Тахіриди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Територія під правлінням Тахіридів

Тахіриди (перс. سلسله‏ی طاهریان‎) — династія перського походження[1][2], що між 821 та 873 роками правила провінцією Аббасидського халіфату Хорасан, а також Багдадом з 820 по 891 рік. Засновником династії був Тахір ібн Гусейн, полководець халіфа аль-Мамуна. Столиця Хорасану спочатку була в Мерві, але потім змістилася в Нішапур. Хоча Хорасан залишався частиною Аббасидського халіфату, Тахіриди правили в ньому практично незалежно[3].

873 року Тахіриди поступилися правлінням Саффаридам. Тахіриди продовжували виконувати обов'язки управителів Багдада до 891 року.


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Bosworth, "The Tahirids and Saffarids, " p. 91.
  2. ↑ Sectarian and national movements in Iran, Khurasan and Transoxanial during Umayyad in early Abbasid times, F. Daftary, History of Civilizations of Central Asia, Vol. IV, 57.
  3. ↑ Bosworth, "The Tahirids and Saffarids, " p. 90.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тахіриди&oldid=22601356