Тварини Червоної книги Республіки Башкортостан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Red Book Bashkortostan.jpg
Шкала категорій рідкості видів[1]:
«0» — ймовірно зникли;
«1» — під загрозою зникнення;
«2» — скорочуються в чисельності та/або поширенні;
«3» — рідкісні;
«4» — невизначені щодо стану;
«5» — відновлювані і відновлюються.

Тварини Червоної книги Республіки Башкортостан — це рідкісні, а також ті, що перебувають під загрозою зникнення види тварин на території Республіки Башкортостан[2], занесені до Червоної книги.

Нижче представлені тільки ті види тваринного світу, що віднесені до Червоної книги Республіки Башкортостан останнього видання (2004 р.), та які підлягають охороні. Це деякі види кільчастих червів (1 вид), комах (28 видів), риб (7 видів), земноводних (3 види), плазунів (6 видів), птахів (44 види) і ссавців (18 видів)[3]. Про кожний вид подано невелику характеристику щодо поширення на території Башкортостану та його чисельності на цій території, а також зазначено категорію рідкості виду.

Так, за нульовою категорією (ймовірно зникли) не представлені види, за першою категорією (під загрозою зникнення) представлено 28 видів, за другою категорією (скорочуються в чисельності) — 14, за третьою категорією (рідкісні) — 32, за четвертою категорією (невизначений стан) — 29, за п'ятою категорією (відновлювальні) — 4.

Відповідно до прийнятого Державною Думою Російської Федерації Закону «Про тваринний світ» від 22 березня 1995 року, прийнятої Постанови Уряду Російської Федерації від 19 лютого 1996 року № 158 «Про Червону книгу Російської Федерації», а також відповідно до прийнятого Наказу Міністерства природних ресурсів і екології Російської Федерації від 23 травня 2016 року № 306 «Про затвердження порядку ведення Червоної книги Російської Федерації» — визначено категорії рідкості видів (підвидів, популяцій) тварин[4].

Червона книга Республіки Башкортостан, як одна з регіональних Червоних книг Росії, користується загальноприйнятими для всіх суб'єктів федерації шістьома категоріями, проте самостійно визначає категорію, до якої відносить той чи інший вид тварини відповідного ареалу.

Категорії /
Клас тварин
  «0»     «1»     «2»     «3»     «4»     «5»  
черви 1
комахи 1 2 14 11
риби 3 2 1 1
земноводні 1 2
плазуни 1 3 2
птахи 26 6 9 1 2
ссавці 1 2 2 12 1
Разом 107 0 28 14 32 29 4

Кільчасті черви[ред. | ред. код]

Назва Ряд Родина Категорія Поширення Чисельність Світлина
П'явка медична Щелепні Щелепні п'явки Червона книга Башкортостану відносить п'явку медичну до 3 категорії — як до рідкісного і нечисленного виду, поширеного на обмеженій території, передусім на північному кордоні ареалу[5]. Поширення п'явки відмічено в Балтачевському і Янаульскому районах Башкортостану в невеликих глибоких лісових озерах з чистою водою і мулистим ґрунтом[5]. Відомості щодо точної чисельності виду невідомі. Вважається надзвичайно рідкісним видом. Не переносить пересихання водойм, а також різких коливань рівня води в них[5].
Hirudo medicinalis.jpg

Комахи[ред. | ред. код]

Назва Ряд Родина Категорія Поширення Чисельність Світлина
Бабка перев'язана Бабки Бабки справжні Червона книга Башкортостану відносить бабку перев'язану до 3 категорії — як до рідкісного і нечисленного виду, поширеного на обмеженій території[6]. У Республіці Башкортостан бабка поширена в більшій мірі в Уфимському, Чишминському і Буздяцькому районах[6]. Спостерігається середня чисельність виду[6].
SympetrumPedemontanumMale4.jpg
Дозорець-імператор Бабки Коромисла Червона книга Російської Федерації визначає дозорця-імператора за 2 категорією, проте Червона книга Башкортостану відносить його до 3 категорії — як до рідкісного і нечисленного виду, поширеного на обмеженій території[7]. На території Республіки Башкортостан личинкові стадії цього виду знайдені на озері Карагайли (Учалинський район)[7]. Спостерігається зменшення чисельності цього виду по всій території Башкортостану[7].
Ai(loz)hydro.JPG
Богомол звичайний Богомоли Богомоли справжні Червона книга Башкортостану відносить богомола звичайного до 3 категорії — як до рідкісного і нечисленного виду, поширеного на обмеженій території[8]. Спостерігаються поодинокі знахідки виду в Уфимському, Альшеєвському, Хайбуллінскому і Зілаїрському районах[8]. Точні відомості відсутні. Дуже рідкісний і недостатньо вивчений вид[8].
Mantis religiosa green 04.jpg
Горбкуватий паличник[sv] Примарові Лонходіди[fr] Червона книга Башкортостану відносить горбкуватого паличника до 3 категорії — як до рідкісного і нечисленного виду, поширеного на обмеженій території[9]. У Башкортостані паличник займає північну околицю ареалу. Поодинокі знахідки його відмічені лише в Уфимському (село Юматово) і Мелеузівському (околиці села Акбута) районах[9]. Дані про чисельність відсутні. Рідкість на території Башкортостану пояснюється мешканням цього виду на кордоні ареалу[9].
No-image-uk.png
Дибка степова Прямокрилі Справжні коники Червона книга Російської Федерації визначає дибку степову за 2 категорією, проте Червона книга Башкортостану відносить її до 3 категорії — як до рідкісного і нечисленного виду, поширеного на обмеженій території[10]. Поширення цього виду відмічено в Уфимському, Зілаїрському, Хайбуллінскому і Баймацькому районах[10]. Точні дані відсутні внаслідок руйнування природних середовищ існування (розорювання степів), застосування інсектицидів тощо[10].
SagaPedo3.jpg
Красотіл пахучий Твердокрилі Туруни Червона книга Російської Федерації визначає красотіла пахучого за 2 категорією, проте Червона книга Башкортостану відносить його до 3 категорії — як до рідкісного і нечисленного виду, поширеного на обмеженій території[11]. Поширення цього виду відмічено в Архангельському, Чишминському, Альшеєвському і Уфимському районах[11]. Низка чисельність. Повсюди рідкісний вид у зв'язку з високою чутливістю до отрутохімікатів, що застосовуються для боротьби з шкідниками лісу, а також внаслідок вирубки лісів, застосування інсектицидів, неконтрольованого вилову колекціонерами[11].
Calosoma sycophanta b2.jpg
Жук-олень Твердокрилі Рогачі Червона книга Російської Федерації визначає жука-оленя за 2 категорією, проте Червона книга Башкортостану відносить його до 1 категорії — як до виду, що знаходиться під загрозою зникнення[12]. Поширення виду відмічено в лісостеповій і гірничо-лісовій зонах Уфимського, Кушнаренковського, Архангельського і Гафурійського районів[12]. Чисельність виду на території республіки неухильно скорочується у зв'язку з вирубкою старих лісових масивів, дібров[12].
Жук в дендропарку.jpg
Жук-самітник Твердокрилі Пластинчастовусі Червона книга Російської Федерації визначає жука-самітника за 2 категорією, проте Червона книга Башкортостану відносить його до 3 категорії — як до рідкісного і нечисленного виду, поширеного на обмеженій території[13]. Поширення виду відмічено в Уфимському, Бірському і Гафурійському районах[13]. Вид вважається скрізь рідкісний. У числі факторів, що лімітують — вирубка старих дубів, а також викорчовування пнів під час розчищення лісових масивів[13].
Osmoderma eremita female.jpg
Хрущ мармуровий Твердокрилі Пластинчастовусі Червона книга Башкортостану відносить хруща мармурового до 3 категорії — як до рідкісного і нечисленного вид, поширеного на обмеженій території[14]. Вид представлений переважно на півдні Башкортостану в лісостеповій зоні. Рідко зустрічається на території Уфимського району[14]. Одиничні випадки[14].
Polyphylla fullo.jpg
Вусач альпійський Твердокрилі Вусачі Червона книга Російської Федерації визначає вусача альпійського за 2 категорією, проте Червона Книга Башкортостану відносить його до 3 категорії — як до рідкісного і нечисленного виду, поширеного на обмеженій території[15]. В Башкортостані альпійський вусач знайдений відносно нещодавно. Поширений переважно в Гафурійскому, Мелеузівському, Архангельському та Іглінському районах[15]. Дані про чисельність відсутні. Надзвичайно рідкісний вид, взятий під охорону[15].
Rosalia-alpina-valdieri.jpg
Аскалаф строкатий Сітчастокрилі Аскалафи Червона книга Башкортостану відносить аскалафа строкатого до 4 категорії — як до такого виду, про якого немає достатніх відомостей щодо стану в природі[16]. В Башкортостані аскалаф дуже рідкісний і займає північну околицю ареалу, одинично зустрічається в степових і лісостепових районах. У заповіднику «Шульган-Таш» зазначений, як рідкісний вид[16]. Точні дані про чисельність відсутні. Рідкісний вид, який скорочується в результаті збільшення рекреаційного навантаження і впливу господарської діяльності в місцях проживання. Може бути об'єктом колекціонування[16].
Libelloides macaronius (Scopoli, 1763) at the Crimea.jpg
Ксилокопа звичайна Перетинчастокрилі Антофоріди[fr] Червона книга Башкортостану відносить ксилокопу звичайну до 4 категорії — як до такого виду, про якого немає достатніх відомостей щодо стану в природі[17]. В Башкортостані вид часто зустрічається на лісових галявинах і узліссях, поблизу житла людини, в телеграфних стовпах і старих дерев'яних будівлях[17]. В останні роки помітно знизилася чисельність. Лімітуючим чинником є скорочення зручних місць для гніздування: вирубка дерев, відсутність дерев'яних будівель; застосування отрутохімікатів тощо[17].
Xylocopa valga fem.jpg
Бджола медоносна башкирська Перетинчастокрилі Бджолині Червона книга Башкортостану відносить бджолу медоносну до 4 категорії — як до такого виду, про якого популяція не визначена[18]. Вид поширений в лісових зонах Башкортостану в межах Бурзянського і суміжних з ним територій Мелеузівського, Ішимбайського, Бєлорєцького, Кугарчинського,Зілаїрського районів[18]. Щільність сімей бджіл у природних дуплах, колодах на лісових територіях коливається від 0,1 до 1-3 на км²[18].
Apis mellifera Tanzania.jpg
Джміль вірменський Перетинчастокрилі Бджолині Червона книга Башкортостану відносить джміля вірменського до 4 категорії — як до рідкісного виду, про стан якого в природі немає достатніх відомостей[19]. Поширення цього виду відмічено в Туймазинському, Дюртюлинському, Мелеузівському, Зілаїрському і Зіанчуринському районах[19]. В Башкортостані дуже рідкісний. Низька чисельність обумовлена становищем популяції на краю ареалу. Негативно впливає щодо чисельності виду розорювання степів і лугів, інтенсивний випас худоби, викошування трави, непомірне застосування отрутохімікатів[19].
2005. Марка России stamp hi12612324614b2ce14dca1a2.jpg
Джміль мінливий Перетинчастокрилі Бджолині Червона книга Башкортостану відносить джміля мінливого до 4 категорії — як до рідкісного виду, про стан якого в природі немає достатніх відомостей[20]. Поширення цього виду відмічено в Уфимському, Куюргазинському, Бурзянському районах[20]. В Башкортостані зустрічається поодиноко в зв'язку з розташуванням популяції на краю ареалу. У числі факторів, що лімітують — розорювання лугів і степів, випас худоби, сінокосіння, застосування пестицидів[20].
Bombus soroeensis - Centaurea scabiosa - Keila.jpg
Джміль незвичайний Перетинчастокрилі Бджолині Червона книга Башкортостану відносить джміля незвичайного до 4 категорії — як до рідкісного виду, про стан якого в природі немає достатніх відомостей[21]. Поширення відмічено в Дюртюлинському, Уфимському, Зіанчуринскому районах[21]. Є рідкісним видом. Поодиноко зустрічався на околицях села Абзаково (Зіанчуринський район). Точна чисельність невідома[21].
Bombus confisus male.jpg
Сембліс гарний[ru] Волохокрильці Фріганеїди[ru] Червона книга Башкортостану відносить сембліса гарного до 4 категорії — як до рідкісного виду, про стан якого в природі немає достатніх відомостей[22]. Поширення на території Башкортостану відмічено біля річок Бєлорєцького і Бурзянського районів[22]. Дані про чисельність відсутні. Вважається скрізь рідкісним[22].
Semblis phalaenoides1.jpg
Мнемозина Лускокрилі Косатцеві Червона книга Башкортостану відносить мнемозину до 3 категорії — як до рідкісного і нечисленного виду, поширеного на обмеженій території[23]. Поширений у південній частині Республіки Башкортостан[23]. Простежується тенденція до скорочення чисельності, проте в деяких місцях щільність може бути досить високою. Точні відомості відсутні[23].
Parnassius mnemosyne3.JPG
Аполлон Лускокрилі Косатцеві Червона книга Башкортостану відносить аполлона до 2 категорії — як до виду, чисельність якого скорочується[24]. Поширення відмічено в Єрмекеєвському, Федорівському, Гафурійскому, Ішимбайському, Мелеузівському, Кугарчинському районах, а також на Уралі і в Заураллі[24]. Чисельність скорочується, однак в деяких локальних місцях проживання щільність може бути досить високою[24].
Parnassius apollo.jpeg
Махаон Лускокрилі Косатцеві Червона книга Башкортостану відносить махаона до 4 категорії — як до рідкісного виду, про стан якого в природі немає достатніх відомостей[25]. В Башкортостані зустрічається всюди, але відносно рідко[25]. У південних районах Башкортостану чисельність значна вища, ніж у північних, проте точна чисельність невідома[25].
Papilio Machaon JPG1a.jpg
Подалірій Лускокрилі Косатцеві Червона книга Башкортостану відносить подалірія до 4 категорії — як до рідкісного виду, про стан якого в природі немає достатніх відомостей[26]. Частіше зустрічається в степовій і лісостеповій зонах Башкортостану[26]. Чисельність коливається. Скорочення чисельності не спостерігається, проте в деяких місцях проживання щільність цього виду може бути досить низькою[26].
Iphiclides podalirius.jpg
Трифіза Фрина Лускокрилі Сатириди[ru] Червона книга Башкортостану відносить трифізу до 2 категорії — як до виду, чисельність якого скорочується[27]. Поширення відмічено в степових районах Башкортостану. Скрізь поодиноко, крім Зіанчуринського району (хребет Шайтан-Тау), де спостерігається активність цих метеликів[27]. Малочисельний вид, який утворює невеликі популяції[27].
CramerAndStoll-uitlandsche kapellen vol. 4- pl 373.jpg
Сатурнія мала Лускокрилі Сатурнієві Червона книга Башкортостану відносить сатурнію малу до 3 категорії — як до рідкісного виду з малою чисельністю і обмеженою територією[28]. Поширення цього виду відмічено в межах всієї гірничо-лісової зони Башкортостану, передусім в Бєлорєцьку, селі Тукан Бєлорєцького району та селі Сарга Бурзянського району[28]. Чисельність скорочується, проте в деяких локальних місцях проживання може бути досить високою[28].
20 petit paon de nuit.jpg
Персефона Лускокрилі Сатириди[ru] Червона книга Башкортостану відносить персефону до 3 категорії — як до рідкісного виду з малою чисельністю і обмеженою територією[29]. Поширення відмічено в степовій зоні Зауралля (Хайбуллінський район)[29]. Чисельність невідома. Рідкісний вид, який утворює нечисленні популяції[29].
Chazara persephone.jpg
Сонцевик адмірал Лускокрилі Сонцевики Червона книга Башкортостану відносить сонцевика адмірала до 4 категорії — як до рідкісного виду, про стан якого в природі немає достатніх відомостей[30]. Поширення відмічено у багатьох районах Башкортостану, але або поодиноко, або в малій чисельності[30]. Чисельність всюди невисока. Зрідка виникають спалахи масового розмноження[30].
Vanessa atalanta.jpg
Ендроміс березовий Лускокрилі Шовкокрилі[ru] Червона книга Башкортостану відносить ендроміса березового до 3 категорії — як до рідкісного виду з малою чисельністю і обмеженою територією[31]. Зустрічається в гірничо-лісовій зоні Бєлорєцького і Бурзянського районів[31]. Відомості про чисельність відсутні. Дуже рідкісний[31].
Endromis versicolora.jpg
Бражник сліпий[ru] Лускокрилі Бражникові Червона книга Башкортостану відносить бражника сліпого до 3 категорії — як до рідкісного виду з малою чисельністю і обмеженою територією[32]. Поширення спостерігається в Альшеєвському, Кумертауському і Бурзянському районах[32]. Точні відомості про чисельність цього виду на території Башкортостану відсутні. Дуже рідкісний[32].
Smerinthus caecus.JPG
Ктир велетенський Двокрилі Ктирі Червона книга Башкортостану відносить ктиря велетенського до 4 категорії — як до рідкісного виду, про стан якого в природі немає достатніх відомостей[33]. Поширення відмічено в південній частині Зілаїрського району[33]. Точні відомості про чисельність цього виду на території Башкортостану відсутні. Зустрічається поодиноко[33].
No-image-uk.png

Риби[ред. | ред. код]

Назва Ряд Родина Категорія Поширення Чисельність Світлина
Осетер руський Осетроподібні Осетрові Червона книга Башкортостану відносить осетра руського до 4 категорії — як до рідкісного виду з невизначеним станом[34]. Поширення осетра спостерігається в нижній течії річок Біла і Уфа[34]. Відмічена низька чисельнсть[34].
Waxdick (Acipenser gueldenstaedtii ) - crop.jpg
Стерлядь Осетроподібні Осетрові Червона книга Башкортостану відносить стерлядь до 5 категорії — як до виду, що відновлює свою чисельність[35]. За даними спостережень останніх років стерлядь мешкає в річках Біла, Уфа, Дьома, Сім, Уршак. У малих річках не живе[35]. В останнє десятиліття відбувається збільшення чисельності стерляді в басейні річки Біла[35].
Acipenser ruthenus Prague Vltava 1.jpg
Пструг струмковий Лососеподібні Лососеві Червона книга Башкортостану відносить пструга струмкового до 3 категорії — як до рідкісного і нечисленного виду, поширеного на обмеженій території[36]. Досить поширений вид у річках гірничо-лісової зони: в річках Узян, Нугуш і Зіган та їх притоках; а також в Заураллі в притоці річки Урал[36]. Не більше 10 тисяч цього виду[36].
Browntrout050.jpg
Таймень звичайний Лососеподібні Лососеві Червона книга Башкортостану відносить тайменя звичайного до 2 категорії — як до виду, що скорочується в чисельності[37]. Спостерігається в басейні річок Ками, Уфи, а також на гірських ділянках річки Біла і її деяких приток: Сім, Інзер, Лемеза[37]. Зустрічається дуже рідко. Основні обмежувальні фактори — браконьєрський вилов, забруднення води[37].
Hucho taimen June 2007 Uur River.jpg
Харіус європейський Лососеподібні Харіусові Червона книга Башкортостану відносить харіуса європейського до 2 категорії — як до виду, що скорочується в чисельності[38]. Поширений в басейнах річок Урал, Біла, Уфа, а також зустрічається в річках східного схилу Уральського хребта і Зауралля[38]. Чисельність всюди низька, за винятком маловідвідуваних туристами глухих тайгових водотоків, де вона може досягати 0,5 тис. особин на 1 км[38].
Thymallus thymallus by Christian Maier.jpg
Бистрянка російська Коропоподібні Коропові Червона книга Башкортостану відносить бистрянку російську до 2 категорії — як до виду, що скорочується в чисельності[39]. Вид виявлено в річках Біла, Нугуш, Зілім, Інзер, Лемеза, Сім[39]. В цілому спостерігається невисока чисельність, але в деяких гірських чистих річках вона є звичайним видом, добре відомим місцевому населенню[39].
Alburnoides bipunctatus sujtásos küsz.jpg
Бабець звичайний Скорпеноподібні Бабцеві Червона книга Російської Федерації визначає бабця звичайного за 2 категорією, проте Червона Книга Башкортостану відносить його до 3 категорії — як до рідкісного і нечисленного виду, поширеного на обмеженій території[40]. Виявлений в струмках басейну річок Біла, Уфа[40]. Чисельність всюди низька[40].
Cottus gobio (in situ).jpg

Земноводні[ред. | ред. код]

Назва Ряд Родина Категорія Поширення Чисельність Світлина
Тритон гребінчастий Хвостаті Саламандрові Червона книга Башкортостану відносить тритона гребінчастого до 3 категорії — як до рідкісного і нечисленного виду, поширеного на обмеженій території[41]. Відмічено в Баймацькому, Бірському, Бурзянському, Дюртюлинському, Іглінському, Уфимському районах[41]. Відомості щодо чисельності відсутні[41].
TriturusCristatus.jpg
Жаба ставкова Безхвості Жаб'ячі Червона книга Башкортостану відносить жабу ставкову до 4 категорії — як до рідкісного і маловивченого виду[42]. Відмічено в Альшеєвському, Бєлорєцькому, Краскокамському, Куюргазинському, Нурімановському районах[42]. Відомості щодо чисельності відсутні[42].
RanaLessonaeCroacking.JPG
Жаба трав'яна Безхвості Жаб'ячі Червона книга Башкортостану відносить жабу ставкову до 4 категорії — як до рідкісного і маловивченого виду[43]. Вид вивчений недостатньо. Переважно зустрічається в лісових і лісостепових районах Башкортостану[43]. Відомості щодо чисельності відсутні. Рідкісний вид[43].
AD2009Sep13 Rana temporaria 04.jpg

Плазуни[ред. | ред. код]

Назва Ряд Родина Категорія Поширення Чисельність Світлина
Болотна черепаха Черепахи Прісноводні черепахи Червона книга Башкортостану відносить болотну черепаху до 2 категорії — як до рідкісного виду, що скорочується[44]. Вид заселений переважно в південних районах Башкортостану: в Куюргазинському, Кугарчинському, Мелеузівському, Зіанчуринському, Зілаїрському, Хайбуллінському, Баймацькому районах[44]. Утворює ряд локальних популяцій в басейні річки Урал[44].
Emys orbicularis 2009 G1.jpg
Веретільниця ламка Лускаті Веретільницеві Червона книга Башкортостану відносить веретільницю ламку до 3 категорії — як до рідкісного виду з невисокою чисельністю, поширеного на значній території[45]. Відмічено в лісових та лісостепових районах Башкортостану[45]. Відомості щодо чисельності відсутні[45].
Anguidae.jpg
Мідянка звичайна Лускаті Полозові Червона книга Башкортостану відносить мідянку звичайну до 3 категорії — як до рідкісного виду з невисокою чисельністю, поширеного на значній території[46]. Переважно зустрічається в гірських і лісостепових районах (Бєлорєцький, Бурзянський, Зіанчуринський, Уфимський та інші райони)[46]. Відомості щодо чисельності відсутні[46].
Schlingnatter.jpg
Полоз візерунковий Лускаті Полозові Червона книга Башкортостану відносить полоза візерункового до 4 категорії — як до рідкісного і маловивченого виду[47]. Вивчений недостатньо. Зустрічається передусім в південних районах Башкортостану: в Мелеузівському, Баймацькому, Хайбуллінському районах[47]. Відомості щодо чисельності відсутні[47].
Elaphe dione by Omid Mozaffari.jpg
Вуж водяний Лускаті Полозові Червона книга Башкортостану відносить вужа водяного до 4 категорії — як до рідкісного і маловивченого виду[48]. Поширення не вивчено. Є суперечливі відомості про поширення виду в Баймацькому, Бєлорєцьком і Мелеузівському районах; імовірно зустрічається також в Зіанчуринському і Хайбуллінському районах[48]. Відомості щодо чисельності відсутні. Відомі лише одиничні випадки[48].
Natrix tessellata capturing a Gobius fish - 20060710.jpg
Гадюка степова Лускаті Гадюкові Червона книга Башкортостану відносить гадюку степову до 3 категорії — як до рідкісного виду з невисокою чисельністю, поширеного на значній території[49]. Вид поширений в Баймацькому, Зіанчуринському і Хайбуллінському районах[49]. Відомості щодо чисельності відсутні[49].
Vipera ursinii macrops.jpg

Птахи[ред. | ред. код]

Назва Ряд Родина Категорія Поширення Чисельність Світлина
Гагара чорношия Гагароподібні Гагарові Червона книга Російської Федерації визначає гагару чорношию за 2 категорією, проте Червона книга Башкортостану відносить її до 1 категорії — як до виду, що знаходиться під загрозою зникнення[50]. Зрідка спостерігаються лише весною і восени (верхів'я річки Сакмара, озер Талкас, Великі Учали, Ургун, Лазневе, Султанкуль, Асли-Куль і на Павлівському водосховищі). Також відмічені спорадичні випадки гніздування в Абзеліловському і Учалинському районах[50]. Точні відомості щодо чисельності відсутні[50].
Gavia arctica1.jpg
Пірникоза сірощока Пірникозоподібні Пірникозові Червона книга Башкортостану відносить пірникозу сірощоку до 2 категорії — як до виду, чисельність якого скорочується[51]. У 60-70-х роках XX-го століття помічено біля озер Асли-Куль, Толпак, Шингаккуль, а також біля озер Атавди, Улянди, Суртанди, Сатка, Чебаркуль (Абзеліловський район), Карагайли (Учалинський район)[51]. Сучасних відомостей щодо чисельності виду немає[51].
Grebe.jpg
Бугай Лелекоподібні Чаплеві Червона книга Башкортостану відносить бугая до 2 категорії — як до виду, чисельність якого скорочується[52]. Спостерігається гніздування на озерах Асли-Куль, Шингаккуль, річки Білої і її приток Швидкий Танип, Дьома, Зілім, Інзер, Лемеза, Нугуш, Сім, а також на Павлівському водосховищі і Белорєцькому ставку. У гірських районах зустрічається рідко[52]. Імовірно гніздиться близько 600—800 пар[52].
Botaurus stellaris (Marek Szczepanek).jpg

Ссавці[ред. | ред. код]

Назва Ряд Родина Категорія Поширення Чисельність Світлина
Хохуля руська Комахоїдні Кротові Червона книга Російської Федерації визначає хохулю за 2 категорією, проте Червона книга Башкортостану відносить її до 1 категорії — як до виду, що знаходиться під загрозою зникнення[53]. Відсутні достовірні відомості про поширення виду в Башкортостані[53]. У 60-ті роки в Башкортостані налічувалося 150—160 особин. Відомості про чисельність хохулі на даний час відсутні[53].
Desmana moschata MHNT.INS.10.jpg
Їжачок вухатий Комахоїдні Їжакові Червона книга Башкортостану відносить їжака вухатого до 3 категорії — як до рідкісного і нечисленного виду, поширеного на обмеженій території[54]. Спостерігається поширення в південному Заураллі (Абзеліловський, Баймацький, Хайбуллінський райони), дуже рідко — на півдні Зілаїрського і Зіанчуринського районів, а також в заказниках Куюргазинського району[54]. Точні відомості про чисельність цього виду на території Башкортостану відсутні.[54].
Long Eared hedgehog.jpg
Вечірниця мала Рукокрилі Лиликові Червона книга Башкортостану відносить вечірницю малу до 4 категорії — як до рідкісного виду, про стан якого в природі немає достатніх відомостей[55]. Поширення відмічено в Бурзянському і Зіанчуринському районах[55]. Відомості про точну кількість відсутні[55].
Nyctalus leisleri.jpg
Пергач пізній Рукокрилі Лиликові Червона книга Башкортостану відносить пергача пізнього до 4 категорії — як до рідкісного виду, про стан якого в природі немає достатніх відомостей[56]. Поширений на півдні Передуралля, а також на півдні Уралу[56]. Зустрічається дуже рідко[56].
Eptesicus serotinus.jpg
Пергач північний Рукокрилі Лиликові Червона книга Башкортостану відносить пергача північного до 4 категорії — як до рідкісного виду, про стан якого в природі немає достатніх відомостей[57]. Поширення відмічено влітку в гірничо-лісових зонах Куюргазинського, Бурзянського, Мелеузівського, Гафурійського, Архангельського, Уфимського, Бірського, Бєлорєцького, Славуцького районів[57]. Чисельність невисока, помітно знижується. На Середньому Уралі вважається звичайним видом.[57].
Eptesicus nilssoni.jpg
Нетопир карлик Рукокрилі Лиликові Червона книга Башкортостану відносить нетопира-карлика до 4 категорії — як до рідкісного виду, про стан якого в природі немає достатніх відомостей[58]. Поширеність зафіксована в лісостеповому Передураллі (Чишминський, Мелеузівський райони)[58]. Чисельність невідома. Імовірно дуже низька[58].
Pipistrellus pipistrellus lateral.jpg
Нетопир лісовий Рукокрилі Лиликові Червона книга Башкортостану відносить нетопира лісового до 4 категорії — як до рідкісного виду, про стан якого в природі немає достатніх відомостей[59]. Зустрічається в дрібних ізольованих поселеннях Зіанчуринського, Куюргазинського, Мелеузівського, Стерлітамацького районів[59]. Чисельність не визначена. Імовірно низька.[59].
Pipistrellus nathusii.jpg
Нічниця водяна Рукокрилі Лиликові Червона книга Башкортостану відносить нічницю водяну до 4 категорії — як до рідкісного виду, про стан якого в природі немає достатніх відомостей[60]. Зустрічається в печерах Шульган-Таш і Жовтнева. Влітку зустрічається також в Кутуцьких печерах на межиріччі річок Біла і Нугуш[60]. В межах ареалу широко поширена, місцями досить чисельний вид, проте точні відомості відсутні внаслідок недостатньої вивченості виду[60].
Myotis-P1040975.jpg
Нічниця війчаста Рукокрилі Лиликові Червона книга Башкортостану відносить нічницю війчасту до 4 категорії — як до рідкісного виду, про стан якого в природі немає достатніх відомостей[61]. Поширена в південній частині Передуралля і в гірничо-лісових зонах Куюргазинського, Бурзянського, Архангельського, Іглінського районів[61]. Відомості про чисельність відсутні. Імовірно низька, знижується.[61].
Chiroptera 02.jpg
Нічниця ставкова Рукокрилі Лиликові Червона книга Башкортостану відносить нічницю ставкову до 4 категорії — як до рідкісного виду, про стан якого в природі немає достатніх відомостей[62]. Поширеність відмічена в печерах Шульган-Таш, в печерах нижньої течії річки Урюк, в печері Кизил-Яр середньої течії річки Великий Інзер і в печері Куєшта річки Сім. У літній період спостерігається у верхній, середній і нижній течіях річки Біла, в низов'ях річок Сім і Урюк, верхній течії річки Сакмара[62]. На території республіки Башкортостан чисельність цього виду малодосліджена[62].
Myotis dasycneme.jpg
Бабак степовий Гризуни Вивіркові Червона книга Башкортостану відносить бабака степового до 5 категорії — як до виду, що відновлює свою чисельність[63]. Поширеність відмічена в 13 західних, південно-західних і південних районах Башкортостану[63]. Чисельність сягає близько 7,5 тисяч особин. В останні роки спостерігається деяке збільшення чисельності внаслідок самостійного розселення і освоєння раніше займаних територій[63].
Marnota-marmota-3specimens-kolesnikov-05-2009-gerasimovka.jpg
Політуха сибірська Гризуни Вивіркові Червона книга Башкортостану відносить політуху сибірську до 4 категорії — як до рідкісного виду, про стан якого в природі немає достатніх відомостей[64]. Вид зустрічається в Башкирському державному заповіднику, в долині річки Куркатау, в басейні річки Яман-Зілаїр і на північно-східній частині хребта Шайтан-Тау[64]. Скрізь рідкісний. Точні відомості відсутні[64].
Pteromys volans.jpg
Жолудниця європейська Гризуни Вовчкові Червона книга Башкортостану відносить жолудницю європейську до 4 категорії — як до рідкісного виду, про стан якого в природі немає достатніх відомостей[65]. Поширеність відмічена в Дюртюлинському районі, біля водоспаду «Атиш» на річці Лемеза, поблизу гирла річки Юрюзань, а також в Башкирському державному заповіднику, в долинах річки Біла і притоки річки Нугуш[65]. Чисельність низька. У числі обмежуючих факторів — дефіцит придатних для влаштування гнізд дуплистих дерев і скельних виходів.[65].
Eliomys quercinus01.jpg
Тушкан великий Мишоподібні Стрибакові Червона книга Башкортостану відносить тушкана великого до 4 категорії — як до рідкісного виду, про стан якого в природі немає достатніх відомостей[66]. Поширення помічено на територіях Янаульського, Дюртюлинського, Бакалінського, Чекмагушевського, Туймазинського, Буздяцького, Кармаскалинського, Давлеканівського, Альшеєвського, Міякинського, Стерлібашевського, Стерлітамацького, Зіанчуринського, Зілаїрського, Кумертауського районів. Також спостерігається на околицях станції Шингак-Куль Чишминського району і села Бала-Четирман Федорівського району[66]. Відомості про чисельність відсутні. Імовірно низька, знижується.[66].
Allactaga.JPG
Пискуха степова Зайцеподібні Пискухові Червона книга Башкортостану відносить пискуху степову до 4 категорії — як до рідкісного виду, про стан якого в природі немає достатніх відомостей[67]. Вид виявлено на хребті Південний Крака, а також на хребтах Криктитау, Великий Ірендик, Урал-Тау, Шайтан-Тау в Зіанчуринському і Хайбуллінському районах[67]. Точні відомості щодо чисельності відсутні[67].
Ochotona pusilla.tif
Видра річкова Хижі Куницеві Червона книга Башкортостану відносить видру річоку до 2 категорії — як до виду, що скорочується в чисельності[68]. Зустрічається у річках: Ік, Біла, Уфа, Сім, Сакмара, Юрюзань, Великий Ік, Ай, Великий Інзер та їх притоках. Сліди життєдіяльності видри відмічені в 20 районах Башкортостану[68]. Точна кількість не з'чсована. За експертними оцінками поголів'я налучіє приблизно до 200 особин[68].
Zoo in Yalta 008.jpg
Норка європейська Хижі Куницеві Червона книга Башкортостану відносить норку європейську до 2 категорії — як до виду, що скорочується в чисельності[69]. Поширена в Архангельському, Бєлокатайському, Бєлорєцькому, Нуріманівському, Гафурійському, Дуванському, Караїдельському, Аскінському районах[69]. Відомості про чисельність відсутні. Різко знижується.[69].
Europäischer Nerz.jpg
Марал Парнокопитні Оленеві Червона книга Башкортостану відносить марала до 3 категорії — як до рідкісного і нечисленного виду, поширеного на обмеженій території[70]. Точна площа поширення виду невідома. Фрагментарні осередки[70]. Відомості про чисельність відсутні[70].
RedDeerCaithness.jpg

Див. також[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Постановление Кабинета Министров Республики Башкортостан от 11 сентября 2001 г. N 231 "О Красной Книге Республики Башкортостан". Архів оригіналу за 10 листопада 2011. Процитовано 2 квітня 2017. (рос.)
  2. «О редких и находящихся под угрозой исчезновения видах животных и растений, занесенных в Красную книгу Республики Башкортостан». Процитовано 2 квітня 2017. (рос.)
  3. Баянов, М. Г. (2015—2017). Редкие виды животных // Башкирская энциклопедия. Процитовано 2 квітня 2017. (рос.)
  4. Приказ Министерства природных ресурсов и экологии Российской Федерации от 23.05.2016 № 306 «Об утверждении порядка ведения Красной книги Российской Федерации». Государственная система правовой информации. 3 серпня 2016. Процитовано 2 квітня 2017. (рос.)
  5. а б в Кольчатые черви Красной Книги Башкортостана - Медицинская пиявка. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 2 квітня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  6. а б в Насекомые Красной Книги Башкортостана - Стрекоза перевязанная. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 5 травня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  7. а б в Насекомые Красной Книги Башкортостана - Дозорщик-император. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 17 червня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  8. а б в Насекомые Красной Книги Башкортостана - Обыкновенный богомол. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 2 квітня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  9. а б в Насекомые Красной Книги Башкортостана - Двубугорчатый палочник. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 5 травня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  10. а б в Насекомые Красной Книги Башкортостана - Cтепная дыбка. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 22 березня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  11. а б в Насекомые Красной Книги Башкортостана - Пахучий красотел. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 5 травня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  12. а б в Насекомые Красной Книги Башкортостана - Жук-олень. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  13. а б в Насекомые Красной Книги Башкортостана - Обыкновенный отшельник. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 5 травня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  14. а б в Насекомые Красной Книги Башкортостана - Мраморный хрущ. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 8 квітня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  15. а б в Насекомые Красной Книги Башкортостана - Усач альпийский, или голубой. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  16. а б в Насекомые Красной Книги Башкортостана - Пестрый аскалаф. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  17. а б в Насекомые Красной Книги Башкортостана - Пчела-плотник. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 3 березня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  18. а б в Насекомые Красной Книги Башкортостана - Башкирская (бурзянская) бортевая пчела. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  19. а б в Насекомые Красной Книги Башкортостана - Армянский шмель. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  20. а б в Насекомые Красной Книги Башкортостана - Изменчивый шмель. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 19 березня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  21. а б в Насекомые Красной Книги Башкортостана - Необыкновенный шмель. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 4 травня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  22. а б в Насекомые Красной Книги Башкортостана - Бабочковидный ручейник. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 5 травня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  23. а б в Насекомые Красной Книги Башкортостана - Мнемозина. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  24. а б в Насекомые Красной Книги Башкортостана - Аполлон. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 4 травня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  25. а б в Насекомые Красной Книги Башкортостана - Махаон. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  26. а б в Насекомые Красной Книги Башкортостана - Подалирий. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 4 травня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  27. а б в Насекомые Красной Книги Башкортостана - Фрина. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 4 травня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  28. а б в Насекомые Красной Книги Башкортостана - Павлиний глаз малый ночной. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  29. а б в Насекомые Красной Книги Башкортостана - Антей. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 19 березня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  30. а б в Насекомые Красной Книги Башкортостана - Адмирал. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 19 березня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  31. а б в Насекомые Красной Книги Башкортостана - Шелкокрыл березовый. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 19 березня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  32. а б в Насекомые Красной Книги Башкортостана - Бражник слепой. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 5 травня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  33. а б в Насекомые Красной Книги Башкортостана - Гигантский ктырь. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 19 березня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  34. а б в Рыбы Красной Книги Башкортостана - Русский осетр. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  35. а б в Рыбы Красной Книги Башкортостана - Стерлядь. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 19 квітня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  36. а б в Рыбы Красной Книги Башкортостана - Форель ручьевая. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  37. а б в Рыбы Красной Книги Башкортостана - Таймень. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  38. а б в Рыбы Красной Книги Башкортостана - Европейский хариус. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  39. а б в Рыбы Красной Книги Башкортостана - Русская быстрянка. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 5 травня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  40. а б в Рыбы Красной Книги Башкортостана - Обыкновенный подкаменщик. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 5 травня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  41. а б в Амфибии Красной Книги Башкортостана - Гребенчатый тритон. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  42. а б в Амфибии Красной Книги Башкортостана - Прудовая лягушка. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 10 квітня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  43. а б в Амфибии Красной Книги Башкортостана - Травяная лягушка. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 4 травня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  44. а б в Рептилии Красной Книги Башкортостана - Болотная черепаха. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  45. а б в Рептилии Красной Книги Башкортостана - Веретеница ломкая. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  46. а б в Рептилии Красной Книги Башкортостана - Обыкновенная медянка. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 9 березня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  47. а б в Рептилии Красной Книги Башкортостана - Узорчатый полоз. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 17 березня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  48. а б в Рептилии Красной Книги Башкортостана - Водяной уж. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  49. а б в Рептилии Красной Книги Башкортостана - Степная гадюка. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  50. а б в Птицы Красной Книги Башкортостана - Чернозобая гагара. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 14 лютого 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  51. а б в Птицы Красной Книги Башкортостана - Серощекая поганка. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 14 лютого 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  52. а б в Птицы Красной Книги Башкортостана - Выпь. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  53. а б в Млекопитающие Красной Книги Башкортостана - Выхухоль. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 5 травня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  54. а б в Млекопитающие Красной Книги Башкортостана - Ушастый еж. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 5 травня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  55. а б в Млекопитающие Красной Книги Башкортостана - Малая Вечерница. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 18 березня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  56. а б в Млекопитающие Красной Книги Башкортостана - Поздний кожан. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  57. а б в Млекопитающие Красной Книги Башкортостана - Северный кожанок. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 5 травня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  58. а б в Млекопитающие Красной Книги Башкортостана - Нетопырь-карлик. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  59. а б в Млекопитающие Красной Книги Башкортостана - Нетопырь Натузиуса. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 19 квітня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  60. а б в Млекопитающие Красной Книги Башкортостана - Водяная ночница. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 5 травня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  61. а б в Млекопитающие Красной Книги Башкортостана - Ночница Наттерера. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 18 квітня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  62. а б в Млекопитающие Красной Книги Башкортостана - Прудовая ночница. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 4 травня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  63. а б в Млекопитающие Красной Книги Башкортостана - Степной сурок. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 4 травня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  64. а б в Млекопитающие Красной Книги Башкортостана - Обыкновенная летяга. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  65. а б в Млекопитающие Красной Книги Башкортостана - Садовая соня. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  66. а б в Млекопитающие Красной Книги Башкортостана - Большой тушканчик. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 4 травня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  67. а б в Млекопитающие Красной Книги Башкортостана - Степная (малая) пищуха. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  68. а б в Млекопитающие Красной Книги Башкортостана - Выдра. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 4 травня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  69. а б в Млекопитающие Красной Книги Башкортостана - Норка европейская. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 5 травня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)
  70. а б в Млекопитающие Красной Книги Башкортостана - Марал. Красная книга Южного Урала. Архів оригіналу за 4 травня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.  (рос.)

Література[ред. | ред. код]

  • Красная книга Республики Башкортостан: в 2 т. Т. 2: Животные. — Уфа: Информреклама, 2014. — 244 с. — ISBN 978-5-904555-77-1. (рос.)
  • Вершинин В. Л. Амфибии и рептилии Урала. — Екатеринбург: УрО РАН, 2007. — 170 с. (рос.)
  • Животный мир Башкирии. — Уфа: Башкирское книжное изд-во, 1977. — 344 с. (рос.)
  • Животный мир Башкортостана / под ред. М. Г. Баянова, Е. В. Кучерова. — Уфа: Китап, 1995. — 312 с. (рос.)
  • Хабибуллин В. Ф. Земноводные и пресмыкающиеся Республики Башкортостан. — Уфа: Изд-во БашГУ, 2003. — 80 с. (рос.)
  • Хабибуллин В. Ф. Фауна пресмыкающихся Республики Башкортостан. — Уфа: Изд-во БашГУ, 2001. — 128 с. (рос.)