Тейт Модерн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тейт Модерн
англ. Tate Modern
51°30′28″ пн. ш. 0°05′58″ зх. д. / 51.50777777780555056° пн. ш. 0.099444444472° зх. д. / 51.50777777780555056; -0.099444444472
Типхудожня галерея[1]
позавідомчий державний органd[2] і національний[3]
Назва на честьГенрі Тейт[4]
Частина відТейт
Країна Велика Британія[5][3]
РозташуванняВелика Британія Велика Британія Лондон
АдресаSE1 9TG Bankside, London, SE1 9TG[1]
Архітекторde Meurond
ЗасновникГенрі Тейт[6]
Засновано2000
Відкрито11 травня 2000
Відвідувачі6 098 340 осіб (2019)[7]
1 156 037 осіб (2021)[8]
ДиректорРоланд Руддd[10]
Сайтtate.org.uk/visit/tate-modern
Тейт Модерн. Карта розташування: Велика Британія
Тейт Модерн
Тейт Модерн (Велика Британія)
Мапа

CMNS: Тейт Модерн у Вікісховищі

Тейт Модерн (англ. Tate Modern) — національна галерея міжнародного модерністського й сучасного мистецтва в центрі Лондона, входить до групи галерей Тейт. Відкрита у 2000 в будівлі колишньої Банксайд електростанції у лондонському бюро Саутерк. Тут представлені твори світового сучасного мистецтва із колекції Тейт, створені з 1900 дотепер.

Тейт Модерн є найбільш відвідуваною галереєю модерністського мистецтва у світі, у 2009 році її відвідало приблизно 4,7 млн відвідувачів на рік.

Тейт Модерн займав шосте місце в ТОП-20 музеїв світу за чисельністю відвідувань у допандемічному 2019 році за даними Theme Index and Museum Index 2022 (перше місце в ТОП-20 займав Лувр) та друге місце серед британських музеїв. Музей у 2019 році мав майже 6,1 млн. відвідувань. Пандемія Covid-19 сильно вплинула на відвідування – у 2020 році кількість відвідувачів становила 1,4 млн. осіб, у 2021 році – 1,2 млн. Однак, у 2022 році стан справ покращився, відбулося певне відновлення інтересу до експозицій Тейт Модерн, чисельність відвідувань збільшилась до 3,9 млн.[12]

Будівля колишньої електростанції Бенксайд на березі Темзи, в якій нині розташовується Тейт Модерн, була зведена за два етапи впродовж 1947—1963 років за проєктом Джайла Гілберта Скотта, який був також архітектором електростанції Баттерсі, Ліверпульського собору, університетських бібліотек Оксфорда і Кембриджа, моста Ватерлоо і автором відомої британської червоної телефонної будки. Після закриття електростанції будівлю переобладнали для розміщення галереї.[13]

Інсталяції

[ред. | ред. код]

Обрані картини з постійної колекції

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]