Татомир Костянтин Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Татомир Костянтин Іванович
Татомир Костянтин Іванович.jpg
Народився 16 березня 1900(1900-03-16)
Єлисаветград
Помер 4 березня 1979(1979-03-04) (78 років)
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія УРСР
Науковий ступінь член-кореспондент АН УРСР
Член Національна академія наук України
Відомий завдяки: теорія проектування розробки вугільних родовищ

Костянти́н Іва́нович Тато́мир (* 16 березня 1900, Єлисаветград, нині Кропивницький — † 4 березня 1979, Київ) — вчений у галузі гірничої справи родом з м. Кропивницького, член-кореспондент АН УРСР (з 1939).

Працював у Дніпропетровському філіалі інституту «Шахтобуд». Від 1938 року працював в Інституті гірничої справи АН УРСР. Одночасно в 1929–1941 та 1945–1950 роках викладав у Дніпропетровському гірничому інституті. У 1963–1965 — завідуючий відділом Донецького науково-дослідного вугільного інституту. У 1965–1979 роках працював в Інституті економіки промисловості АН УРСР.

Основні дослідження Татомира стосуються теорії проектування розробки вугільних родовищ. Розробив фундаментальну теорію комплексного розрахунку оптимальних площин перерізів шахтних гірничих виробок, основи теорії оптимального проектування шахт. Виконував дослідження з проблеми економіко-математичного моделювання шахт.

Як педагог підготував 14 докторів та понад 20 кандидатів наук.

Нагороджений почесним знаком «Відмінник соціалістичого змагання Наркомвугілля», двома подяками Президії АН УРСР, почесними грамотами.

Література[ред.ред. код]