Тверда мозкова оболона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тверда мозкова оболона
Meninges-en.svg
Мозкові оболони
Sobo 1909 589.png
Тверда оболона виступає в порожнину черепа як серп мозку, намет мозочка та ін.
Латинська назва Dura mater
Попередник Нервовий гребінь

Commons-logo.svg Тверда мозкова оболона у Вікісховищі

Тверда́ мозкова́ оболо́на (лат. dura mater, рідше meninx fibrosa, pachymeninx) — зовнішня з трьох мозкових оболон, товста мембрана з щільної нерегулярної сполучної тканини, яка оточує головний і спинний мозок. Функціями є захист центральної нервової системи, утримання спинномозкової рідини. Розвивається з клітин нервового гребеня[1].

Назва[ред. | ред. код]

Латинська назва dura mater буквально означає «груба, тверда мати». Вона являє собою кальку араб. أم الدماغ الصفيقة‎, умм аль-дімаг аль-сафіка — «товста мати мозку», «матриця мозку»[2][3]. Варіант pachymeninx має те ж саме значення[2], він походить від дав.-гр. παχύς («товстий») і μῆνιγξ («мембрана»).

Будова[ред. | ред. код]

Тверда оболона мозку складається з двох шарів, листків чи пластинок (lamellae). Зовнішній шар оболони (lamella durae matris externa) в її головній частині являє собою окістя внутрішньої поверхні черепних кісток і називається також ендокраніум. Внутрішній шар (lamella durae matris interna) називається менінгеальним шаром і є твердою оболоною sensu stricto. Частина твердої мозкової оболони, що покриває спинний мозок, відома як дуральний мішок чи текальний мішок (saccus duralis, saccus thecalis).

Синуси твердої оболони[ред. | ред. код]

Синуси твердої мозкової оболони (sinus durae matris) — канали трикутної форми між її листками в місцях відходження відростків. Стінки синусів туго натягнуті, не мають клапанів, не спадаються, в тому числі і при розрізуванні. Синуси містять венозну кров, що відтікає з вен головного мозку, твердої оболони, очниці і черепних кісток. З синусів кров надходить до внутрішніх яремних вен.

Відростки твердої оболони[ред. | ред. код]

Відростки твердої оболони (processus durae matris) — виступи твердої мозкової оболони в щілини головного мозку. Виділяють такі відростки:

Клінічне значення[ред. | ред. код]

У 2011 році стало відомо про існування сполучнотканинного мосту між великим заднім прямим м'язом голови і твердою оболоною головного мозку. З цим анатомічним зв'язком можуть бути пов'язані різноманітні клінічні прояви, такі як головні болі, невралгія трійчастого нерва та інші симптоми, які зачіпають тверду оболону[6]. Аналогічний зв'язок відмічений і в малого заднього прямого м'яза[7].

Твердооболонно-м'язові і твердооболонно-зв'язкові сполучення у ділянці верхнього шийного відділу хребта й потиличній ділянці можуть пояснити причини цервікогенних головних болів і обґрунтовувати ефективність мануальної терапії при їх лікуванні[8].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Gray's Anatomy. 2016. с. 287. ISBN 9780702052309. 
  2. а б medterms.com
  3. D. Harper — ety
  4. Vinas FC and Pilitsis J. 2004. «Penetrating Head Trauma.» Emedicine.com.
  5. Shepherd S. 2004. «Head Trauma.» Emedicine.com.
  6. Frank Scali; Eric S. Marsili; Matt E. Pontell (2011). Anatomical Connection Between the Rectus Capitis Posterior Major and the Dura Mater. Spine 36: E1612–E1614. PMID 21278628. doi:10.1097/brs.0b013e31821129df. 
  7. Hack, GD (Dec 1, 1995). Anatomic relation between the rectus capitis posterior minor muscle and the dura mater. Spine 20: 2484–6. PMID 8610241. doi:10.1097/00007632-199512000-00003. 
  8. Gary D. Hack; Peter Ratiu; John P. Kerr; Gwendolyn F. Dunn; Mi Young Toh. Visualization of the Muscle-Dural Bridge in the Visible Human Female Data Set. The Visible Human Project, National Library of Medicine. 

Посилання[ред. | ред. код]