Таценко Петро Ілліч
| Таценко Петро Ілліч | |
|---|---|
 | |
| Народився |
10 лютого 1907 село Голубівка, Слов'яносербський повіт, Катеринославська губернія, тепер Новомосковського району Дніпропетровської області |
| Помер |
27 червня 1941 (34 роки) місто Новоград-Волинський Житомирської області |
| Країна |
.svg){kind=small} СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | державний діяч, політик |
| Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] |
| Партія | ВКП(б) |
| Нагороди |
 |
Петро Ілліч Таценко (10 лютого 1907, село Голубівка, Слов'яносербський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія, тепер Новомосковського району Дніпропетровської області — загинув 27 червня 1941, місто Новоград-Волинський Житомирської області) — український радянський громадський, політичний, партійний діяч, комуніст. Член ЦК КП(б)У в 1940—1941 р. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання з 1940 року.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в родині селянина-бідняка. У 1914—1917 роках навчався у сільській початковій школі. З 1917 року працював у господарстві батьків.
У 1922 році вступив до комсомолу.
У 1924—1928 роках — студент Новомосковського педагогічного технікуму, секретар комсомольської організації технікуму, член бюро Новомосковського районного комітету ЛКСМУ Дніпропетровського округу.
У 1928—1932 роках — вчитель Новомосковської семирічної школи, голова Новомосковського районного комітету спілки робітників освіти.
З 1932 року — завідувач Знаменівської семирічної школи і секретар первинної партійної організації села Знаменівка Новомосковського району Дніпропетровської області.
Потім працював інструктором Новомосковського районного комітету КП(б)У, заступником секретаря Новомиколаївського районного комітету КП(б)У, а до січня 1939 року — 1-м секретарем Новомиколаївського районного комітету КП(б)У Дніпропетровської області.
З січня по лютий 1939 року — завідувач відділу культурно-освітньої роботи ЦК КП(б) України. З лютого до листопада 1939 року — завідувач сільськогосподарського відділу ЦК КП(б) України.
Після приєднання Західної України до УРСР, постановою Політичного бюро ЦК КП(б)України (№ 860-оп) 27 листопада 1939 Таценко був призначений 1-м секретарем Волинського обласного комітету КП(б) України.
У листопаді 1939 — червні 1941 року — 1-й секретар Волинського обласного комітету КП(б) України.
За офіційними даними загинув під час бомбардувань німецької авіації 27 червня 1941 року. За спогадами Катерини Капустіної, жінки завсектора пропаганди Волинського обкому Григорія Капустіна (1906—1941), яка на той час перебувала у Луцьку — убитий бандерівцями 21 червня 1941 року під час масованих бомбардувань німецької авіації, про що їй в той же день повідомив секретар обкому. Похований в місті Луцьку.
Сім'я[ред. | ред. код]
Нащадок старого українського козацько-християнського роду, представники якого згадуються у козацьких реєстрах Війська Запорізького 17-18 ст. Батько Ілля Таценко разом з матір'ю зі старого українського козацько-християнського роду Койнашів, нащадків приписних коазків Полтавського полку проживав у селі Голубівка.
У родині було 9 душ і всього 4 гектара землі.
Рідний брат Микола Ілліч Таценко — військово-морський офіцер, у 1942 році потрапив у полон в Севастополі.
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден Леніна (7.02.1939)
Джерела[ред. | ред. код]
- Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991 [Архівовано 5 січня 2015 у Wayback Machine.]
- http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1940/Svoboda-1940-123.pdf [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- http://www.volga.lutsk.ua/view/5334/2/ [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]
