Телеграфний зв'язок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Телегра́фний зв'язо́к, Телеграфія (англ. telegrafy), Телегра́ф — вид зв'язку, що забезпечує швидке передавання і приймання повідомлень на віддаль електричними (з початку XIX століття, зокрема з 1830-их років) чи оптичними сигналами[1].

Текст вилучений зі статті через підозру в порушенні авторських прав
Copyright.svg

Текст, який раніше перебував на цій сторінці, запідозрений у порушенні авторських прав через те, що є дослівним перекладом з таких джерел:

http://www.bibliotekar.ru/spravochnik-185-tehnika/105.htm



Тому, хто поставив цей шаблон:
на сторінку обговорення користувача, який розмістив цю статтю, чи додав текст з порушенням авторського права, варто додати повідомлення {{subst:Nothanks tr|Телеграфний зв'язок|url=http://www.bibliotekar.ru/spravochnik-185-tehnika/105.htm }} --~~~~.


Увага До уваги користувача, який розмістив цю статтю

Не редагуйте статтю зараз, навіть якщо ви збираєтеся її переписати. Додержуйтеся вказівок нижче.

  1. Напишіть хоча б гарний накид статті на цій підсторінці. Зверніть увагу: не треба копіювати текст, що порушує авторські права, на зазначену підсторінку й редагувати його. Якщо ви взялися за написання нової статті, не забудьте сповістити про це на сторінці обговорення.
  2. Залиште все як є, і тоді стаття буде вилучена.

У випадку, якщо новий текст написаний не буде, ця стаття буде вилучена через тиждень після появи цього попередження. (Детальніше див. документацію шаблону.)

Вихідний текст цієї статті з можливим порушенням копірайту можна знайти в історії змін.

Зверніть увагу, що розміщення у Вікіпедії матеріалів, включаючи дослівний переклад, автор яких не надав явного дозволу на їхнє використання відповідно до ліцензії GNU FDL без незмінюваних секцій та Creative Commons із зазначенням автора / розповсюдження на тих самих умовах, може бути порушенням законів про авторське право. Користувачі, які додають до Вікіпедії такі матеріали, можуть бути тимчасово позбавлені права редагувати статті.

Незважаючи ні на що, ми завжди раді вашим оригінальним статтям.

Дякуємо.


Розвиток телеграфу в Російській імперії[ред. | ред. код]

У Росії апарати Бодо були вперше встановлені у 1904 р. для телеграфного зв'язку між Петербургом і Москвою. Однак одразу з'ясувалося, що у російських умовах до цих апаратів пред'являються додаткові вимоги. Так як в російському алфавіті літер більше, ніж у латинському, неможливо було розмістити їх на одному тільки буквеному регістрі і менш уживані щ, ю, е, ъ, є довелося помістити на цифровому регістрі.

Прогалини при переході посеред слова з одного регістра на інший нерідко призводили до неприпустимих спотворень сенсу телеграми. У 1908 р. механік Петербурзького телеграфу А. П. Яковлєв винайшов дотепне пристосування, що усунуло цей недолік.

Інша додаткова вимога була наслідком значної протяжності російських телеграфних ліній. Апарат Бодо міг працювати на лінії довжиною не більше 600 км. Цей недолік був усунутий А. П. Яковлєвим, який розробив телеграфну трансляцію для апаратів Бодо, яка збільшила можливу дальність телеграфування в чотири рази. Трансляція А. П. Яковлєва була успішно випробувана в 1915 р. на лінії Петроград-Ростов. У наступні роки російські вчені внесли чимало значних удосконалень в апарат Бодо, серед яких особливо важливою була розробка системи Бодо-радіо.

На землях України[ред. | ред. код]

На українських землях телеграфний зв'язок почався у 1840-их роках у Галичині (1846 року встановлено телеграфний зв'язок Львова з Віднем) і в 1850-их роках на центральних і східних землях (1855 між Києвом і Петербургом, згодом між Києвом і Москвою). Розвиток телеграфного зв'язку в Україні (у межах УРСР) видно з таблиці (у дужках для всього СРСР):

Відправлено телеграм 1913 1928 1940 1960 1970 1975
У млн 9,2 4,5 23,3 36,4 57,6 68,8 (943)
На 100 осіб 2,6 11 58 84 123 140 (174)

Визначення[ред. | ред. код]

Для передачі дискретних сигналів можуть бути використані аналогові канали зв'язку.

Сигнали, що відображають дискретні повідомлення називаються дискретними, а канал зв'язку, що забезпечує передачу цих повідомлень, називають дискретним каналом.

Тональне телеграфування — частотне телеграфування, при якому частота змінного струму знаходиться в смузі 300 — 3400 Гц.

Надтональне телеграфування — частотне телеграфування, при якому частота змінного струму вище 3400 Гц.

Підтональне телеграфування — ЧТ, при якому частота змінного струму нижче 300 Гц.

Використання каналу ТЧ для передачі телеграфної чи фототелеграфної інформації називають вторинним ущільненням.

Швидкістю телеграфування називається максимальне число елементарних посилок, яке може бути передано телеграфним апаратом за 1 секунду, вимірюється в бодах.

n=(N*K)/t=(400*7.5)/60=50 Бод, де:

  •  — n — швидкість телеграфування
  •  — До — число елементарних імпульсів в комбінації
  •  — N — швидкість друку знака

Якщо в 1 сек. передається одна елементарна посилка, то швидкість телеграфування дорівнює одному боду.

Під пропускною здатністю ТГ апарата розуміється максимальна кількість слів, яка може бути передана і прийнята в одну годину.

Коди бувають нерівномірні (код Морзе), і рівномірні (п'яти елементний міжнародний код № 2).

В рівномірному коді будь знак позначається за допомогою струмових і неструмових посилок однакової тривалості.

Телеграфним кодом називається умовне позначення знаків (букв, цифр, розділових знаків) певними комбінаціями посилок електричного струму.

Спосіб передачі ТГ інформації може бути однополюсними посилками або двополюсного посилками.

Кількість різних комбінацій п'ятиелементного коду визначається формулою:

P=m^n, де:

  •  — Р — число комбінацій
  •  — m — число видів імпульсів
  •  — n — кількість елементарних імпульсів в комбінації.

Так як: m=2, n=5, P=2^5=32

Службові комбінації[ред. | ред. код]

  •  — повернення каретки
  •  — перенос рядка
  •  — пробіл і т. д.

МКТ-2 економніше коду Морзе на 30-35% (7,5 -> 9).

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. До недавнього часу на флоті використовувалися передача символів прапорцями чи прожектором із шторкою переривання потоку світла. Другий варіант можна віднести до різновиду оптичного телеграфу.