яка виклала досягнення польської військової думки і техніки того часу, на ній виховувалось декілька поколінь полководців Речі Посполитої. Володів великою бібліотекою, колекцією творів мистецтва.[2]

В латинській катедрі Тарнува коштом князя Василя Костянтина Острозького наприкінці XVI ст. встановлено виготовлений майстром Паллавіні надгробок батьку Яну Амору (верхній ярус) та сину Яну Кшиштофу (нижній) Тарновським.[7]

Власність[ред.ред. код]

1528 року у Івана (Яна) Дідушицького купив Пустомити, які пізніше відкупив син Івана (Яна) Микола Дідушицький.[8]

Вшанування[ред.ред. код]

Вулиця у Львові (тепер вулиця Тарнавського).

Родина[ред.ред. код]

Зофія Шидловєцька

Примітки[ред.ред. код]

  1. Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci… — T. 4. — S. 326.
  2. а б в г д Окаринський В., Ханас В. Тарновський Ян ІІ Амор… С. 385
  3. Вевірка[неавторитетне джерело]
  4. а б в г Tarnowscy (01) (пол.)
  5. Chmielnik // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1880. — T. I : Aa — Dereneczna.. — S. 589. (пол.)
  6. Władysław Łoziński. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku.— Lwów: Gubrynowicz i Schmidt, 1890. — 305 s. — S. 33. (пол.)
  7. Tarnów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1892. — T. XII : Szlurpkiszki — Warłynka.. — S. 198. (пол.)
  8. Pustomyty z Wolicą // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1888. — T. IX : Poźajście — Ruksze.. — S. 312. (пол.)

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Польща Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Попередник
Отто Ходецький
POL województwo ruskie IRP COA.svg Воєвода Руський
1527-1535
POL województwo ruskie IRP COA.svg Наступник
Ян Тенчинський