Татаренко Леонід Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Татаренко Леонід Сергійович
Татаренко Леонід Сергійович.jpg
Народження 10 червня 1930(1930-06-10)
  Тростянець
Смерть 17 грудня 1999(1999-12-17) (69 років)
  Київ
Поховання Берковецьке кладовище
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Alma mater Харківський національний університет радіоелектроніки
Рід діяльності поет
Нагороди та премії
Всесоюзна премія імені М. Островського, Всесоюзна премія імені М. Горького

Тата́ренко Леоні́д Сергі́йович (* 10 червня 1930(19300610), Тростянець Сумської області — † 17 грудня 1999, Київ) — український поет, з 1956 — член НСПУ, лауреат премії ім. М. Островського 1979 року — за поетичний цикл «Комсомольці в 2000-му позаздрять нам» і поему «Грім з Путивля».

1953 року закінчив Харківський гірничий інститут.

Працював у Київському науково-дослідному технологічному інституті.

Писав російською та українською мовами. Автор поетичних збірок та книг пісень —

  • 1955 — «Лісові джерела»,
  • 1957 — «Кетяги горобини»,
  • 1962 — «Червона земля»,
  • 1963 — «Сиє дерево»,
  • 1964 — «Сонячний капіж»,
  • 1966 — «Атоміум»,
  • 1967 — «Їм сімнадцять, навічно сімнадцять»,
  • 1968 — «Сторіччя неспокійного сонця»,
  • 1969 — «Безсмертник та незабудка»,
  • 1972 — «Земляни»,
  • 1974 — «На братському полі»,
  • 1975 — «Корчагінська вахта»,
  • 1977 — «Високе небо»,
  • 1979 — «Формула світла»,
  • 1980 — «Земля Ярославни»,
  • 1981 — «Криниця»,
  • 1990 — «Горицвіт»,
  • 1990 — «Дочки річки Боромлі».

За мотивами поем Л.Татаренка композитори створили опери:

  • «Грім з Путивля» (про загін Сидора Ковпака) — Вадим Ільїн,
  • «Чотири Ганни» — (зв'язкові, спалені у своїх хатах) — Олександр Левкович.

Написав поему «Наречена» — пам'яті Героя Радянського Союзу Марії Кисляк, повішеної нацистами в фаті.

Є автором лібрето до дитячої опери Олександра Білаша «Пригоди Буратіно».

На його вірші писали пісні Анатолій Горчинський, Олександр Злотник, Г. Подільський.

Був постійним дописувачем «Правди України», завдяки і його зусиллям започатковано фестиваль «Боромля».

Червону троянду сьогодні віддам я,

Це ж найдорожчий дарунок тобі.

Червона троянда – це квітка кохання,

Це спомин про зустріч, що в серці моїм.

  • 1955 — перша книжечка творів,
  • 1969 — «Безмертник і незабудка»,
  • 1970 — «Вибрана лірика», «Молода гвардія»,
  • 1972 — «Земляни», «Радянський письменник»,
  • 1974 — «На братському полі», «Радянський письменник»,
  • 1977 — «Міст через Дунай», «Дніпро»,

Джерела[ред. | ред. код]