Таїр Салахов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Таїр Салахов
азерб. Tahir Teymur oğlu Salahov
Таїр Салахов 2018 року
При народженніТаїр Теймур огли Салахов
Народження29 листопада 1928(1928-11-29)[1][2][…]
Баку, Закавказька РФСР, СРСР
Смерть21 травня 2021(2021-05-21)[4] (92 роки)
 Берлін, Німеччина[5]
ПохованняАлея честі
Національністьазербайджанці
КраїнаСРСР СРСР
Росія Росія
Азербайджан Азербайджан
Жанрпортрет, пейзаж, натюрморт, сценограф
НавчанняМосковський державний академічний художній інститут імені В. І. Сурикова і Бакинське художнє училищеd
Діяльністьхудожник, політик, графік
Напрямокреалізм
Роки творчості1957[6]2011[6]
Відомі учніКоржев Костянтин Олексійович
ПрацівникМосковський державний академічний художній інститут імені В. І. Сурикова
ЧленСХ СРСР, ЦК КПРС і Q123576130?
ТвориFor You[d], Portrait of Composer Gara Garayevd, Land of Fired, The Shift is Overd і Absheron Womend
ПартіяКПРС
БатькоСалахов Теймурd
У шлюбі зВанцетта Мухітдинівна Ханумd
ДітиСалахова Айдан Таїрівнаd і Салахова Алагез Таїрівнаd
Брати, сестриСалахова Заріфаd
Роботи в колекціїАзербайджанський державний музей мистецтв імені Рустама Мустафаєва, Третьяковська галерея, Scientific-research Museum of the Russian Academy of Artsd і Словацька національна галерея
Нагороди
Автограф

CMNS: Таїр Салахов у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Таїр Теймурович Салахов (азерб. Tahir Teymur oğlu Salahov[7][8]; 29 листопада 1928, Баку, СРСР — 21 травня 2021[9], Берлін, Німеччина) — радянський, азербайджанський і російський живописець, театральний художник, педагог, професор. Член Президії Академії мистецтв СРСР з 1979 року, віцепрезидент Російської академії мистецтв з 1997 року.

Академік Академії мистецтв СРСР (1975; член-кореспондент 1966). Герой Соціалістичної Праці (1989). Народний художник СРСР (1973). Народний художник Російської Федерації (1996). Лауреат Державної премії СРСР (1968) і Державної премії Російської Федерації (2012)[10]. Член КПРС з 1964 року.

Депутат Верховної Ради СРСР 7-8-го скликань (19661974). Депутат Верховної Ради Азербайджанської РСР (1963—1967). Член ЦК КПРС у 19901991 рр.

Біографія

[ред. | ред. код]

Таїр Салахов народився 29 листопада 1928 року в Баку в сім'ї партійного працівника Теймура Салахова (нар. 1898) і його дружини Сони (нар. 1901)[11]. Його батька заарештували в 1937 році і розстріляли, але лише в 1956 році з нього були зняті звинувачення за «відсутністю складу злочину»[12]. В інтерв'ю газеті «Коммерсантъ» Таїр Салахов розповів:

"Батька арештовано 29 вересня 1937 року, я добре це пам'ятаю, мені було дев'ять років. Він був першим секретарем Лачинського райкому Компартії. 4 липня 1938 року після засідань трійки - у мене є батьківська справа, там чотири статті важкі проти нього - його засудили до вищої міри і привели у виконання. Ми дізналися про це тільки в 1956 році, коли його реабілітували. Все це наклало відбиток на нас, п'ятьох дітей. Ми не вірили, що наш батько щось зробив, ми хотіли відродити добре ім'я батька і матері"[13].

Він також згадував:

«І наша мати нас, п'ятьох дітей, виростила одна. За двадцять років до нашого будинку не зайшла жодна людина, всі боялися: це ж була сім'я ворога народу. Нам не подавали руки, ми, діти, виросли в певній ізоляції. Але пам'ятаю, як батько клав карбованець під срібну чорнильницю і говорив: „Ну, хто сьогодні найкраще намалює Чапаєва?“. Він засипав, а ми намагалися. Ці конкурси, мабуть, і зробили з нас художників. У мене є картина — портрет матері. Мати у мене на тлі агави — і це не листя агави, це ми, її діти!..»[14]

У 1950 році Салахов закінчив Азербайджанське художнє училище імені А. Азімзаде[15], але факт «син ворога народу» в біографії завадила йому вступити до Інституту живопису, скульптури і архітектури ім. І. Ю. Рєпіна Академії мистецтв СРСР[12]. Незважаючи на це, у 1957 році він закінчив МДАХІ імені В. І. Сурікова (майстерня П. Д. Покаржевского) за спеціальністю художник-живописець.

У період з 1963 по 1974 рік Таїр Слухав викладав в Азербайджанському державному інституті мистецтв імені М. А. Алієва (спочатку доцент, з 1973 року — професор), а з 1975 року — в Московському художньому інституті імені В. І. Сурікова[11][15].

Вже перші роботи Салахова, створені під час навчання в училищі і в інституті («Хвилі», «Естакада» (1955), дипломна робота в Суриковському інституті «З вахти» (1957)), привернули увагу глядачів і фахівців. Незабаром він став одним з найбільш видатних радянських художників періоду «відлиги» і одним з основоположників і лідерів так званого «суворого стилю» живопису, який був викликом поміркованому реалізму сталінського часу.

Чільне місце в творчості художника займає цикл творів про нафтовиків Азербайджану. У числі найбільш відомих робіт Салахова картини «Ранковий ешелон» (1958), «Ремонтники» (1960), «Над Каспієм» (1961), «Жінки Апшерона» (1967), «Ранок на Каспії» (1986) та ін. Великий успіх мала і портретна галерея Салахова, в тому числі і такі роботи, як «Айдан» (1967), портрети матері, «Портрет Дана» (1983), а також галерея образів діячів культури, зокрема портрети:

Салахов також отримав визнання за свої натюрморти і пейзажі Апшерона, декорації до вистав, роботи, виконані в США, Італії, Мексиці («Мексиканська корида»; 1969) та інших країнах.

Твори Салахова представлені у найбільших музеях України, Росії, Азербайджану та інших держав колишнього СРСР, зберігаються в багатьох музейних і приватних зібраннях світу. З 1950-х років він є постійним учасником великих республіканських, Всесоюзних та міжнародних художніх оглядів. Його персональні виставки неодноразово проводилися в Баку та Москві, а також у багатьох країнах світу.

Таїр Салахов брав участь у реставраційних роботах у храмі Христа Спасителя, працюючи в художній раді Російської академії мистецтв, яка керувала цим процесом. Важливі розписи в храмі виконали учні Т. Салахова. Завдяки зусиллям Салахова в Росії відбулися виставки таких відомих зарубіжних художників, як Френсіс Бекон, Гюнтер Юккер, Джеймс Розенквіст, Роберт Раушенберг, Янніс Кунелліс, Руфіно Тамайо та інших.

Картина Таїра Салахова «Айдан» 1967 року на поштовій марці Росії, 2011 р.

Таїр Салахов працював відповідальним секретарем Спілки художників Азербайджану (19601961).

У 19841992 роках працював завідувачем кафедрою живопису і композиції МДАХі імені В. І. Сурікова, виховав цілу плеяду відомих художників. Обіймав посаду першого секретаря правління Спілки художників СРСР (1973—1992).

З 1979 року по теперішній час є академіком-секретарем відділення живопису та членом президії Російської академії мистецтв (до травня 1992 року — Академії мистецтв СРСР); у 1997 році обраний віце-президентом РАХ.

З 1992 року — Віце-президент Міжнародної федерації художників (IFA).

Родина

[ред. | ред. код]
  • Рідна сестра — Заріфа Салахова — заслужений працівник культури Азербайджану, творець і засновник Бакинського музею мініатюрних книг.
  • Перша дружина — Ванцетта Мухітдинівна Ханум, художник, донька Народної артистки СРСР Тамари Ханум.
    • Лара Таїровна Салахова (нар.. 1949) — дочка.
    • Алагез Таїрівна Салахова (нар.. 1953) — дочка, колишня дружина Костянтина Райкіна.
    • Айдан Таїрівна Салахова (нар.. 1964) — дочка, художник, академік РАХ.
      • Кайхан Салахов (нар.. 1993) — онук, художник, архітектор, скульптор.
  • Друга дружина — Варвара Олександрівна Салахова, солістка Державного ансамблю Ігоря Моїсеєва.
    • Іван Таїрович Салахов (нар.. 1977) — син, реставратор живопису, працює в Державній Третьяковській галереї Росії.

Роботи у зібраннях

[ред. | ред. код]
Будинок-музей Таїра Салахова в Баку

Деякі виставки

[ред. | ред. код]
  • 2009 — «Таїр Салахов. Живопис. Графіка». Фонд культури «Катерина», Москва.
  • 2008 — «Тобі, людство!». Айдан галерея, Москва.
  • 2016 — «Сонце в зеніті». Державна Третьяковська галерея, Москва.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Звання

[ред. | ред. код]

Ордени та медалі

[ред. | ред. код]

СРСР:

Росії:

Азербайджану:

Інших держав:

Премії

[ред. | ред. код]
  • Державна премія СРСР в галузі літератури, мистецтва і архітектури 1968 року (5 листопада 1968 року) — за картини: «Ремонтники», «Портрет композитора Кара-Караєва», «Біля Каспію»[31]
  • Державна премія Російської Федерації (7 червня 2013 року) — за внесок у розвиток вітчизняного образотворчого мистецтва[32]
  • Державна премія Азербайджанської РСР імені Мірзи Фаталі Ахундова (1965) — за художнє оформлення вистави «Антоній і Клеопатра» В. Шекспіра на сцені Азербайджанського ДДТ імені М. Азізбекова
  • Державна премія Азербайджанської РСР (1970) — за картину «Нове море»
  • Премія Гейдара Алієва Азербайджанської Республіки (6 травня 2015 року) — за виняткові заслуги в розвитку азербайджанської культури і гідний внесок в світову скарбницю образотворчого мистецтва[33]
  • Перша премія Міжнародної виставки Трієнале реалістичного живопису в Софії (Болгарія, 1979)[11]
  • Срібна медаль Академії мистецтв СРСР (1960)[12]

Цитати

[ред. | ред. код]

Таїр — багатство Азербайджану, та й не лише Азербайджанй, ще й Росії.

Зураб Церетелі[34]

Салахов — це геній, він залишиться в історії. Хоча він не писав мого портрета, але я його поважаю. Я відчуваю в його роботах деякий реалізм, він в своїх роботах успішно поєднує чорні і білі кольори. Як ви знаєте, чорний колір — це колір галантності. Бажаю моєму другові міцного здоров'я і сімейного щастя

П'єр Карден[35]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Салахов Таир Теймур оглы // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. RKDartists
  3. The Fine Art Archive — 2003.
  4. Xalq rəssamı Tahir Salahov vəfat edibAzerbaijan Press Agency, 2021.
  5. Tahir Salahov vəfat edibTrend News Agency.
  6. а б RKDartists
  7. Выступление Владимира Путина на церемонии вручения Государственных премий Российской Федерации. [Архівовано 19 червня 2020 у Wayback Machine.] Стенограмма на сайте информационно-аналитического журнала «Политическое образование», 13.06.2013
  8. Таир Теймурович Салахов [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] на сайте газета.ru
  9. Помер відомий радянський художник Таїр Салахов (фото). Фокус (українською) . 21 травня 2021. Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 22 травня 2021.
  10. День России 12 июня отмечается по всей стране. Архів оригіналу за 29 липня 2013. Процитовано 12 червня 2013.
  11. а б в г д САЛАХОВ Таир Теймур оглы. Международный Объединённый Биографический Центр. Архів оригіналу за 24 березня 2007. Процитовано 8 березня 2011.
  12. а б в Светлана Янкина (15/01/2009). Ретроспективная выставка Таира Салахова открылась в Москве. РИА Новости.
  13. Милена Орлова (15.01.2009). Таир Салахов: всё надо было провести ещё и сверху. Газета «Коммерсантъ».
  14. Салахов Таир. Художник белой нефти. Общероссийский государственный телеканал «Культура». 29.11.08. Архів оригіналу за 14 вересня 2012. Процитовано 17 червня 2020. {{cite news}}: Недійсний |deadlink=404 (довідка)
  15. а б Салахов Таир Теймур оглы. БСЭ. Архів оригіналу за 28 серпня 2011. Процитовано 8 березня 2011.
  16. Указ Президиума Верховного Совета СССР от 24 февраля 1989 года № 10173—XI «О присвоении звания Героя Социалистического Труда тов. Салахову Т. Т.». Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 17 червня 2020.
  17. Указ Президиума Верховного Совета СССР от 28 апреля 1973 года № 4211—VIII «О присвоении почетного звания народного художника СССР Салахову Таиру Теймур оглы». Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 17 червня 2020.
  18. Указ Президента Российской Федерации от 2 мая 1996 года № 617 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 17 червня 2020.
  19. Награждение орденами и медалями СССР работников науки, просвещения, профессионально-технического образования, высшей школы, культуры, здравоохранения, государственной торговли, потребительской кооперации, полиграфической промышленности, материально-технического снабжения, социального обеспечения, бытового обслуживания. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 17 червня 2020.
  20. Награждение орденами и медалями СССР за большие успехи, достигнутые в выполнении задании пятилетнего плана. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 17 червня 2020.
  21. Указ Президиума Верховного Совета СССР от 24 ноября 1960 года «О награждении орденами и медалями СССР работников искусства и литературы Азербайджанской ССР». Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 17 червня 2020.
  22. Указ Президента Российской Федерации от 13 декабря 2003 года № 1483 «О награждении орденом „За заслуги перед Отечеством“ II степени Салахова Т. Т.». // Официальный сайт Президента России. Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 2 червня 2016.
  23. О награждении орденом «За заслуги перед Отечеством» III степени Салахова Т. Т. Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 17 червня 2020.
  24. Указ Президента Российской Федерации от 29 января 2016 года № 31 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 17 червня 2020.
  25. Распоряжение Президента Азербайджанской Республики от 27 ноября 2008 года № 67 "О награждении Т. Т. Салахова орденом «Гейдар Алиев». Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 17 червня 2020.
  26. Таир Салахов награждён орденом Гейдара Алиева. «Новости-Азербайджан». 27/ 11/ 2008.[недоступне посилання з Июнь 2019]
  27. Указ Президента Азербайджанской Республики от 28 ноября 1998 года № 29 "О награждении Т. Т. Салахова орденом «Независимость». Архів оригіналу за 26 березня 2018. Процитовано 17 червня 2020.
  28. Распоряжение Президента Азербайджанской Республики o награждении Т. Т. Салахова орденом «Эмек» 1-й степени. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 17 червня 2020.
  29. Таир Салахов награждён почетным орденом Франции. Архів оригіналу за 14 травня 2009. Процитовано 12 травня 2009.
  30. Таир Салахов награжден Офицерским орденом «Почетного легиона» Франции. Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 17 червня 2020.
  31. Постановление Центрального Комитета КПСС и Совета Министров СССР от 5 ноября 1968 года № 859 «О присуждении Государственных премий СССР в области литературы, искусства и архитектуры 1968 года». Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 17 червня 2020.
  32. Указ Президента Российской Федерации от 7 июня 2013 г. № 541 «О присуждении Государственных премий Российской Федерации в области литературы и искусства 2012 года»
  33. Распоряжение Президента Азербайджанской Республики о присуждении Т. Т. Салахову Премии Гейдара Алиева Азербайджанской Республики. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 17 червня 2020.
  34. Таир Салахов все еще смотрит на красивых девушек - народный художник России Зураб Церетели. Информационное агентство TREND. 29.11.2008. Архів оригіналу за 28 серпня 2011. Процитовано 8 березня 2011.
  35. Пьер Карден: «Тахир Салахов - это гений, он останется в истории». Информационное агентство Day.az. Архів оригіналу за 19 січня 2013. Процитовано 29 грудня 2012.

Література

[ред. | ред. код]
  • Капланова С. Г. Т. Салахов. — М., 1967;
  • Наджафов М. Т. Салахов. — Баку, 1981;
  • Осмоловский Ю. Т. Салахов. — М., 1986.

Посилання

[ред. | ред. код]

Відеоматеріали

[ред. | ред. код]