Тартуський художній музей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тартуський художній музей Pictogram infobox palace.png
Tartu Kunstimuuseum/Tartmus[1]
Tartu Kunstimuuseum.JPG
Падаючий будинок
58°22′51″ пн. ш. 26°43′27″ сх. д. / 58.3808° пн. ш. 26.7242° сх. д. / 58.3808; 26.7242
Тип Художній музей
Країна Flag of Estonia.svg Естонська Республіка
Розташування Тарту
Адреса Падаючий будинок за адресою Ратушна пл., 18, Тарту.
Засновано 1940[2]
Режим роботи Ср, Пт-Нд 11-18 / Чт 11-21
Вартість 4,00 / 3,00 [3]
Фонд 23 000
Директор Q85984690?
Сайт tartmus.ee
Тартуський художній музей. Карта розташування: Естонія
Тартуський художній музей
Тартуський художній музей (Естонія)

Джерела:

  • CMNS: Тартуський художній музей у Вікісховищі

    Тартуський художній музей (ест. Tartu Kunstimuuseum) — державний художній музей в Тарту, Естонія. Установа є найбільшим художнім музеєм в Південній Естонії.

    Основна колекція — естонське мистецтво та зарубіжні митці, пов'язані з Естонією. Зібрання нараховує приблизно 23 000 експонатів. У музеї також постійно проводяться тимчасові виставки[5] .

    Тартуський художній музей заснований 1940-го року та розташований у Падаючому будинку.

    Історія[ред. | ред. код]

    Раель Артель

    Мистецьке об'єднання «Паллас» у 1918 році заснувало Вищу художню школу «Паллас», яка згодом стала ключовою в місцевому художньому процесі. За 20 років після формування «Палласу» виникла ідея створення музею, і 17 листопада 1940 року міське управління підписало наказ про створення Художнього музею. Він розташувався за адресою Сууртург, 3 (зараз — Ратушна пл., 3). Влітку 1941 року Державний етнографічний музей (нині — Естонський національний музей) передав художньому музею свою колекцію творів XX століття.

    Протягом війни фонди музею кілька разів транспортувалися. Найбільш критична ситуація склалася у 1943 році, коли під час бомбардування звалилася цегляна будівля на вулиці Лай, 17, у якій на той момент була розміщена колекція. Однак основну частину тодішнього фонду вдалося врятувати. Після багаторазових переїздів колекція музею розмістилася на першому і другому поверхах будівлі за адресою Валлікрааві, 14 (1946). Згодом будівлю було перебудовано під потреби музею. Спочатку там розташовувалися сховища та виставкові зали, але у 1999 році було прийнято рішення про закриття будівлі для відвідування. Там розташовані сховище, адміністративні приміщення, робочі приміщення співробітників, реставраційні майстерні, бібліотека та архів.

    З 2013 року музеєм керує Раель Артель[6]. До роботи в музеї вона була вільною кураторкою, працювада над міжнародними виставками сучасного мистецтва в Естонії та за кордоном, співпрацювала з художнім музеєм Куму в Таллінні і художнім музеєм в Лодзі, Польща. У 2016 році конкурсна комісія прийняла рішення про те, що Раель Артел буде й надалі керувати музеєм[7]. У 2017—2019 роки керівником музею була Сігне Ківі[8].

    Падаючий будинок[ред. | ред. код]

    З 1988 року виставки Тартуського художнього музею проходять у Падаючому будинку за адресою Ратушна пл., 18. Побудована у 1793 році будівля належала дворянському роду Барклай-де-Толлі. Згодом будівля почала нахилятися в бік через різницю матеріалів, використаних при створенні фундаменту. Після реставрації, проведеної польськими фахівцями, будівля припинила падати[9].

    Колекція[ред. | ред. код]

    В основі музею — 133 роботи представників мистецького об'єднання «Паллас». Перша робота в каталозі надходжень — «Інтер'єр» (1937) Іда Антона-Агу[10]. До об'єднання «Паллас» входили також Ніколай Трійк, Конрад Мягі, Адо Ваббе, Александр Варді, Карін Лутс та ін. Роботи цих художників зберігаються в музеї.

    Крім представників об'єднання «Паллас» в зібраннях музею представлена творчість найважливіших діячів естонської художньої школи XIX століття, таких як діяч періоду національного пробудження Йоганн Келер і представниця балтійських німців Юлія Хаген-Шварц.

    Є роботи відомих російських і зарубіжних художників. Російську художню школу представляють Іван Айвазовський, Іван Шишкін, Максиміліан Волошин, Костянтин Сомов, Михайло Ларіонов, Наталя Гончарова та ін.

    У фондах зберігається приблизно 23 000 експонатів. Фонди складаються з колекції живопису, колекції графіки, колекції малюнків, колекції скульптури та колекції сучасного мистецтва (фотографія, відео-арт, документація перформансів, саунд-арт, інсталяції).

    Галерея[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    Посилання[ред. | ред. код]