Таїланд у Другій світовій війні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тайська експансія у Другій світовій війні
Плек Пібунсонграм

Таїланд у Другій світовій війні офіційно зберігав нейтралітет до вторгнення Японії у грудні 1941 року. Японська імперія здійснювала тиск на Таїланд, і зрештою уряд Плека Пібунсонграма вирішив приєднатися до Країн Осі. Під час війни Таїланд здійснив ряд військових операцій проти Лаосу, Камбоджі, Бірми та Малайзії.

Передумови[ред. | ред. код]

Після перевороту 1932 року в країні утвердилася конституційна монархія. Король Прачадіпок (Рама VII) відмовився від трону у 1935 і кабінет міністрів обрав новим королем молодого Ананду Махідола, що жив у Швейцарії. Країна жила без короля під управлінням Плека Пібунсонграма, відомого як Пібун. Політика його уряду була про-японська і анти-китайська.

Ситуація в країні нагадувала фашистську Італію, де на чолі держави стояв харизматичний політичний лідер, хоча офіційно лідером був король. Як і Муссоліні Пібун розвивав свій культ особистості, його портрети висіли на вулицях.

Французько-таїландська війна[ред. | ред. код]

Пібун оглядає війська
Японські війська у Бангкоці

Після нападу Німеччиний на Францію Пібун вирішив скористатися шансом і повернути собі Лаос і Камбоджу, що були на той час французькими колоніями. Бойові дії розпочалися у жовтні 1940 року, а повномасштабне вторгнення у січні 1941. Війська захопили частину Лаосу швидко, проте у Камбоджі тривало протистояння. Японська імперія змусила ворогуючі сторони підписати мир у Сайгоні згідно якого Режим Віші погодився з більшістю вимог Сіаму.

Японське вторгнення[ред. | ред. код]

Вкінці 1941 року Японська імперія починає широкомасштабне вторгнення у Південно-Східній Азії. Після кількох годин бойових дій у Таїланді Пібун наказав припинити протистояння та підписав військовий союз з Японією. Таїланд надавав вільний доступ до своїх транспортних систем у обмін на територій у Бірмі та Малайзії. На початку 1942 року Таїланд оголосив війну Союзникам. Британія у відповідь оголосила війну Таїланду, тоді як американський уряд просто проігнорував. Тайський посол у Вашингтоні не підтримував політику Пібуна щодо союзу з Японією, тому він відмовився віднести оголошення війни, а уряд США визнав дії Пібуна нелегітимними, оскільки таке рішення вимагає підпису короля.

Закінчення війни[ред. | ред. код]

Король Ананда Махідол (Рама VIII) та Верховний головнокомандувач союзними військами Південно-Східного округу Луїс Маунтбеттен

У 1944 році Національна асамблея усунула Пібуна від влади. Нова влада офіційно підтримувала Японію, а неофіційно збройні сили партизан звільнення Таїланду. Вони готували масове повстання у 1945 році, однак атомне бомбардування Хіросіми та Нагасакі та повна здача Японії у Другій світовій війні запобігли цьому. Британсько-індійські війська примусили Таїланд повернути всі набуті під час війни території. Країна мала виплатити репарації поставками рису в Малайзію. Пібун був арештований, але у 1948 році він очолив новий переворот і став прем'єр міністром знову.

У 1945 рокі король зміг повернутися у країну, намагаючись вирішити конфлікти між про-японськими та про-союзницькими партіями, китайською меншістю, яку притісняли під час війни. Невдовзі після свого прибуття його знайшли застреленим у власній спальні.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Японський табір для військовополонених британців, що зображений у кінофільмі «Міст через річку Квай», знаходився на території Таїланду.

Джерела[ред. | ред. код]