Тверда мозкова оболона
 Мозкові оболони | |
 Тверда оболона виступає в порожнину черепа як серп мозку, намет мозочка та ін. | |
| Деталі | |
|---|---|
| Попередник | Нервовий гребінь |
| Ідентифікатори | |
| Латина | Dura mater |
| MeSH | D004388  |
| TA98 | A14.1.01.101 і A14.1.01.002 |
| TA2 | 5370 |
| FMA | 9592 |
| Анатомічна термінологія | |
Тверда́ мозкова́ оболо́на (лат. dura mater, рідше meninx fibrosa, pachymeninx) — зовнішня з трьох мозкових оболон, товста мембрана з щільної нерегулярної сполучної тканини, яка оточує головний і спинний мозок. Функціями є захист центральної нервової системи, утримання спинномозкової рідини. Розвивається з клітин нервового гребеня[1].
Латинська назва лат. dura mater, досл. «груба, тверда мати», являє собою кальку араб. أم الدماغ الصفيقة, кириліз.: умм аль-дімаг аль-сафіка, досл. «товста мати мозку», «матриця мозку»[2][3]. Варіант pachymeninx має те ж саме значення[2], він походить від дав.-гр. παχύς («товстий») і μῆνιγξ («мембрана»).
Тверда оболона мозку складається з двох шарів, листків чи пластинок (lamellae). Зовнішній шар оболони (lamella durae matris externa) в її головній частині являє собою окістя внутрішньої поверхні черепних кісток і називається також ендокраніум. Внутрішній шар (lamella durae matris interna) називається менінгеальним шаром і є твердою оболоною sensu stricto. Частина твердої мозкової оболони, що покриває спинний мозок, відома як дуральний мішок чи текальний мішок (saccus duralis, saccus thecalis).
Синуси твердої мозкової оболони (sinus durae matris) — канали трикутної форми між її листками в місцях відходження відростків. Стінки синусів туго натягнуті, не мають клапанів, не спадаються, в тому числі і при розрізанні. Синуси містять венозну кров, що відтікає з вен головного мозку, твердої оболони, очниці і черепних кісток. З синусів кров надходить до внутрішніх яремних вен.
Відростки твердої оболони (processi durae matris) — виступи твердої мозкової оболони в щілини головного мозку. Виділяють такі відростки:
- Серп мозку (falx cerebri) — найбільший з листків, розділяє мозкові півкулі, розташовуючись у поздовжній щілині мозку[4]. Починається з лобового гребеня лобової кістки і півнячого гребеня і йде до внутрішнього потиличного виступа;[5]
- Намет мозочка (tentorium cerebelli) — другий за розміром, має форму півмісяця. Відділяє потиличну частку від стовбура й мозочка;[6]
- Серп мозочка (falx cerebelli) — вертикальний листок. Лежить нижче намету мозочка, розділяючи мозочкові півкулі;
- Діафрагма сідла (diaphragma sellae) — найменший з листків, покриває передню частку гіпофіза й турецьке сідло.
У 2011 році стало відомо про існування сполучнотканинного мосту між великим заднім прямим м'язом голови і твердою оболоною головного мозку. З цим анатомічним зв'язком можуть бути пов'язані різноманітні клінічні прояви, такі як головні болі, невралгія трійчастого нерва та інші симптоми, які зачіпають тверду оболону[7]. Аналогічний зв'язок відмічений і в малого заднього прямого м'яза[8].
Твердооболонно-м'язові і твердооболонно-зв'язкові сполучення у ділянці верхнього шийного відділу хребта й потиличній ділянці можуть пояснити причини цервікогенного головного болю і обґрунтовувати ефективність мануальної терапії при його лікуванні[9].
-
Тверда оболона на розрізі спинного мозку -
Малюнок розрізу верхньої частини черепа, що показує мозкові оболони. -
Малюнок поперечного розрізу спинного мозку і його оболон. -
Спинний мозок. Мозкові оболони і нервові корінці. Глибокий розтин, вигляд ззаду. -
Спинний мозок. Мозкові оболони і нервові корінці. Глибокий розтин, вигляд ззаду.
- ↑ Gray's Anatomy. 2016. с. 287. ISBN 9780702052309.
- ↑ а б medterms.com. Архів оригіналу за 30 грудня 2013. Процитовано 12 серпня 2019. [Архівовано 2013-12-30 у Wayback Machine.]
- ↑ D. Harper — ety [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Vinas FC and Pilitsis J. 2004. «Penetrating Head Trauma.» Emedicine.com.
- ↑ Vinas FC and Pilitsis J. 2004. «Penetrating Head Trauma.» [Архівовано 13 вересня 2005 у Wayback Machine.] Emedicine.com.
- ↑ Shepherd S. 2004. «Head Trauma.» [Архівовано 26 жовтня 2005 у Wayback Machine.] Emedicine.com.
- ↑ Frank Scali; Eric S. Marsili; Matt E. Pontell (2011). Anatomical Connection Between the Rectus Capitis Posterior Major and the Dura Mater. Spine. 36: E1612—E1614. doi:10.1097/brs.0b013e31821129df. PMID 21278628.
- ↑ Hack, GD (1 грудня 1995). Anatomic relation between the rectus capitis posterior minor muscle and the dura mater. Spine. 20: 2484–6. doi:10.1097/00007632-199512000-00003. PMID 8610241.
- ↑ Gary D. Hack; Peter Ratiu; John P. Kerr; Gwendolyn F. Dunn; Mi Young Toh. Visualization of the Muscle-Dural Bridge in the Visible Human Female Data Set. The Visible Human Project, National Library of Medicine. Архів оригіналу за 28 червня 2011. Процитовано 12 серпня 2019.
- Анатомія людини Том 2. 7-е видання. Головацький А.С. Черкасов В.Г. 2019. «Книжковий дім». 456 сторінок. ISBN 978-966-382-753-7 / Головний мозок. Оболони головного мозку. С. 309-313
- Анатомія за Греєм для студентів: 5-е видання / Річард Л. Дрейк, А. Вейн Фогль, Адам В.М. Мітчелл. Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Медицина». 2024. Кількість сторінок: ≈1296 (кольорові, великоформатні) ISBN: 978-617-505-970-8 / Розділ 2. Спина. Топографічна анатомія. Спинний мозок. Мозкові оболони; Розділ 8. Голова та шия. Топографічна анатомія. Мозкові оболони. Тверда мозкова оболона.
- Атлас анатомії людини з латинською термінологією: 7-е видання / Френк Г. Неттер. наукові редактори Леся Матешук-Вацеба, Лариса Смольська, Дзвенислава Коваль-Гнатів. Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Медицина». 2023. С. - 655 (кольорові, великоформатні). ISBN: 978-617-505-869-5 / РОЗДІЛ 2. ГОЛОВА І ШИЯ. Оболони і мозок.
- Твёрдая оболочка головного мозга [Архівовано 13 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- Сапин М. Р., Брыксина З. Г. — Анатомия человека // Просвещение, 1995 г.
 | |
|---|---|
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |