Перейти до вмісту

Таша Яр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Таша Яр
Tasha Yar
Промо-фотографія першого сезону
Промо-фотографія першого сезону
Промо-фотографія першого сезону
Поява«Зустріч у далекій точці» (Зоряний шлях: Наступне покоління) (1987)
Зникнення«Всі блага світу» («Зоряний шлях: Наступне покоління») (1994)
Інформація
Вид (раса)людина
Статьжінка
Виконавець роліДеніз Кросбі

Наташа «Таша» Яр (англ. Tasha Yar) — вигадана особа, персонаж науково-фантастичного телевізійного серіалу «Зоряний шлях: Наступне покоління», який з'являвся переважно в першому сезоні серіалу. Ролі Таші Яр грала акторка Деніз Кросбі. Таша Яр була начальником служби безпеки на кораблі Об'єднаної Федерації Планет «Ентерпрайз», та має звання лейтенанта.

Таша Яр уперше з'явилась у пілотному епізоді серіалу «Зустріч у далекій точці». Після того, як Кросбі вирішила покинути серіал, її героїня була вбита в епізоді «Лице зла» незадовго до закінчення першого сезону серіалу. Пізніше Таша Яр з'являється як гість в епізоді «Учорашній Ентерпрайз» третього сезону серіалу, в якому вона була жива в альтернативній часовій шкалі, а також знову в фінальному епізоді серіалу «Всі блага світу», події якого відбувалися до пілотного епізоду.

Таша Яр вважається попередницею інших сильних жінок у науковій фантастиці, таких як Кара Трейс із серіалу 2004 року «Зоряний крейсер «Галактика», а також забезпечує проміжний етап між зображенням жіночих персонажів в оригінальному серіалі та командними посадами, які вони мають у серіалах «Зоряний шлях: Глибокий космос 9» та «Зоряний шлях: Вояджер». Частина шанувальників серіалу робили неоднозначні припущення щодо її сексуальності, і події в епізоді «Гола дійсність» були розроблені, щоб показати її гетеросексуальність, враховуючи інакше неоднозначне зображення.

Концепція та розробка

[ред. | ред. код]

У першому кастингу на акторську роль у грудні 1986 року описувалися ранні версії екіпажу. Серед них був персонаж на ім'я «Маша Ернандес», навіяний образом десантниці Васкес з фільму «Чужі», яка мала стати начальником служби безпеки корабля «Ентерпрайз». У версії від лютого 1987 року цьому персонажу було надано посаду тактичного офіцера, щоб вона мала причину бути на містку.[1] Продюсери розглядали на цю роль Дженетт Голдстін, яка грала Васкес, але сценаристка Дороті Фонтана зазначила, що акторка «не латиноамериканка. Вона мініатюрна, блакитноока, веснянкувата».[2] У результаті цього в березні 1987 року героїню ненадовго перейменували на «Таню».[1]

На момент публікації посібника для сценаристів та режисерів серіалу, датованого 23 березня 1987 року, ім'я персонажа стало Наташа «Таша» Яр.[3] У посібнику її персонаж описувався наступним чином:

«Начальник служби безпеки зорельота Таша, яка виконує однакову функцію як на борту корабля, так і під час далеких місій. Народжена в „невдалій“ земній колонії відступників та інших жорстоких небажаних осіб, вона втекла на Землю в підлітковому віці та відкрила для себе Зоряний флот, якому вона досі „поклоняється“ як повній протилежності всій тій потворності, яку колись знала.»

Оригінальний текст (англ.)
The starship Security Chief, Tasha, who performs that same function both aboard ship and on away missions. Born at a "failed" Earth colony of renegades and other violent undesirables, she escaped to Earth in her teens and discovered Starfleet, which she still "worships" today as the complete opposite of all the ugliness she once knew.

[3]

Ім'я для персонажу запропонував сценарист Роберт Левін, на згадку про злочини Бабиного Яру в Україні під час Другої світової війни.[1] У її біографії зазначалося, що Таші було 28 років, і підтверджувалося її українське походження. Вона мала подружитися з підлітком Веслі Крашером, і в путівнику її описували такою, що «ставилася до цього хлопця як до найчудовішої людини, яку тільки можна уявити. Вес — друг дитинства, якого у Таші ніколи не було».[4]

У квітні 1987 року як претенденти на роль Таші вказувалися Ліанн Ленгленд, Джулія Ніксон, Розалінд Чао, Лія Ейрс та Банті Бейлі; при чому Чао була фаворитом.[5] Деніз Кросбі вказувалась як «єдина можливість» на роль Діани Трой.[6] Знімальна група не була зацікавлена ​​в тому, щоб на ролях екіпажу містка були дві акторки зі схожими фізичними типами та кольором волосся, тому команда врахувала можливість спільного кастингу на дві ролі.[7] Посібник сценаристів та режисерів описував Ташу Яр як акторку з мускулистою, але дуже жіночною статурою, і достатньо атлетичну, щоб перемогти більшість інших членів екіпажу в бойових мистецтвах.[4] Після того, як Кросбі та Марина Сіртіс прослухалися на роль Трой та Яр відповідно, Джин Родденберрі вирішив поміняти акторок, і обрав Кросбі на роль Таші Яр.[2] Він вважав, що зовнішність Сіртіс краще пасує до «екзотичної» Трой.[7]

Джин Родденберрі поміняв ролями актрис Деніз Кросбі (ліворуч) і Марину Сіртіс (праворуч), які проходили співбесіду, оскільки вважав, що Сіртіс більше підходить на роль Діани Трой.

Перед кінцем першого сезону Кросбі попросила розірвати контракт, оскільки була незадоволена тим, що її персонаж не розвивався. Пізніше актриса сказала: «Я була нещасною. Я не могла дочекатися, щоб звільнитися з цього шоу. Я вмирала».[8] Родденберрі погодився на її прохання, і вона пішла з хорошими умовами.[9] Останнім епізодом, який вона зняла, був «Симбіоз», який був завершений після смерті Яр у «Лиці зла». Її остання сцена була під час фінального акту епізоду, в якому голографічний прощальний запис з нею відтворюється для команди містка. Після її відходу архівні кадри Кросбі в ролі Яр були використані в епізодах «Шизофренік» і «Відтінки сірого».[10][11] У пізнішій ретроспективі Кросбі зазначила, що продюсерам сподобався персонаж Таші Яр, незважаючи на те, що сценарії першого сезону не дуже добре враховували її. Вона припустила, що її відхід (і відхід Гейтс Макфедден) міг би врятувати на той час нестійке становище Марини Сіртіс, оскільки продюсерам вдалося уникнути ситуації, коли всі три головні акторки першого сезону були звільнені у другому сезоні.[12]

Кросбі була рада повернутися в епізоді «Учорашній Ентерпрайз» завдяки силі сценарію, та сказала, що «у мене було більше справ у цьому епізоді, ніж будь-коли раніше».[9] Перед виходом епізоду в ефір засобам масової інформації довелося запевнити, що Таша не повертається у сновидіннях.[13] Пізніше Кросбі сказала, що вона була вражена змінами, які вніс Майкл Піллер як шоураннер у третьому сезоні.[12] Після своєї появи в цьому епізоді Кросбі запропонувала продюсерам ідею дочки Таші, Сели.[9] Кросбі вперше з'явилася в цій ролі у двосерійному епізоді «Спокута» та ще раз у двосерійному епізоді «Об'єднання».[8] Деніз поверталася ще двічі у неканонічний всесвіт «Зоряного шляху». У 2007 році вона з'явилася як предок Таші Яр, Дженна Яр, в епізоді «Кров та вогонь» серіалу «Зоряний шлях: Нові подорожі», створеного фанатами франшизи.[14] Ташу Яр було включено до відеогри «Star Trek Online» як частину святкування третьої річниці відеогри в 2013 році. Деніз Кросбі записала аудіо для гри у сценах, дія яких відбувається після сцен з епізоду «Вчорашній Ентерпрайз».[15]

Образ у серіалі

[ред. | ред. код]

Походження Наташі Яр розповідається в епізоді четвертого сезону «Спадок». Вона народилася на планеті Туркана IV у 2337 році. У Таші була молодша сестра на ім'я Ішара, яка народилася через 5 років після неї. Невдовзі після народження Ішари батьків дівчаток убили, і їх прихистили інші люди; однак згодом їх покинули, і Таші довелося самостійно доглядати за сестрою.[16] Уряд на планеті розпався, і сестри були змушені шукати їжу, уникаючи банд ґвалтівників.[17] У 2352 році, у віці 15 років, Таші вдалося покинути Туркану IV. Вона більше ніколи не бачила Ішару; остання приєдналася до «Коаліції», однієї з фракцій на планеті до того, як Таша покинула Туркану IV. Таша відмовилася вступати до будь-якого з політичних угруповань на планеті, звинувачуючи їх у смерті своїх батьків.[16]

Таша Яр уперше з'явилася в пілотному епізоді серіалу «Зоряний шлях: Наступне покоління» як офіцер безпеки та тактики на борту «USS Enterprise-D». Коли капітан Пікар наказує екстрене відокремлення тарілки зорельота, Яр є однією з членів екіпажу містка, яка супроводжує капітана до бойового містка. Вона була серед членів екіпажу, викраденого К'ю, а пізніше служить у складі команди висадки на станцію Фарпойнт.[18] Як у цьому епізоді, так і в епізоді «Хованки з К'ю», вона відверто та найвідвертіше зухвало ставиться до К'ю з усіх членів екіпажу, хоча її непокора обидва рази неефективна.[19] В епізоді «Гола дійсність», коли екіпаж перебуває під впливом інопланетної хвороби, вона ініціює сексуальний контакт з андроїдом Дейтою.[20] В епізоді «Кодекс честі» Ташу викрадає Лутан, лідер планети Лігон II, після того, як вона демонструє свої бойові навички на голодеку. Вона вбиває дружину Лутана Яріну в ритуальному бою до смерті, хоча Яріну оживляє на «Ентерпрайзі» доктор Беверлі Крашер.[21] Під час подій епізоду «Де ніхто не був раніше» у Таші Яр починаються галюцинації, що вона повернулася на Туркану IV, і вона тікає, щоб рятувати своє життя.[17] В епізоді «Арсенал свободи» Таша і Дейта опиняються в пастці разом на поверхні планети Мінос, і зазнають нападу кількох сторожових зондів, які адаптуються до фазерів Дейти та Яр. Ситуацію вирішує капітан Пікар, який опиняється в пастці в іншому місці на поверхні планети разом з доктором Крашер.[22]

В епізоді «Лице зла» Яр входить до складу команди висадки, яка телепортується на Вагру II, щоб врятувати Діану Трой з розбитого шатла. Її вбиває істота Армус, демонструючи свою силу. Екіпаж проводить поминальну службу за нею на голодеку, а Ворф замінює її на посаді головного тактичного офіцера та офіцера безпеки.[23]

Спогади про Ташу відіграють незначну роль в епізоді другого сезону «Критерій людини». Незважаючи на відсутність емоцій у Дейти, він сентиментально прив'язаний до Таші, та зберігає її маленьку голограму у своїй кімнаті.[24] Під час судового засідання щодо статусу Дейти як розумної істоти він сказав, що вони з Ташею були близькими, і що вона була для нього особливою.[25]

Корабель «USS Enterprise-C» виходить з розлому в просторі-часі в епізоді «Учорашній Ентерпрайз», і часова шкала змінюється. Яр знову жива та займає свою колишню позицію на кораблі. Вона працює зі старшим стерновим «Ентерпрайзу» Річардом Кастільйо, і вони зближуються. Гайнан, яка має певне уявлення про часову шкалу, яка буде відновлена ​​поверненням «Enterprise-C» у розлом, зізнається Таші, що вважає, що Таша безглуздо загинула в цій часовій шкалі. Ґрунтуючись на цій пораді, Таша пересідає на «Enterprise-C» і повертається з ним на два десятиліття в минуле, до очікуваного його знищення від рук ромуланців під час захисту клінгонського форпосту Нарендра III.[26] Альтернативна версія Таші подорожувала назад у часі на борту «Enterprise-C», і в основну часову шкалу. Цей процес пізніше критики описали як «стрибок світом», а не як типову історію подорожі часовою шкалою.[27]

У двосерійному епізоді «Спокута» Деніз Кросбі грає Селу, доньку Таші, яка є напівромуланкою. У продовженні «Учорашнього Ентерпрайзу» з'ясовується, що кілька членів екіпажу «Enterprise-C» були захоплені ромуланцями, коли той повертався через розлом, включаючи й Ташу. Ромуланський генерал запропонував зберегти життя екіпажу, якщо вона стане його дружиною. Через рік Таша народила Селу. Коли Селі було 4 роки, Таша спробувала втекти, але Села кричала, щоб не допустити, щоб її забрали від батька. Після того, як Ташу спіймали, її стратили.[28]

Останній епізод серіалу «Всі блага світу» включає останню появу Таші у сценах, що відбуваються до та на початку серіалу в епізоді «Зустріч в далекій точці». Оскільки більшість екіпажу містка ще не приєдналася до «Enterprise-D» у цих сценах, Таша є однією зі старших членів екіпажу під керівництвом капітана Пікара в найпершому з трьох часових проміжків епізоду. Пікар має переконати її наразити корабель на небезпеку, щоб знищити зворотню часову аномалію, яка загрожує перешкодити розвитку життя на Землі.[29]

Сприйняття та коментарі

[ред. | ред. код]
Кіт ДеКандідо, 25 липня 2011 року

Втрата Яр — прикрість. Хоча це правда, що цей персонаж не виправдав задуму — Яр була найцікавішою людиною в біблії «Нового покоління» — це також стосується багатьох персонажів. Деніз Кросбі ніколи не була найкращою акторкою у всесвіті, але Майкл Дорн, Джонатан Фрейкс та Марина Сіртіс також не були особливо вражаючими у першому сезоні, та й їхні персонажі не вразили всіх. З часом вони ставали кращими, і є всі підстави вважати, що те саме було б і з Кросбі, якби вона залишилася.

Оригінальний текст (англ.)
The loss of Yar is unfortunate. While it's true the character as portrayed didn't live up to the character as envisioned—Yar was the most interesting person in the TNG bible—that's also true of a lot of characters. Denise Crosby has never been the best actor in the universe, but Michael Dorn, Jonathan Frakes, and Marina Sirtis weren't any great shakes in the first season, either, and their characters didn't blow the doors off. They got better with time, and there's every reason to believe the same would've been true for Crosby had she remained.
[30]

Письменник-фантаст Кіт ДеКандідо вважав Яр найцікавішою роллю в "біблії серіалу «Нового покоління», яка використовувалася під час створення сценаріїв першого сезону, незважаючи на помилки в реалізації її потенціалу.[30] Пітер В. Лі також захоплювався оригінальною роллю «Маші Ернандес» з чернеток та елементами, які поширилися у фінальній версії Таші Яр: персонаж, чия передісторія була сформована невдачами Федерації, але яка піднялася над ними. Лі також вважав, що ці теми пов'язані з резонансними на той час питаннями епохи Рейгана 1980-х років.[31] Зокрема, Таша Яр забезпечила гарну противагу решті акторського складу: вона відрізнялася від персонажів з утопічним, але захищеним минулим, найбільш разюче від Веслі Крашера.[32] Однак Лі вважав, що скептицизм кар'єрно-орієнтованого фемінізму в 1980-х роках призвів до суперечливих зображень її персонажа. Він вважав прикрим, що персонаж так і не мав можливості розвиватися.[33]

Спочатку критики позитивно оцінили потенціал її персонажа після дебюту першого сезону. У рецензії «Post-Tribune» на серіал після пілотного епізоду Ташу Яр описували як «вибагливу дівчину» та улюбленого члена знімальної групи рецензента[34], тоді як «Los Angeles Times» назвала Кросбі особливо вдалим прикладом підбору акторки всупереч типу.[31]

Френк Оглсбі у статті про Кіру Неріс із серіалу «Зоряний шлях: Глибокий космос 9» окреслив розвиток жіночих ролей у «гендерних припущеннях» від оригінального телесеріалу, де жінки були на містку, через Ташу Яр у серіалі «Зоряний шлях: Наступне покоління», де вони обіймали командні посади, до «Глибокий космос 9» та «Вояджер», де жінки виконували головні ролі. Він зокрема зазначив, що жінки частіше з'являлися на командних посадах як головні та другорядні персонажі, і їх зображували більш наполегливими та войовничими, які виконували головні ролі в сценах боїв.[35] У статті Мартіна Андерсона в журналі «Den of Geek» про жінок у «Зоряному шляху» Таша Яр була описана як попередниця Кари «Старбак» Трейс із серіалу "Зоряний крейсер «Галактика» 2004 року.[36]

Фанати та медіакритики розмірковували про сексуальність персонажа. Серіал значною мірою мовчить про сексуальність Таші, що дає простір для інтерпретацій, які деякі фанати використовували, щоб припустити, що вона може бути лесбійкою або бісексуалкою.[37] Генрі Дженкінс писав: «Для цих фанатів мовчання в тексті про сексуальність чи мотиви персонажа може бути наповнене гомосексуальним бажанням, оскільки, зрештою, у нашому суспільстві таке бажання часто залишається невисловленим».[38][37] Дженкінс описав Ташу Яр як «очевидну бісексуалку».[39]Журнал «Curve» припустив, що Яр була «прихованою» лесбійкою.[40] Головним винятком із звичайного мовчання про сексуальність Таші є епізод «Гола дійсність», де вона має сексуальний контакт із Дейтою, поки обидва перебувають під впливом таємничої, нестримної хвороби.[41] Дженкінсу не сподобалися наслідки епізоду, і він написав, що «коли вони [сценаристи] вирішили виправити її, вони використали андроїда. Тож ми зрештою гетеросексуалізували двох абсолютно чудових персонажів».[38] Автори книги «Глибокий космос і священний час: Зоряний шлях в американських міфах» вважали, що статеве злиття Дейти та Таші було засобом заявити на початку серіалу про гетеросексуальність двох найбільш андрогінних персонажів.[42] Незалежно від сексуальної орієнтації, Ташу зображено як хлопчика-шибеника, з коротким волоссям і відсутністю макіяжу, що призводить до «дещо чоловічого» вигляду персонажу.[37] Те, що Таша шукає спокусливі та тонкі сукні Трой в епізоді «Гола дійсність», та правильно сприймає це як ознаку того, що Таша хвора.[41]

Фанати негативно відреагували на смерть Таші, оскільки вважали, що персонаж має потенціал для майбутнього розширення.[43] Багато рецензентів критикували спосіб її смерті. Кіт ДеКандідо назвав її «безглуздою», але також вважав, що вона не гірша за смерть інших офіцерів безпеки протягом усієї історії «Зоряного шляху». Він сказав, що віддає перевагу її смерті в «Лиці зла» перед «клішованою» смертю, яку вона пережила в «Учорашньому Ентерпрайзі».[30] Гері Вестфаль у своїй книзі «Космос і за його межами: Тема кордону у науковій фантастиці» описав смерть Таші Яр як одну з найпомітніших у «Зоряному шляху», поряд зі смертю Спока у фільмі «Зоряний шлях 2: Гнів Хана» та Джеймса Кірка у фільмі «Зоряний шлях: Покоління».[44] Журнал «SFX» включив її першу смерть до списку «Невдалих науково-фантастичних смертей» 2012 року, написавши, що хоча ідея про те, що трапляються «буденні» смерті, була справедливою, загальний ефект все ж був «трохи лайновим».[45] І хоча деякі критики вважали її долю в тому епізоді як кліше (наприклад, ДеКандідо)[30], багатьом іншим сподобався епізод «Учорашній Ентерпрайз», вони вважали його класичним епізодом і хвалили його за те, що він дав Таші шанс загинути героїчно, а не безглуздо.[46]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Nemecek, 2003, с. 13-15.
  2. ↑ а б Star Trek: TNG: An Oral History. Entertainment Weekly. 25 вересня 2007. Архів оригіналу за 7 червня 2011. Процитовано 7 травня 2011. (англ.)
  3. ↑ а б Roddenberry, 1987, p. 6.
  4. ↑ а б Roddenberry, 1987, p. 30.
  5. ↑ Star Trek Casting. Alexander Jarvis. (англ.)
  6. ↑ Milner, Sarah Bea (31 березня 2021). Star Trek: The Role Tasha Yar's Actress Auditioned For (& Was A Better Fit). Screen Rant. (англ.)
  7. ↑ а б Nemecek, 2003, с. 18.
  8. ↑ а б Catching Up With Denise Crosby, Part 1. Star Trek. CBS Productions. 13 березня 2012. (англ.)
  9. ↑ а б в Catching Up With Denise Crosby, Part 2. Star Trek. CBS Productions. 14 березня 2012. (англ.)
  10. ↑ Tormé, Tracy; Manning, Richard; Beimler, Hans (23 січня 1989). The Schizoid Man. Star Trek: The Next Generation. Сезон 2. Епізод 6. (англ.)
  11. ↑ Hurley, Maurice; Manning, Richard; Beimler, Hans (17 липня 1989). Shades of Gray. Star Trek: The Next Generation. Сезон 2. Епізод 22. (англ.)
  12. ↑ а б Collura, Scott (13 квітня 2024). Denise Crosby on Leaving Star Trek: I Wasn't Going to Be 'The Token Hot Blonde'. IGN. (англ.)
  13. ↑ Carmody, John (5 грудня 1989). The TV Column. The Washington Post. (англ.)
  14. ↑ Pascale, Anthony (21 листопада 2009). Review of Star Trek Phase II “Blood and Fire” Part 2. TrekMovie.com. (англ.)
  15. ↑ Petitte, Omri (30 січня 2013). Star Trek Online three-year anniversary beams up guest appearance by Denise Crosby. PC Gamer (англ.). ISSN 1080-4471. OCLC 680447102. Архів оригіналу за 20 січня 2025. Процитовано 10 березня 2025.
  16. ↑ а б Menosky, Joe (29 жовтня 1990). Legacy. Star Trek: The Next Generation. Сезон 4. Епізод 6. (англ.)
  17. ↑ а б Duane, Diane; Reaves, Michael (26 жовтня 1987). Where No One Has Gone Before. Star Trek: The Next Generation. Сезон 1. Епізод 6. (англ.)
  18. ↑ Fontana, D. C.; Roddenberry, Gene (28 вересня 1987). Encounter at Farpoint. Star Trek: The Next Generation. Сезон 1. Епізод 1. (англ.)
  19. ↑ Lee, 2018, p. 203-204.
  20. ↑ Black, John D. F.; Bingham, J. Michael (5 жовтня 1987). The Naked Now. Star Trek: The Next Generation. Сезон 1. Епізод 3. (англ.)
  21. ↑ Powers, Kathryn; Baron, Michael (12 жовтня 1987). Code of Honor. Star Trek: The Next Generation. Сезон 1. Епізод 4. (англ.)
  22. ↑ Manning, Richard; Beimler, Hans; Hurley, Maurice; Lewin, Robert (11 квітня 1988). The Arsenal of Freedom. Star Trek: The Next Generation. Сезон 1. Епізод 21. (англ.)
  23. ↑ Stefano, Joseph; Shearer, Hannah Louise (25 квітня 1988). Skin of Evil. Star Trek: The Next Generation. Сезон 1. Епізод 23. (англ.)
  24. ↑ Hanley, 1997, p. 105.
  25. ↑ Snodgrass, Melinda M. (13 лютого 1989). The Measure of a Man. Star Trek: The Next Generation. Сезон 2. Епізод 9. (англ.)
  26. ↑ Behr, Ira Steven; Manning, Richard; Beimler, Hans; Moore, Ronald D.; Ganino, Trent Christopher; Stillwell, Eric A. (19 лютого 1990). Yesterday's Enterprise. Star Trek: The Next Generation. Сезон 3. Епізод 15. (англ.)
  27. ↑ Hanley, 1997, p. 213.
  28. ↑ Moore, Ronald D. (23 вересня 1991). Redemption (Part II). Star Trek: The Next Generation. Сезон 5. Епізод 1. (англ.)
  29. ↑ Braga, Brannon; Moore, Ronald D. (23 травня 1994). All Good Things .... Star Trek: The Next Generation. Сезон 7. Епізод 25/26. (англ.)
  30. ↑ а б в г DeCandido, Keith (25 липня 2011). Star Trek: The Next Generation Rewatch: "Skin of Evil". Reactor Magazine. Tor Books. Процитовано 13 жовтня 2012. (англ.)
  31. ↑ а б Lee, 2018, p. 199-201.
  32. ↑ Lee, 2018, p. 201-202.
  33. ↑ Lee, 2018, p. 206.
  34. ↑ New 'Star Trek' Series May Not Get Lost in Space. Post-Tribune. Merrillville, IN. 12 листопада 1987. Архів оригіналу за 16 березня 2016. Процитовано 10 лютого 2013. (англ.)
  35. ↑ Oglesbee, Frank W. (осінь 2004). Kira Nerys: A Good Woman Fighting Well. Extrapolation. 45 (5): 263. doi:10.3828/extr.2004.45.3.06. Архів оригіналу за 11 квітня 2013. Процитовано 10 лютого 2013. (англ.)
  36. ↑ Anderson, Martin (28 березня 2008). Women in Star Trek. Den of Geek. Dennis Publishing. Архів оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 9 лютого 2013. (англ.)
  37. ↑ а б в Roberts, 1999, p. 109.
  38. ↑ а б Jenkins, Tulloch, 1995, p. 259.
  39. ↑ Jenkins, Tulloch, 1995, p. 260.
  40. ↑ Sherwin, Jenny (1 червня 2009). Top 51 closeted TV lesbians. Curve. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 лютого 2013. (англ.)
  41. ↑ а б Roberts, 1999, p. 94-97.
  42. ↑ Wagner, Lundeen, 1998, p. 112.
  43. ↑ Jenkins, 1992, p. 103.
  44. ↑ Westfahl, 2000, p. 61.
  45. ↑ Golder, Dave (12 червня 2012). 21 Naff Sci-Fi Deaths. SFX. Архів оригіналу за 16 червня 2012. Процитовано 17 жовтня 2012. (англ.)
  46. ↑ 10 Episodes Fans List. Chicago Sun-Times. 19 травня 1994. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 10 лютого 2013. (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Таша_Яр&oldid=46396506