Тарраф Алік

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тарраф Алік
Тарраф Алик.jpg
Народився 16 липня 1985
Одесса
Громадянство Україна Україна
Діяльність Бізнесмен, меценат, громадський діяч
Батько Мохаммад Салманович Тарраф
Мати Ніна Дмитрівна Пінчук
У шлюбі з Марина Володимирівна Тарраф (Балаба)
Діти Аліана Аліковна Тарраф
Нагороди Шаблон:Орден Святого Миколи Чудотворця

Тарраф Алік Мохаммадович (нар. 16 липня 1985р, Одеса) – український бізнесмен, меценат, громадський діяч. Президент ГО «Фонд сприяння реформам в Україні», віце-президент міжнародного клубу «Віконт». Почесний дипломат США. Виступав організатором спортивних та благодійних заходів всеукраїнського рівня. Став ініціатором підпису меморандумів ГО «Фонд волонтерів України», а також з окремим полком Президента України імені Богдана Хмельницького.

Біографія[ред. | ред. код]

Алік Мохаммадович Тарраф народився 16 липня 1985 року в Одесі, у сім’ї Пінчук Ніни Дмитрівни, та Тарраф Мохаммада Салмановича.

У 1983 році батько Аліка проходив навчання у Одеському інституті сухопутних військ за програмою обміну студентами між двома дружніми країнами, де і познайомився з майбутньою дружиною.

В 4 роки Алік Мохаммадович пішов в Одеський дитячий садок № 125. Закінчивши навчання, батько забирає сім'ю до себе на батьківщину до Сирії.

У 1990 році Алік разом з родиною виїжджає до Сирії, м. Хомс. У тому ж році його відправляють в дитячий садок на батьківщині батька. Педагоги дошкільного закладу починають помічати в ньому високий рівень інтелектуальних здібностей по відношенню до однолітків. На той момент Алік Мохаммадович знав 3 мови (Російська, Арабська і Англійська).

В школу Алік пішов у віці 7 років. На той час, в країні діяв надзвичайний військовий режим і всі школярі ходили у військовій формі. Основні предмети, які викладалися були пов'язані з військовою тематикою. Так, само кожен школяр, повинен був розбиратися в різних видах озброєння.

У 1994 році батькові Аліка пропонують посаду в Сирійському посольстві Канади. Батько відмовився, оскільки довелося б залишити сім'ю в Сирії.

У 7-9 класах, Алік бере участь у різних математичних олімпіадах де займає призові місця. Алік з родиною кожне літо приїжджав до родичів в Одесу. Через деякий час у мами почав активно розвиватися бізнес на ринку «7й км», сім'я переїжджає до України у вересні 2004 року. Батько залишився в Сирії.

З моменту від'їзду Аліка до моменту початку війни батько займав пост генерального директора на державному підприємстві з управління інформаційними технологіями.

З відзнакою завершив навчання в Одеській загальноосвітній школі № 127 у 2005 році.

Резидент ОАЄ.

Знає багато мов.

Початок трудової діяльності[ред. | ред. код]

Відразу після закінчення школи, Алік вирішує на складний і відповідальний крок у його житті, з цього часу, він починає жити і заробляти самостійно. В академію зв’язку імені Попова, на факультет інформаційні мережі надійшов у 2005 році. Будучи призером фізико-математичних олімпіад, відразу кілька вузів запропонували вступити до них, минаючи конкурсний відбір. До вибору університету та подальшій своїй професії, підійшов з усією відповідальністю.

На першому курсі університету, працює на Одеському ринку «7й км, де починав з роботи вантажника, протягом півроку зумівши накопичити кошти, став першим і ексклюзивним власником послуги поповнення рахунку на ринку.

Закінчивши перший курс університету, розуміє, що інформаційні мережі, це не його профіль, перекладається на економічний факультет того ж інституту, де з відзнакою його закінчує в 2010 році.

Ще під час навчання в університеті його запрошують працювати такі відомі міжнародні фірми як Яндекс, Xeroks, Microsoft.

З початку 2007 по 2009 роки, займається бізнесом. У цей період засновує кілька фірм «Вибір +», «Білд Інвест Преміум», «Автопрокат». Закриває фірми, у зв'язку з кризою в банківському секторі. Так само, в цей період, стає інвестором ООО «Ростдорстрой».

У 2009 році переїздить в м. Харків, і засновує поліграфічний центр «Алден». Під час виборів, безкоштовно друкував поліграфію для Юлії Володимирівни Тимошенко. У зв'язку з тиском опонентів Юлії Володимирівни і підпалом головного офісу компанії, Алік змушений закрити поліграфічний центр. У цей період допомагає відремонтувати один з корпусів Харківського гуртожитку медінституту за адресою вул. Целіноградська 36. Продовжуючи шлях пожертвувань, виготовляє ікони та роздає їх в Одеські і Харківські храми.

У грудні 2009 року Харківська козача рада приймає Аліка Мохаммадовича у свої ряди.

У лютому 2010 року Алік Моххамадович, приймає пост заступника голови партії «Християнсько-демократичний союз» (ХДС) в місті Харків.

У листопаді 2010 займає пост заступника генерального директора (ПНТБ) «Перша Національна Торгова Біржа України». З приходом Аліка, фірма активно налагоджує торговельні зв'язки з Індією.

В лютому 2011 року і переїжджає в м. Донецьк.

З березня 2011 по серпень 2012, займав пост директора ТОВ «Сайкер», фірма була ексклюзивним дистрибьютором в Україні чотирьох Індійських заводів з виробництва медичних препаратів.

У вересні 2012 перебуваючи у відрядженні, в Луганську, знайомиться зі своєю майбутньою дружиною Мариною Володимирівною. Офіційно зареєстрували свій шлюб 29.04.2014.

З 2014 року розпочав активну діяльність з допомоги армії України, неодноразово очолював гуманітарні місії у зоні АТО (наразі ООС).

Березень 2015 року ознаменувався для Аліка народженням дочки, Тарраф Аліани Аліковни.

В вересні 2016 року було засновано ГО «Фонд сприяння реформам в Україні», через декілька місяців був запущений проект "БК", завданням якого стала безкоштовна юридична підтримка учасників АТО (наразі ООС).

Наступним проектом стало встановлення найбільшого прапору України на вершині Говерли в День Конституції України 2017 р., що було занесено в Національний реєстр рекордів України. Цього ж дня був підписаний меморандум з Тимофієм Нагорним, Фондом волонтерів України.

Суспільно з Тимофієм Нагорним у 2017 році був меценатом заходу Міст Дружби на Донбасі.

Також був організатором та меценатом заходів:

  • Четвертий фестиваль кікбоксингу 2017.
  • Проект БК – безкоштовні юридичні консультації для учасників АТО (наразі ООС).

Родина та особисте життя[ред. | ред. код]

Батько — Мохаммад Салманович Тарраф (*-1961) — державний службовецьв Сирії.

Мати — Ніна Дмитрівна Пінчук (*-1963) — приватний підприємець.

Брат — Хаян Мохаммадович Тарраф (*-1989) — приватний підприємець.

Дружина — Марина Володимирівна Тарраф (Балаба) (*-1985).

Має доньку — Аліана Аліковна Тарраф (*-2015).

Віросповідання[ред. | ред. код]

Православ'я

Політичні переваги[ред. | ред. код]

Демократичні

Цінність в людях[ред. | ред. код]

Порядність, креативність, сміливість

Улюблені цитати[ред. | ред. код]

Взяв м’яч, біжи, до кінця і не зупиняйся, поки не заб’єш, а не можеш – не берися.

Посилання[ред. | ред. код]