Тейсарів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Тейсарів
Оновлена зупинка
Оновлена зупинка
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Жидачівський район
Рада/громада Вільховецька сільська рада
Код КОАТУУ 4621585910
Облікова картка Тейсарів 
Основні дані
Перша згадка 1469
Населення 863
Площа 1,59 км²
Густота населення 542,77 осіб/км²
Поштовий індекс 81736[1]
Телефонний код +380 3239
Географічні дані
Географічні координати 49°21′01″ пн. ш. 23°59′46″ сх. д. / 49.35028° пн. ш. 23.99611° сх. д. / 49.35028; 23.99611Координати: 49°21′01″ пн. ш. 23°59′46″ сх. д. / 49.35028° пн. ш. 23.99611° сх. д. / 49.35028; 23.99611
Середня висота
над рівнем моря
265 м
Водойми Тейсарівка
Відстань до
обласного центру
13 км
Місцева влада
Адреса ради 81733, Львівська обл., Жидачівський р-н, с. Вільхівці, вул. Шевченка, 2, тел. 44-3-66
Карта
Тейсарів. Карта розташування: Україна
Тейсарів
Тейсарів
Тейсарів. Карта розташування: Львівська область
Тейсарів
Тейсарів
Мапа

Тейсарів у Вікісховищі?

Тейса́рів — село в Україні, в Жидачівському районі Львівської області. Розташоване в передгір'ї Карпат. До районного центру — Жидачева 13 км, до м. Стрий — 15 км.

Опис[ред. | ред. код]

Через село протікала річка Тейсарівка, притока р. Стрию (після насипання дороги, знесення двох мостів, обміліла, висохла). На місці річки, її берегів із заростями татарського зілля — лепехи (по-тейсарівськи «швар») тепер є парк, посаджений школярами, футбольний майданчик.

У селі є 2 пам'ятники, базова (неповна) середня школа, клуб на 200 місць, бібліотека, 2 магазини, 1 кіоск, пошта, фельдшерсько-акушерський пункт (ФАП), молокоприймальний пункт.

У фермерських та індивідуальних господарствах Тейсарова вирощують пшеницю, жито, ячмінь, овес, ріпак, цукрові та кормові буряки, кукурудзу, картоплю, а також моркву, петрушку, капусту та іншу городину.

Село газифіковане, телефонізоване. Через нього проходять важливі автобусні маршрути: Тернопіль — Трускавець, Стрий — Новий Розділ, Стрий — Рогатин, Стрий — Жидачів та інші.

Дорога Е40

Історія[ред. | ред. код]

Згадується від 15 травня 1469 року в книгах галицького суду[2]. Власником чи посідачем села був Юхно Тейсарівський, а його дружиною — Маланка.[3]

До травня 1959 року село Тейсарів належало до Дрогобицької області.

За часів відновлення незалежности України поруч з пам'ятником скасування панщини в Австро-Угорщині (1848 року) товариство «Просвіта», громада села насипали високу могилу, встановили хрест з написаними на таблиці іменами воїнів ОУН-УПА — своїх односельців, борців за волю України.

Етимологія назви[ред. | ред. код]

Цікаві версії походження назви села Тейсарів.

Перша версія[ред. | ред. код]

Перші поселенці, які обрали вигідне розташування — рівнинна місцевість, річка, битий шлях, недалеко ліс, споруджували дерев'яні будинки і тесали багато дерева. Отже назва походить від слова «тесали». До речі, село славиться своїми теслями і столярами.

Друга версія[ред. | ред. код]

Завойовник татарин Тейза облюбував цю прекрасну рівнину із родючими землями й оселився тут. Нібито від його імені і походить назва села.

Третя версія[ред. | ред. код]

Наполовину жартівлива, бо ще й досі жартома село називають Цесарів. Вдале розташування села біля дороги і річки дало нагоду цісарю (Францу-Йосифу?) побудувати величезну гуральню і двір для її обслуговування, до яких люди ходили «наробляти». Тому маєток (володіння) цісаря і було Цісарів. На жаль, гуральня і панський двір не збереглися, тому що під час Другої світової війни 1939—1945 рр. її підірвали.

У документах XVII—XIX століття, писаних латиною, польською, пізніше німецькою мовами, назва села звучить по-різному. Наприклад Tysarów (Тисаров) — у документах, писаних латиною (1692 рік), Tejsarów (Тейсаров) — у документах, писаних, друкованих польською (1894—1895 рр.). Згодом назва села зазнала дальших змін за нормами української мови; остаточно перейшла в сучасну — Тейсарів.

Кожен куток у селі має свою назву, як-от: Рінь, Вигінь, Мрачкова вулиця, Посьолок (назва виникла в радянські часи) та інші. На території села та його околиць є багато урочищ з цікавими назвами: Криве, Підвершне, Залящина, Крем'яниця, Зублії, Пастівник, інші.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • церква святого Володимира (збудована громадою села)
  • пам'ятник з нагоди скасування кріпосного права на території Австро-Угорської імперії, викарбувано: «Пам'ятник даной свободи 1848».
  • символічна могила, хрест, таблиця з іменами воїнів ОУН-УПА — односельців, борців за волю України (встановлено філією товариства «Просвіта», громадою села).
  • пам'ятка природи — «Витік ріки Куна».

Пам'ятники[ред. | ред. код]


Особистості[ред. | ред. код]

Народились[ред. | ред. код]

  • Омелян Партицький (1840—1895 рр.) — український мовознавець, етнограф, історик, педагог; уклав ряд підручників з української мови, літератури для народних шкіл, редагував львівську «Газету школьну» (1875—1879), заснований ним журнал «Зоря» (1880—1885). Його іменем названа одна з вулиць села, в районному центрі м. Жидачеві його іменем названа ґімназія.
  • Сапуга Андрій Михайлович (1976) — український футболіст.

Примітки[ред. | ред. код]