Татаренко Володимир Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Татаренко Володимир Борисович
Народився 27 червня 1956(1956-06-27) (67 років)
Іванків, Бориспільський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Країна  Україна
Діяльність журналіст, державний службовець, музейник
Alma mater Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова
Нагороди
Заслужений журналіст України Почесна грамота Кабінету Міністрів України Почесна грамота Кабінету Міністрів України

Володимир Борисович Татаренко (народився 27 червня 1956 р. в с. Іванкові Бориспільського району Київської області) — український журналіст, державний службовець, музейник. Заслужений журналіст України, державний службовець 3 рангу.

Життєпис[ред. | ред. код]

Восени 1956 батьки переїхали до м. Борисполя. Восьмирічну освіту здобув у Бориспільській восьмирічній школі № 2. Після закінчення у 1973 Бориспільської середньої школи № 3 вступив до Київського державного педагогічного інституту імені О. М. Горького (нині — Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова).

У 1977—1983 працював учителем української мови і літератури Іванківської середньої школи Бориспільського району.

Протягом 1983—1991 — кореспондент, власний кореспондент, спеціальний кореспондент письменницької газети «Літературна Україна», у 1991—1992 був заступником головного редактора газети «Старожитності».

Від 1992 по 2003 працював у Національній радіокомпанії України на посадах редактора, коментатора, заступника головного редактора — завідувача редакції коментаторів та репортерів творчо-виробничого об‘єднання «Всесвітня служба радіомовлення України», заступника директора дирекції мистецьких програм Українського радіо.

Від вересня 1996 Володимир Татаренко є ведучим щотижневої духовно-просвітницької передачі «Благовіст», що виходить в ефір на хвилях Першого каналу Українського радіо. Протягом більш як 20 років брав активну участь у підготовці та проведенні прямих радіотрансляцій з нагоди великих християнських свят і важливих церковно-громадських подій.

З 2003 працює у Секретаріаті Кабінету Міністрів України на посадах заступника завідувача Історико-документального відділу, першого заступника начальника Історико-документального управління, завідувача сектору впровадження технологій консультацій з громадськістю та просвітницької роботи щодо історії урядів України, завідувача сектору з питань історії урядів України.

Творчість[ред. | ред. код]

Брав участь у створенні Музею історії урядів України, підготовці науково-документального видання «Уряди України», книги В. Ю. Дубова «Нариси з історії виконавчої влади України».

Є автором низки публікацій в газеті «Урядовий кур'єр» про найважливіші події з життя Секретаріату Кабінету Міністрів, в тому числі про діяльність Музею історії урядів України.[1]

2023 року у співавторстві з Вольтом Дубовим випустив брошуру «Музей історії урядів України (сторінки становлення та діяльності)».[2]

Відзнаки[ред. | ред. код]

За журналістську діяльність нагороджений

  • почесним званням Заслужений журналіст України.
  • Почесним дипломом та Почесною грамотою Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України,
  • кількома грамотами Міністерства оборони України,
  • дипломом Національної спілки журналістів України,
  • кількома церковними відзнаками,
  • Подякою Київського міського голови.

За час роботи в Секретаріаті Кабінету Міністрів України отримав відзнаки:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Володимир Татаренко (18 березня 2016). Екскурсія коридорами влади. Урядовий кур'єр № 52 (5672).
  2. Вольт Дубов. Володимир Татаренко. Музей історії урядів України (сторінки становлення та діяльності). Київ, 2023, 32 сторінки.

Посилання[ред. | ред. код]