Таріп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Таріп
Народився 5 століття до н. е.
Помер 385 до н. е.
Батько Адмет
Мати Фтія
Діти Алкета І Епірський

Таріп - (грецьк: Θαρύπας) - цар молоссів і пращур Александра Македонського (430 - 392 рр. до н. е.)

Біографія[ред. | ред. код]

Таріп був сином засновника династії Піррідів Адмета та батьком Алкети I Епірського.[1]

Мешканці Епіру не брали активної участі у греко-перських війнах. Під час Пелопоннеської війни малолітній Таріп був законним царем молоссів. Серед варварів, які напали на Акарнанію в 429 р. до н. е., Фукідід згадує молосів. Афіни підтримали Акарнанію і завдали супротивникам поразки, що настільки вразило молоссів, що вони відправили свого неповнолітнього царя Таріпа в Афіни на навчання. За час навчання Таріп отримав аттичну освіту і перебував під глибоким впливом культури Афін. Афіняни зробили його громадянином. Надалі його освіта дала йому велику популярність серед своїх громадян.[2]

Діяльність[ред. | ред. код]

Таріп повернувся в 423 році до н. е. в Епір, зайнявши престол молоссів. Він назавжди витіснив спартанський вплив, замінивши його на афінський. Він приніс із собою дух прогресу, який торкнувся не лише молоссів, але й усіх континентальних народів. Вважається, що в рік, коли повернувся Таріп, Евріпід подарував йому прощальний подарунок, поставивши драму "Андромаха" у столиці царства молоссів Пассароні. Ця драма виражала сильну ненависть до Спарти, підкреслюючи героїчне походження молоссів, які були під загрозою нападу спартанців.[3]

У той же час Таріп поширив традицію, що молосси походили від Ахілла і його сина Неоптолема. Географ Павсаній повідомляє, що Таріп і Неоптолем (або Пірр, як він його називає) поділяють п'ятнадцять поколінь.[4]

Таріп здійснив суттєві реформи (законодавчі, державні тощо), які лягли в основу модернізації молосійської держави.[1]

З початку IV століття до н.е. нові умови сформували політичне, економічне та соціальне життя Епіру. Таріп запровадив письмо, змінив монети і складав закони, які діяли на території царства. У його царстві невеликі поселення поступово зникають, а їх мешканці збираються в міських центрах. Останні мали кам’яні споруди, громадські будівлі, храми та міцні стіни та укріплення. Молосси також окупували Додону, де був найважливіший оракул в Епірі, який до цього часу був на території племен теспротівців.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б Плутарх. Порівняльні життєписи: Пірр (глава 1)
  2. Юстін, "Epitome of Pompeius Trogus" Philippic Histories
  3. Robertson, D. S. (1923-05). Euripides and Tharyps. The Classical Review. Т. 37, № 3-4. с. 58—60. doi:10.1017/s0009840x00041536. ISSN 0009-840X.
  4. Павсаній, "Опис Еллади" 1.11