Таїрова-Яковлєва Тетяна Геннадіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Таїрова-Яковлєва Тетяна Геннадіївна
Таирова (Яковлева) Татьяна Геннадьевна
Т. Таїрова-Яковлева.jpg
Народилася 5 травня 1967(1967-05-05) (52 роки)
СРСР Ленінград, РРФСР
Місце проживання Санкт-Петербург
Громадянство Росія Росія
Національність росіянка
Діяльність історик
Alma mater Історичний факультет Санкт-Петербурзького державного університету[d]
Сфера інтересів історія України ранньомодерної доби
Заклад Санкт-Петербурзький державний університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор історичних наук
Науковий керівник Центр з вивчення історії України Інституту історії СПбДУ
Відомі учні Вікторія Федорівна Кулікова (м. Горно-Алтайськ, Росія), Роман Загора (Словаччина), Альона Вікторівна Багро (Ігнатьєва, м. Пушкін / м. Київ), Вадим Євгенович Федотов (м. Санкт-Петербург)
Нагороди
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня

Тетяна Геннадіївна Таїрова-Яковлєва (нар. 5 травня 1967, Ленінград) — російська історикиня (дослідниця України XVI—XVIII ст.), докторка історичних наук, професорка кафедри історії народів країн СНД Інституту історії Санкт-Петербурзького державного університету, директорка Центру з вивчення історії України Інституту історії СПбДУ. Входить до складу наукової ради «Українського історичного журналу».[1] Директор Кінно-спортивного клубу «Комарово» (Санкт-Петербург), майстерка спорту з кінного спорту та зі стрільби.

Біографія[ред. | ред. код]

1989 — закінчила Ленінградський державний університет. В 1992 році вчена рада історичного факультету звинуватила її, а також її наукового керівника Юрія Марголіса, що був шевченкознавцем, в «українському буржуазному націоналізмі». Тетяні Яковлєвій довелось піти з вишу та поїхати навчатись в українознавчі центри США та Канади.

З 2003 працює у Санкт-Петербурзького державному університеті на катедрі історії слов'янських та балканських країн; з 2011-го — на новоутвореній катедрі історії народів країн СНД.

Галузь наукових інтересів — історія України XVI—XVIII століть.

Керівник спільного видання центра з вивчення історії України Санкт-Петербурзького державного університету і Санкт-Петербургським інститутом історії Російської академії наук документів з архіву І.Мазепи, що зберігається в Санкт-Петербурзі (проект здійснюється коштом Kowalsky Program for the Study of Eastern Ukraine).

Майбутня професорка народилась в родині матері-мистецтвознавця та батька-спортсмена. Останній після завершення кар'єри у спорті був завідувачем катедри фізичного виховання в одному з вишів Ленінграду та директором стадіону «Петровський», який зараз є домашньою ареною футбульного клубу Зеніт.

В 1990-х роках Тетяна Яковлєва разом з батьком (помер у 2010) заснувала Конно-спортивний клуб «Комарово», що зараз є найбільш елітним та фешенебельним з усіх установ такого роду в місті.

Особисто знайома з багатьма вищими керманичами Росії та її «північної столиці».

У грудні 2013 р. народила свою першу дитину (дочку).

Викладацька діяльність[ред. | ред. код]

Викладає лекції з дисциплін: «Історія України та Білорусі», «Джерелознавство історії України та Білорусі», «Історіографія історії України», а також зі спецкурсу «Козацька Україна у творах культури».

Бібліографія[ред. | ред. код]

Монографії:

  • Гетьманщина у другій половині 50-х років XVII століття. Причини і початок Руїни. К., 1998;
  • Руїна Гетьманщини: від Переяславської ради-2 до Андрусівської угоди (1659—1667 гг.). К., 2004;
  • Мазепа. М., 2007;
  • Иван Мазепа и Российская империя. История «предательства». М.: Центрполиграф, 2011;
  • Іван Мазепа і Російська імперія. Історія «зради». Київ: Кліо, 2012, 403 с.
  • Повседневная жизнь, досуг и традиции казацкой элиты украинского гетманства. — СПб.: Алетейя, 2016.
  • Инкорпорация: Россия и Украина после Переяславской рады (1654—1658). — К.: Кліо, 2017.

Статті:

  • Гетманщина и ее инкорпорация в Российскую империю // Западные окраины Российской империи. М., 2006. С. 33-54. (Гетьманщина та її інкорпорація у Російську імперію / / Західні окраїни Російської імперії. М., 2006. С. 33-54.);
  • Донос старшини на І.Самойловича: аналіз першоджерела // УІЖ. — 2006. — № 4. — С. 190—201;
  • Іван Богун-Федорович.// Київська Старовина. К., 1992, № 5. С. 43-53;
  • Мазепа-гетман: в поисках исторической объективности // Новое и Новейшее время. 2003, № 4., июль-август. С. 45-63. (Мазепа-гетьман: у пошуках історичної об'єктивності / / Новий і Новітній час. 2003, № 4., Липень-серпень. С. 45-63.);
  • Проблемы взаимоотношений Украины и России 1654—1667 гг. // Белоруссия и Украина. История и культура. М, 2003. С. 41-48. (Проблеми взаємовідносин України та Росії 16541667 рр. / / Білорусь та Україна. Історія і культура. М, 2003.С. 41-48.);
  • Проблемы неоднородности украинского казачества и внутренние противоречия их идеалов. Войско Запорожское и Запорожье // Украина и соседние государства в XVII веке. СПб., 2004. С. 203—214 (Проблеми неоднорідності українського козацтва та внутрішні суперечності їх ідеалів. Військо Запорозьке і Запоріжжя / / Україна і сусідні держави в XVII столітті. СПб., 2004. С. 203—214).

Наукові гранти[ред. | ред. код]

Тетяна Таїрова-Яковлєва.jpg

Нагороджена такими грантами: Спільний Грант РГНФ и НАН на проведення наукової конференції (2005), Грант Президента РФ молодим докторам наук (2005—2006), грант American Council of Learned Societies (2005).

Нагороди[ред. | ред. код]

Найвагомішою науковою працею є видання книги «Мазепа». За цю роботу професор Тетяна Таїрова-Яковлєва 2008 року нагороджена Орденом княгині Ольги ІІІ ступеня. Нагороду вручив особисто Президент України Віктор Ющенко[2].

У 2007 році було присвоєно почесне звання «Берегиня Українського козацтва» за підготовку і видання книги «Мазепа».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. з № 3 (504) за 2012 рік.
  2. Ющенко нагородив орденом російського професора // ua.for-ua.com, 20.02.2008[недоступне посилання з липень 2019]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]