Ташань

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Ташань
Tashan prapor.png
Прапор
Ташанський парк-пам'ятка
Ташанський парк-пам'ятка
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Переяслав-Хмельницький
Рада/громада Ташанська сільська рада
Код КОАТУУ 3223387401
Основні дані
Населення 661
Площа 3,34 км²
Густота населення 197,9 осіб/км²
Поштовий індекс 08460
Телефонний код +380 4567
Географічні дані
Географічні координати 50°02′44″ пн. ш. 31°50′17″ сх. д. / 50.04556° пн. ш. 31.83806° сх. д. / 50.04556; 31.83806Координати: 50°02′44″ пн. ш. 31°50′17″ сх. д. / 50.04556° пн. ш. 31.83806° сх. д. / 50.04556; 31.83806
Середня висота
над рівнем моря
132 м
Місцева влада
Адреса ради 08460, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Ташань, вул. Леніна, 7а, тел. 2-02-42
Карта
Ташань. Карта розташування: Україна
Ташань
Ташань
Ташань. Карта розташування: Київська область
Ташань
Ташань
Мапа

Ташань у Вікісховищі?

Таша́нь — село в Україні, в Переяслав-Хмельницькому районі Київської області. Населення становить 661 осіб.

Назва[ред. | ред. код]

Назва городища Ташань має декілька версій. Слово «таш» — тюркського походження, що означає камінь. Можливо коли 1239 року монголо-татари завойовували цю місцевість, їм було тяжко оволодіти цим опорним пунктом Київської Русі, тож вони і дали назву Ташань, тобто "міцне, як камінь". Друга версія — у річку Супій проти Ташані з лівого боку впадала притока, яка називалася Ташанкою, то по її назві назвали і село. Третя ж версія — слово "ташак" з тюркської мови означає місце, де когось побили, та мабуть на місці села відбулась якась битва і тюрків було побито. Нині в Таджикистані говорять "Не ходи туди, бо там ташак (поб'ють)".


Історія[ред. | ред. код]

Перша згадка про село Ташань датована 1149 роком в Іпатієвському літописі «Как Юрий Долгорукий узял Переяслав». Але розкопки Добраничівської стоянки, якій понад 10 000 років, доказують те, що село було засноване набагато раніше. Село розташоване на правому березі річки Супій. Дослідник місцевості Михайло Максимович писав: «В межах Переяславського повіту лежить волосне село Ташань (або Китай-городище) з населенням півтори тисячі душ. Нинішнє містечко Ташань ще в минулому XVIII столітті мало назву Городище. Без сумніву, це одне із давніх українських міст».

Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва (144 га), село Ташань
Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва (144 га), село Ташань

У «Відомостях про місцевість Переяславського полку», складених у 1730 році читаємо: «Село Ташань, за свідченнями старожилів, як вони пам'ятають, раніше було вільне військове, а потім ним володіли — колишні полковники переяславські Лисенко, Іван Момот, Іван Мирович, Стефан Томара, Павло Доброницький. Нині селом володіє генеральша Кантакузинова».

У 1770 році Катерина ІІ указом Сенату село Ташань подарувала Петрові Рум'янцеву-Задунайському. Звеліла побудувати великий замок та посадити парк. Звідси Рум'янцев керував усією Україною. Тут у Ташані в 1796 році 8 грудня він і помер.

Після Рум'янцева Ташань належала його сину Сергію Петровичу Рум'янцеву.

У 1903 році Ташань переходить до рук князя Констянтина Олександровича Горчакова.

-----------------------------------

Виписка з книги «Шляхи, що примикають до Києва, і лінії північній частині області» В. В. Морачевського, Б. Г.  Карпова та І. М. Малишевої (Розділ IX):

«В  8 верстах  отсюда к юго-западу, но уже на противоположном  берегу р. Супоя и уже в пределах Переяславского уезда лежит волостное село Ташань (или Китай-Городище) с наседением около 1,5 тыс. душ. Возле села и далее по направлению к западу, к течению р. Трубежа видны остатки древнего вала, защищавшего город Переяславль с северной стороны. «Нынешнее местечко Ташань — говорит Максимович — еще в прошлом (XVIII) столетии называлось Городищем. Вез сомнения это один из древнейших украинских городов. В годы освобождения крестьян Ташань принадлежала кн. Ник. Павл. Голицыну, владевшему здесь 17 тыс. дес.»

-------------------------------------------

Братська могила воїнів Радянської Армії і пам'ятник воїнам-односельцям, які загинули в роки німецько-радянської війни, село Ташань, біля сільської ради
Братська могила воїнів Радянської Армії і пам'ятник воїнам-односельцям, які загинули в роки німецько-радянської війни, село Ташань, біля сільської ради

В селі Ташань 1930 року було 368 дворів і проживало 2202 мешканці. Того ж року в селі був організований колгосп імені Комінтерну, при цьому розкуркулили 3 заможних селянських родини. За обидва голодоморні роки вціліли всі записи у книгах реєстрації актів про смерть по сільській раді, що дає змогу назвати убитих голодом поіменно. Це 358 чоловік, 309 людей комуністи убили у 1933 році. Загальна кількість жертв — 900 осіб. Пояснюється така велика розбіжність тим, що сільська рада фіксувала далеко не кожну смерть у селі. Дехто стверджує, що це робилося свідомо на виконання вказівок вищої влади. Убитих голодом ховали на сільському кладовищі.[1]

У післявоєнний час Ташань мала: середню школу, дільничну лікарню, аптеку, побут комбінат, пошту, цілий ряд магазинів, кожну неділю у селі відбувався великий міжобласний базар, великий колгосп.

На даний час село повільно вимирає. Щороку помирає 25-30 осіб, а народжується по 2-3 дитини. Молоде населення не залишається жити у селі, а їде до міст, де є робота.

Могила Героя Радянського Союзу Долбешкина П.А., який загинув у роки Великої Вітчизняної війни, село Ташань, біля будинку культури
Могила Героя Радянського Союзу Долбешкина П.А., який загинув у роки Великої Вітчизняної війни, село Ташань, біля будинку культури

Відомі люди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-33 років. Архів оригіналу за 25 вересень 2013. Процитовано 25 вересень 2013. 

Література[ред. | ред. код]

  • Самутіна Г. І. «Старт до радості. Життя і творчість» К.ТОВ «Світ Успіху» 2011.

Посилання[ред. | ред. код]