Татарков Микита Станіславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Микита Татарков
Особисті дані
Повне ім'я Микита Станіславович Татарков
Народження 4 січня 1995(1995-01-04) (29 років)
  Запоріжжя, Україна
Зріст 178 см
Вага 77 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна «Кривбас»
Номер 11
Юнацькі клуби
2008–2012 Україна «Металург» (Запоріжжя)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2012—2015 Україна «Металург» (Запоріжжя) 30 (1)
2016—2018 Україна «Чорноморець» 68 (3)
2019 Білорусь «Шахтар» (Солігорськ) 8 (0)
2019—2020 Україна «Львів» 19 (2)
2020—2021 Україна «Ворскла» 2 (0)
2021 Вірменія «Пюнік» 12 (2)
2021 – н.ч. Україна «Кривбас» 41 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2013 Україна Україна U-19 2 (0)
2014—2015 Україна Україна U-20 8 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 17 травня 2023.

Мики́та Станісла́вович Татарко́в (нар. 4 січня 1995, Запоріжжя, Україна) — український футболіст, півзахисник клубу «Кривбас».

Життєпис[ред. | ред. код]

Микита Татарков — уродженець Запоріжжя. Футболом почав займатися у ДЮСШ місцевого «Металурга» під керівництвом Олександра Рудики[1]. 25 липня 2012 року дебютував у юнацькій команді запорожців в поєдинку з дніпропетровським «Дніпром». 22 серпня того ж року чотири рази розписався у воротах юнацької команди «Шахтаря», а вже за три дні після цього вперше з'явився на полі у молодіжому складі «Металурга».

У 2013 році викликався до юнацької збірної України (U-19), однак закріпитися у команді не зумів, провівши лише два поєдинки.

6 квітня 2014 року дебютував у Прем'єр-лізі в матчі проти одеського «Чорноморця», замінивши на 11-й хвилині Євгена Пісоцького. Перший гол у складі «Металурга» забив 31 серпня того ж року у ворота львівських «Карпат».

У 2014 році зумів знову повернутися до лав юнацької збірної Олександра Петракова, що готувалася до участі в чемпіонаті світу 2015 серед молодіжних команд.

2 січня 2016 року було офіційно оголошено про перехід Микити до складу одеського «Чорноморця»[2], з яким він підписав контракт на 2,5 роки[3]. У 2016 році міцно з'являвся в стартовому складі, на початку сезону 2017/18 частіше залишався на лавці запасних, але пізніше повернув місце в основі. У сезоні 2018/19 став частіше виходити на заміну.

У лютому 2019 року прибув на перегляд в білоруський «Шахтар» із Солігорська і 22 березня підписав з ним контракт[4]. У солігорській команді його використовували як гравця ротації, переважно на заміну. У складі Шахтаря став володарем Кубку Білорусі 2019 року, що дозволило клубу потрапити в кваліфікацію наступного розіграшу Ліги Європи. Дебют Микити в єврокубках стався 30 березня 2019 у матчі першого кваліфікаційного раунду з мальтійським «Гіберніансом» 23 серпня 2019 року він розірвав контракт з «Шахтарем»[5].

30 жовтня 2019 року став гравцем «Львова»[6]. До кінця сезону півзахисник провів 19 матчів в Прем'єр-лізі, відзначившись двома голами і трьома асистами і 11 серпня 2020 року перейшов до «Ворскли»[7]. В команді Юрія Максимова дебютував 23 серпня в домашньому матчі Прем'єр Ліги проти «Інгульця» із смт. Петрове (5:2), вийшовши на поле на 46 хвилині замість Вадима Сапая. Другий для себе матч в футболці полтавчан Микита починав вже зі старту ― 30 вересня його команда приймала в себе вдома «Львів», втім був замінений вже на 61 хвилині. Сумарно провів за «Ворсклу» на полі 105 хвилин[8].

29 січня 2021 року підписав контракт з єреванським «Пюніком»[9], поповнивши і без того велику кількість українських гравців у цьому клубі. Станом на 30 березня 2021 року зіграв 4 матчі за свій новий клуб у чемпіонаті Вірменії, до того ж провів на полі в кожному з них усі 90 хвилин. Встиг відзначитися двома голами в чемпіонаті у ворота клубів «Ширак» і «Арарат-Вірменія». Також має в своєму активі 76 хвилин у матчі Кубку проти «Урарту»[10].

Збірна[ред. | ред. код]

Виступав за юнацькі та молодіжні збірні України. З командою до 20 років взяв участь у молодіжному чемпіонаті світу 2015 року в Новій Зеландії.

Стиль гри[ред. | ред. код]

На початку кар'єри Татаркова у 2013 році оглядач сайту Football.ua Олександр Прошута охарактеризував молодого нападника як гравця з феноменальним гольовим чуттям, що майже завжди здатен опинитися в потрібному місці в потрібний момент. На думку журналіста, у Татаркова добре поставлений удар з обох ніг та досить непогані, як для невисокого гравця, здібності у грі на другому поверсі. До того ж, він здатен підігрувати партнерам та діяти другим темпом, звільняючи зони для їх вривання[11].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Станом на 30 березня 2021[12].

Сезон Команда Чемпіонат Кубок Єврокубки Інші кубки Всього
Змаг. Матчі Голи Змаг. Матчі Голи Змаг. Матчі Голи Змаг. Матчі Голи Матчі Голи
2013—2014 Україна «Металург» З ПЛ 6 0 КУ 0 0 6 0
2014—2015 ПЛ 9 1 КУ 0 0 9 1
2015—2016 ПЛ 15 0 КУ 1 0 16 0
Всього в «Металурзі» 30 1 1 0 0 0 0 0 31 1
2015—2016 Україна «Чорноморець» ПЛ 9 0 КУ 0 0 9 0
2016—2017 ПЛ 21 1 КУ 0 0 21 1
2017—2018 ПЛ 23 0 КУ 1 0 24 0
Всього в «Чорноморці» 53 1 1 0 0 0 0 0 54 1
2019 Білорусь «Шахтар» С ВЛ 8 0 КБ 4 0 ЛЄ 4 1 16 1
Всього в «Шахтарі» 8 0 4 0 4 1 0 0 16 1
2019―2020 Україна «Львів» ПЛ 19 2 19 2
Всього у «Львові» 19 2 0 0 0 0 0 0 19 2
2020―2021 Україна «Ворскла» ПЛ 1 0 КУ 1 0 2 0
Всього у «Ворсклі» 1 0 1 0 0 0 0 0 2 0
2021―н.ч. Вірменія «Пюнік» ПЛ 4 2 КВ 1 0 5 2
Всього у «Пюніку» 4 2 1 0 0 0 0 0 5 2
Всього за кар'єру 115 6 8 0 4 1 0 0 127 9

Досягнення[ред. | ред. код]

Шахтар: 2018-19

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Александр Рудыка: На ЧМ ребята поставили цель занять первое место (рос.). «Sport.ua». Процитовано 26 травня 2015. 
  2. Пополнение в составе «Черноморца». Офіційний сайт ФК «Чорноморець» (2 січня 2016). Перевірено 2 січня 2016.(рос.)
  3. Максим Сухенко. Татарков, Кузнецов и Стефурак не рассматривали другие варианты кроме «Черноморца». SportArena.com (5 січня 2016). Перевірено 5 січня 2016.(рос.)
  4. Украинский полузащитник Татарков стал игроком «Шахтера»
  5. «Шахтер» расстался с Татарковым и Козловым
  6. Экс-хавбек «Шахтера» перешел во «Львов»
  7. Мазур, Всеволод (10 серпня 2020). Півзахисник ПФК Львів Татарков перейшов в Ворсклу. SPORTARENA.com (укр.). Процитовано 14 жовтня 2020. 
  8. Mykyta Tatarkov - Подробная статистика выступлений. _ (рос.). Процитовано 30 березня 2021. 
  9. Официальное заявление: Микита Татарков. Fcpyunik.am (рос.). Процитовано 30 березня 2021. 
  10. Mykyta Tatarkov - Подробная статистика выступлений. _ (рос.). Процитовано 30 березня 2021. 
  11. Молодые ветра. Металлург Запорожье (рос.). «Football.ua». Процитовано 26 травня 2015. 
  12. Mykyta Tatarkov - Подробная статистика выступлений. _ (рос.). Процитовано 30 березня 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]