Тегея

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тегея
Τεγέα
Руїни храму Афіни Алеї
Руїни храму Афіни Алеї
Тегея. Карта розташування: Греція
Тегея
Тегея
Координати: 37°27′ пн. ш. 22°25′ сх. д. / 37.45533° пн. ш. 22.42050° сх. д. / 37.45533; 22.42050
Країна Греція
Децентр. адміністрація Адміністрація Пелопоннесу, Західної Греції та Іонічних островів
Периферія Пелопоннес
Периф. одиниця Аркадія
Колишні адмін. одиниці
 - Регіон Пелопоннес
 - Ном Аркадія
Розташування на мапі ному
Dimos Tegeas.png
Висота над р.м. 650 м 
Населення (2001[1])
 - Усього 3858
Часовий пояс EET/EEST (UTC+2/3)
Поштовий код 220 12
Телефонний код(и) 2710
Авто TP

Тегея (грец. Τεγέα) — місто в Греції у номі Аркадія, область Пелопоннес. На території сучасного міста існував давньогрецький поліс Тегея (дав.-гр. Τεγέα), який був центром області Тегеатида.

Історія[ред. | ред. код]

Тегея була заснована в архаїчний період дев'ятьма дрібнішими поселеннями в Аркадії як фортеця для відбиття нападів войовничих спартанців, на перехресті важливих торговельних шляхів. Проте знайдені археологами вотивні бронзові фігурки у формі коней та газелей датуються геометричним періодом.[2] Міфологічним царем Тегеї вважають Агапенора.

Після тривалих війн зі Спартою поліс членом Пелопоннесського союзу (550 — 371 до н. е.), пізніше членом Аркадійського, а потім і Ахейського союзу. Проте у 6 столітті до н. е. Тегею остаточно підкорила Спарта.

У 473 до н. е. спартанці розгромили об'єднані сили Аркадійського союзу і Аргоса під стінами Тегеї. Однак здобута перемога сильно послабила спартанське військо, і воно не наважилося продовжувати штурм. Головна мета — захоплення Тегеї — не була досягнута.

Лише у 4 столітті до н. е. після поразки Спарти у битві при Левктрах в 371 до н. е. місто отримало незалежність.[3]

Мешканці Тегеї поклонялися богині Афіні Алеї. Храм, присвячений богині, зведений ще за тегейського царя Алея, постраждав 395 до н. е. від пожежі, був відновлений в 365 до н. е. під керівництвом славетного давньогрецького скульптора, архітектора та художника Скопаса і був одним з останніх храмів, побудованих у строго доричному стилі. Стіни целли були прикрашені коринфськими напівколонами. Від прикрас на фронтоні, виконаних самим Скопасом, залишилося досить багато фрагментів.

Місто зберігало цивільне життя і за часів Римської імперії, доки 395 року його не пограбували готи.[2]

Сучасні розкопки[ред. | ред. код]

У червні 2009 року розпочався п'ятирічний (2009—2013) проєкт розкопок стародавньої Тегеї, який проводиться міжнародною групою науковців під керівництвом Норвезького інституту в Афінах у співпраці із Міністерством культури Греції. Нині завершено перший етап проєкту.[2]

Площа розкопок знаходиться на захід від театру та базиліки Фірсоса, де за результатами магніторозвідки 2003—2004 років можуть знаходитись головна вулиця та стоа, що межували із агорою.

Населення[ред. | ред. код]

Рік Місто
1991 4,539
2001 3,858

Відомі тегейці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Δείτε τη Διοικητική Διαίρεση. Міністерство внутрішніх справ, децентралізації та електронного управління Греції (гр.). www.ypes.gr. Процитовано 9 вересня 2009. 
  2. а б в [[https://web.archive.org/web/20100216220119/http://www.ana-mpa.gr/anaweb/user/showplain?maindoc=8198000&maindocimg=8197973&service=144 Архівовано 16 лютого 2010 у Wayback Machine.] Повідомлення від 2 грудня 2009 року ana-mpa]
  3. И. А. Лисовый, К. А. Ревяко. Античный мир в терминах, именах и названиях: Словарь-справочник по истории и культуре Древней Греции и Рима / Науч. ред. А. И. Немировский. — 3-е изд. — Мн: Беларусь, 2001

Джерела[ред. | ред. код]

Компасна роза Триполі Компасна роза
Вальтесіо Пн Борея-Кінурія
Зх    Тегея    Сх
Пд
Скіритіда