Телепинська волость

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Телепинська волость
Центр Телепине
Площа 13 781 (1886)
Населення 8156 осіб (1886)
Густота 54.2 осіб / км²

Телепинська волость — адміністративно-територіальна одиниця Чигиринського повіту Київської губернії з центром у містечку Телепине.

Станом на 1886 рік складалася з 7 поселень, 7 сільських громад. Населення — 8156 осіб (4065 чоловічої статі та 4091 — жіночої), 1054 дворових господарства[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, десятин
Сільських громад 4550 3625
Приватної власності 9000 5533
Іншої власності 231 166
Загалом 13781 9324

Поселення волості:

  • Телепине — колишнє власницьке містечко при річці Гнилий Ташлик за 60 верст від повітового міста, 1796 осіб, 283 двори, православна церква, 3 постоялих двори, 3 постоялих будинки, лавка, винокурний завод, базари по неділях.
  • Вербівка — колишнє власницьке село при річці Сухий Ташлик, 1359 осіб, 176 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний і вітряний млини.
  • Катеринівка — колишнє власницьке село при річці Березівка, 708 осіб, 111 дворів, православна церква, школа та постоялий будинок.
  • Лебедівка — колишнє власницьке село при річці Сухий Ташлик, 684 особи, 70 дворів, православна церква, школа та постоялий будинок.
  • Пастирське — колишнє власницьке село при річці Сухий Ташлик, 1634 особи, 220 дворів, православна церква, школа та 2 постоялих будинки.
  • Радиванівка — колишнє власницьке село при річці Гнилий Ташлик, 925 осіб, 135 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний і вітряний млини, маслобійний завод.
  • Олянине — колишнє власницьке село при річці Сухий Ташлик, 390 осіб, 59 дворів, православна церква, школа та постоялий будинок.

Старшинами волості були:

  • 19091910 роках — Олексій Трохимович Підгорний[2],[3];
  • 19121913 роках — Григорій Костянтинович Василиненко[4],[5];
  • 1915 року — Іван Мусійович Литвин[6];

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
  3. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
  4. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
  5. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
  6. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.


Історія України Це незавершена стаття з української історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.