Тау-хрест

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Te cross.svg

Тау-хрест — хрест, що складається з вертикальної перекладини, з'єднаної верхнім торцем з центром горизонтальної поперечини, відомий також як Антоніївський хрест. Цю назву хрест отримав на честь засновника християнського чернецтва Антонія Великого, який жив у IV столітті. Інші назви: хрест шибениця (через схожість своєї форми з конструкцією шибениці тих часів), єгипетський хрест, crux comissa. Назву тау-хрест отримав за іменем грецької літери «тау» або «Т», яка, в свою чергу, бере своє походження від фінікійського «тав», що має X-подібну форму.

Значення[ред.ред. код]

Відомі значення літери в різних алфавітах:
* Фінікійський: хрест, відмітка, знак.
* Протоханаанський: хрест.
* Протосинайський: відмітка, знак.

Як хрест означає життя, ключ верховної влади і сходження духу в матерію[1].

Тау-хрест у християнстві[ред.ред. код]

Посох Мойсея на горі Нево. Йорданія.

Будучи останньою, двадцять другою літерою єврейського письма, в біблійні часи стала означати кінець світу, а також служила знаком Каїна[2]. В іудейській традиції тау-хрест наносився ізраєлітамі на одвірки в ніч першого єврейського Великодня в Єгипті, щоб захистити свої будинки від Ангела Смерті (Тора. Книга Вихід. 10-та кара). І, оскільки тау входить в анх, будучи його нижньою частиною, ця ідея, ймовірно, була запозичена у єгипетського звичаю позначати косяки дверей знаком анх, як таким, що захищає життя символом удачі.

Відповідно до Старого Заповіту, Мойсей створив мідного змія в пустелі на тау-хресті (Числа 21:5-9)[3]. Увіковічує дана подію скульптура «Посох Мойсея», що знаходиться на горі Нево в Йорданії, має форму символу тау, оперезаного змієм.

Тау-хрест виступає і як хрест-розп'яття. Більшість дослідників вважає, що саме на такому хресті був розіп'ятий Ісус Христос, у зв'язку з тим, що тау-хрест застосовувався для тортур і умертвіння в південних і східних частинах Римської імперії. На це прямо вказує так зване « Послання Варнави» (початок II-го століття)[4], а пізніше Тертуліан[5]. Зображення розп'яття на язичницькій карикатурі, що відноситься до III століття і знайденому при розкопках Палатинскому пагорбі в Римі в 1857 р., також має форму літери «Т».

Символ тау відомий як хрест святого Антонія в Єгипті (початок IV століття) і хрест Франциска Ассизького (початок XIII століття), залишаючись сьогодні одним з атрибутів францисканського ордена. Ієронімус Босх зображує Антоніївський хрест на своєму вівтарному триптиху «Спокуса святого Антонія».

Тау- хрест у мистецтві[ред.ред. код]

Конрад Віц. Crucifixus. 1444

Подібний хрест використовували у своїх роботах багато художників, наприклад:

Тау-хрест у міфології і окультизмі[ред.ред. код]

Поряд з анхом тау-хрест був поширеним знаком в Давньому Єгипті, де позначав родючість і життя. Наносився на лоб кожного учасника містерій Мітри (бога сонця у зороастрійців та індійців). Тау-хрест займав велике місце в релігії друїдів — такий хрест, виготовлений з дубових гілок, або колод, уособлював друїдського бога дерева, відомого під ім'ям Ху (Ху Гадерна). Примітно також, що символом Ху був змій, що відсилає до Мойсея й біблійного мідного змія. У язичницьких германців і кельтів тау-хрест іноді позначав божественний дерев'яний молоток чи двоголовий молот бога дощу.

В каббалістичному трактуванні тау має значення «небо». Нумерологічно представляється числом 400.

Тау-хрести використовувалися адигами (черкесами) в язичницьких обрядах, як символ бога Сеозереса:

Едмунд Спенсер також мав враження, що саме Созереш є головним національним божеством Черкесії: «Самим могутнім серед цих святих є Сеозерес, символом якого був Т-подібний хрест, встановлений у священому гаю. Дубові колоди очищалися від гілок і скріплювалися разом, утворюючи дерев'яного ідола, якого друїди звали Тхау. Його шанують з особливою повагою ті, хто живе неподалік від берега моря; і також пастухи, так як Сеозерес — захисник гуртів дрібної і великої рогатої худоби… висохле грушеве дерево прикрашають гірляндами квітів і різними іншими прикрасами, як травневе дерево. Величезний твердий або м'який сир прикріплюють до верхівки; і кілька свічок, за кількістю запрошених гостей (свято зазвичай проводять в будинку вождя або одного з старійшин), тримають запаленими тут і там над деревом. Так як охайність вважається чеснотою серед черкесів, символ святого перш, ніж прикрасити, дуже дбайливо миють в найчистішій весняній воді. Коли все готово, його урочисто вносять в будинок одного із старійшин; і так як святий мислиться як великий мореплавець і мандрівник, його символ вітає оваціями вся компанія». (Спенсер Эд. Путешествия в Черкесию. — С. 107–108).

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Рошаль В. Энциклопедия символов. — АСТ, 2005. 1008 с.
  • Webber F. R. Church Symbolism: An Explanation of the More Important Symbols of the Old and New Testament, the Primitive, the Mediaeval and the Modern Church / 2nd ed. Cleveland : J.H. Jansen, 1938. — 413 s.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Андреева В., Куклев В., Ровнер А. Энциклопедия - Символы, знаки, эмблемы. — Астрель, 2004. — 624 с. — ISBN 5-271-07986-4.
  2. Яндекс. Словари›Энциклопедия «Символы, знаки, эмблемы»
  3. «І говорив народ проти Бога та проти Мойсея: Нащо ви вивели нас із Єгипту, щоб померти [нам] у пустелі, бо [тут] немає ні хліба, ні води, а душі нашій обридла ця непридатна їжа. І послав Господь на народ отруйних зміїв, які жалили народ, і померло багато народу з [синів] Ізраїлевих. І прийшов народ до Мойсея та й сказав: згрішили ми, бо говорили проти Господа та проти тебе, молися до Господа, і нехай Він забере від нас зміїв. І молився Мойсей за народ. І сказав Господь до Мойсея: зроби собі змія і вистав його на жердині, і ужалений, глянувши на нього, залишиться живий. І зробив Мойсей мідного змія, і виставив його на знамено (נֵס, сигнальний жердина у формі Т), і коли змій вжалив людину, то той дивився на мідяного змія і жив».
  4. «хрест на кшталт літери тав (Т), повинен був вказувати на благодать відкуплення»
  5. «грецька літера „тау“, а наша (латинська) „Т“ є образом хреста»