Твенджан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Твенджан
Doenjangwithbeans.jpg
Походження Flag of South Korea.svg Південна Корея
Необхідні компоненти mejud і Розсіл (їжа)
Меджу, соєвий солод
Миска домашнього твенджан ччіге

Твенджан (кор. 된장, 醬; вимовляється tøndʑaŋ або [twendʑaŋ]) — гостра приправа (соєва паста) у корейській кухні. Готується з віджиму сої. Має різкий специфічний запах. Назва буквально перекладається як «тверда паста».

Виробництво[ред. | ред. код]

При виробництві твенджана соєві боби розварюють і тонко мелють. Отриману пасту формують у плитки меджу (кор. 메주메주). Меджу виставляють на сонце або в тепло, на рисову солому. У ній міститься багато сінної палички, яка ініціює процес ферментації. Запах меджу надає аміак, який виробляють бактерії. Через місяць (або більше, залежно від розміру плитки) меджу укладають у великі глиняні горщики із сольовим розчином і залишають для подальшої ферментації. Після ферментації рідину зливають (це корейський соєвий соус, чосон канджан, кор. 조선간장조선간장). Тверда солона частина — це і є твенджан. У ньому, на відміну від місо, часто зустрічаються нероздавлені соєві боби.

Традиційний твенджан готується із сої та сольового розчину, але у фабричний твенджан зазвичай додають пшеничне борошно (як соєвий соус). Існують різновиди твенджана з анчоусами.

Вживання[ред. | ред. код]

Твенджан можна їсти сирим з овочами, робити з нього начинку або соус. Зазвичай його змішують з часником, кунжутною олією; з твенджана з кочхуджан роблять ссамджан[en]. Ссамджан їдять з рисом або без нього, загорнутим у листові овочі (називається ця страва ссамбап. Поєднання листових овочів і твенджана або ссамджана часто подається до м'ясних страв, наприклад, до самгепсалю, пулькогі, і поссаму[en].

З твенджаном готують бульйон для супів, зокрема, ччіге. Там також можуть бути присутніми тофу, овочі (перець чилі, цукіні, цибуля зелена), гриби, м'ясо, молюски.

Поживна цінність[ред. | ред. код]

Твенджан багатий флавонідами, вітамінами, мінералами і фітоестрогенами, яким приписують антиканцерогенні властивості[1]. В корейській кухні, що містить в основному рис і овочі, твенджан є джерелом лізину, життєво важливої амінокислоти. Ліноленова і лінолева кислоти відіграють важливу роль під час росту кров'яних клітин. На відміну від місо, яке зазвичай не варять, варений твенджан використовується в кухні корейців (наприклад, у страві твенджан ччіге[2].

Твенджан поза Кореї[ред. | ред. код]

Дацзян, вид ферментованої соєвої пасти, популярний на північному сході Китаю, дуже схожий на твенджан. У Китай дацзян привезли маньчжури.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Prof. Kun-Young Park, Pusan National University (26 жовтня 2005). Korean food for defeating cancer (Korean). Hankook Ilbo. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 26 листопада 2007. 
  2. Prof. Suk Ja, Yoon Baewha Women's College (16 квітня 2004). Efficacy and Nutrition of Doenjang (Korean). Public website. Архів оригіналу за 18 липня 2011. Процитовано 21 січня 2008. 

Посилання[ред. | ред. код]