Текстиль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Тексти́ль (від лат. textere — «плести»), також текстильні матеріали — м'який матеріал, що являє собою щільну мережу природних або штучних волокон (ниток або пряжі). Пряжа виготовляється в процесі прядіння сировини з волокон вовни, льону, бавовнику або іншого матеріалу на ткацькому верстаті, виготовляючи довгі нитки[1]. Власне текстиль виготовлюється в процесі ткацтва, в'язання, макраме або пресування волокон (повсть, фетр). Крім терміну текстиль використовується термін «тканина», проте існує відмінність в термінах. Текстиль є загальнішим терміном, тоді як тканина означає закінчений шматок текстилю, що може використовуватися для створення таких виробів, як одяг або постільна білизна.

Сучасні текстильні матеріали, виготовлені на основі штучних і синтетичних текстильних волокон, за низкою гігієнічних показників значно поступаються натуральним. Значна частка текстильних матеріалів мають низькі гігроскопічні та електрофізичні властивості. Виготовлення та експлуатація виробів із них може спричиняти неприємні тактильні відчуття, створювати дискомфорт та негативно впливати як на життєдіяльність людини, так і на саме виробництво. Тому, проблема гігієни синтетичних матеріалів, які використовуються для виготовлення одягу, в наш час є однією з найбільш актуальних.[2][3][4]

Гігроскопічність текстильних виробів залежить від виду волокон, з яких вони вироблені, від структур тканин, характеру заключної обробки, від температури і вологості навколишнього повітря, поверхневої щільності: чим більша щільність, тим гірше текстильний матеріал поглинає вологу як до, так і після обробки.

Властивості текстилю зумовлюються волокнистим складом, особливостями будови (ступінь заповнення, щільність, варіація волокон за довжиною, вид переплетення, характер поверхні, термостійкість) тканини, видом технологічної обробки, характером і якістю застосованих барвників та інших хімічних реагентів під час основної та остаточної обробки текстильних матеріалів. Комбінації цих різних властивостей по-різному відбиваються на стійкості до багаторазового прання, тертя, розтягування і згинання, а також відповідним чином позначаються на енергії зв'язку забруднюючих часток з волокнами і ступенем їх проникності в капілярну структуру матеріалів.

Примітки[ред.ред. код]

  1. «An Introduction to Textile Terms» (pdf) 2006
  2. Рукавцев Г. І. Державна програма розвитку легкої промисловості на період до 2000 року / Г. І. Рукавцев // Легка промисловість. – 1996. – № 5. – С. 3– 8
  3. Власенко В.И. Антистатические свойства текстиля для чистых помещений / В.И. Власенко // Сборник докладов ІІІ Международной конференции EL-TEX-98, Польша, Лодзь, ноябрь 1998.
  4. Трегубов Д.В. Практические аспекти организации ESD-защиты предприятия. В помощь ESD-координатора. ESD-измерения / Д.В. Трегубов // Чистые помещения и технологические среды. – 2009. – № 3– 4. – С. 74– 77


Текстиль Це незавершена стаття про текстиль.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.