Татаренко Леонід Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Татаренко Леонід Сергійович
Татаренко Леонід Сергійович.jpg
Народження 10 червня 1930(1930-06-10)
  Тростянець
Смерть 17 грудня 1999(1999-12-17) (69 років)
  Київ
Поховання Берковецьке кладовище
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Рід діяльності поет
Нагороди та премії
Всесоюзна премія імені М. Островського, Всесоюзна премія імені М. Горького

Тата́ренко Леоні́д Сергі́йович (* 10 червня 1930(19300610), Тростянець Сумської області — † 17 грудня 1999, Київ) — український поет, з 1956 — член НСПУ, лауреат премії ім. М. Островського 1979 року — за поетичний цикл «Комсомольці в 2000-му позаздрять нам» і поему «Грім з Путивля».

1953 року закінчив Харківський гірничий інститут.

Працював у Київському науково-дослідному технологічному інституті.

Писав російською та українською мовами. Автор поетичних збірок та книг пісень —

  • 1955 — «Лісові джерела»,
  • 1957 — «Кетяги горобини»,
  • 1962 — «Червона земля»,
  • 1963 — «Сиє дерево»,
  • 1964 — «Сонячний капіж»,
  • 1966 — «Атоміум»,
  • 1967 — «Їм сімнадцять, навічно сімнадцять»,
  • 1968 — «Сторіччя неспокійного сонця»,
  • 1969 — «Безсмертник та незабудка»,
  • 1972 — «Земляни»,
  • 1974 — «На братському полі»,
  • 1975 — «Корчагінська вахта»,
  • 1977 — «Високе небо»,
  • 1979 — «Формула світла»,
  • 1980 — «Земля Ярославни»,
  • 1981 — «Криниця»,
  • 1990 — «Горицвіт»,
  • 1990 — «Дочки річки Боромлі».

За мотивами поем Л.Татаренка композитори створили опери:

  • «Грім з Путивля» (про загін Сидора Ковпака) — Вадим Ільїн,
  • «Чотири Ганни» — (зв'язкові, спалені у своїх хатах) — Олександр Левкович.

Написав поему «Наречена» — пам'яті Героя Радянського Союзу Марії Кисляк, повішеної нацистами в фаті.

Є автором лібрето до дитячої опери Олександра Білаша «Пригоди Буратіно».

На його вірші писали пісні Анатолій Горчинський, Олександр Злотник, Г. Подільський.

Був постійним дописувачем «Правди України», завдяки і його зусиллям започатковано фестиваль «Боромля».

Червону троянду сьогодні віддам я,

Це ж найдорожчий дарунок тобі.

Червона троянда – це квітка кохання,

Це спомин про зустріч, що в серці моїм.

  • 1955 — перша книжечка творів,
  • 1969 — «Безмертник і незабудка»,
  • 1970 — «Вибрана лірика», «Молода гвардія»,
  • 1972 — «Земляни», «Радянський письменник»,
  • 1974 — «На братському полі», «Радянський письменник»,
  • 1977 — «Міст через Дунай», «Дніпро»,

Джерела[ред.ред. код]