Теличкіна Валентина Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Теличкіна Валентина Іванівна
Ім'я при народженні Теличкіна Валентина Ивановна
Народилася 10 січня 1945(1945-01-10) (74 роки)
с. Красне,
Горьковська область, РРФСР
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Діяльність актриса
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії
Роки діяльності з 1965 — тепер. час
IMDb ID 0854368
Нагороди та премії
Народний артист Росії
Заслужений артист РРФСР — 1976
Премія Ленінського комсомолу
Державна премія РРФСР імені братів Васильєвих

Валентина Іванівна Теличкіна (нар. 10 січня 1945(19450110), с. Красне, Горьковська область, РРФСР) — радянська та російська актриса театру і кіно. Народна артистка Російської Федерації (2009)[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Валентина Теличкіна народилася 10 січня 1945 року в селі Красному (нині Арзамаського району Нижньогородської області).

Закінчила ВДІК (1967, майстерня Володимира Бєлокурова). Актриса Театру-студії кіноактора.

1965 року В. Теличкина дебютувала у кіно. Це була роль Даші в кіноповісті режисерів В. Краснопольського і В. Ускова «Тайговий десант».

В радянські роки Валентина Теличкіна знялася в декількох десятках кінофільмів. Героїні актриси — звичайні, прості дівчата, інтуїтивно вибирають правильний життєвий шлях.

Перший успіх і популярність здобула, знявшись в ролі Валі Королькової в дилогії Сергія Герасимова «Журналіст» (1967) та «У озера» (1968). Яскравими стали, також, ліричні і характерні ролі в картинах «Зигзаг удачі» (1968, реж. Ельдар Рязанов), «Початок» (1970, реж. Гліб Панфілов), «Не може бути!» (1975, реж. Леонід Гайдай), «П'ять вечорів» (1978, реж. Микита Міхалков), «Портрет дружини художника» (1981, реж. Олександр Панкратов), «Васса» (1982, реж. Гліб Панфілов) тощо.

У 2002 році знялася в популярному телевізійному серіалі «Бригада». У 2006 році знялася в серіалі-ситкомі «Великі дівчатка».

Зіграла понад сімдесят ролей в кіно і серіалах.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

У березні 2014 року підписала листа на підтримку політики президента Росії Володимира Путіна щодо російської військової інтервенції в Україну.

Нагороди та премії[ред. | ред. код]

Фільмографія[ред. | ред. код]

  1. 1967 — Журналіст — кур'єр і друкарка редакції Валя Королькова
  2. 1968 — Незвичайна виставка
  3. 1968 — Зигзаг удачі — касир Оля (наречена Володі Орєшнікова)
  4. 1968 — У озера
  5. 1970 — Початок
  6. 1972 — Стоянка потягу — дві хвилини
  7. 1973 — Капітан — мама Дениски
  8. 1974 — Один раз один
  9. 1975 — Не може бути! — Катерина (наречена) — (новела «Весільна подія»)
  10. 1976 — Зустрінемося у фонтана — Люба, перукар-модельєр
  11. 1976 — По секрету всьому світу — Ася, мама Дениса Корабльова
  12. 1978 — П'ять вечорів — Зоя
  13. 1979 — Вперше заміжня — Галина Борисівна
  14. 1979 — Добряки
  15. 1981 — Портрет дружини художника
  16. 1982 — Божевільний день інженера Баркасова — няня Анюта
  17. 1982 — Васса — Ганна Оношенкова
  18. 1984 — Сильна особистість з 2 «А» — Зіна
  19. 1985 — Чоловіки і всі інші
  20. 1986 — По головній вулиці з оркестром — Женя
  21. 1986 — Я — вожатий форпосту — Клара Петрівна
  22. 1987 — Де знаходиться нофелет? — Незнайомка
  23. 1987 — Людина свити — Віка
  24. 1992 — Міняйли — Зоя Олександрівна
  25. 1997 — Чарівний портрет
  26. 1998 — Класик
  27. 1999 — Кадриль
  28. 2002 — Бригада — мама Саші Бєлова
  29. 2005 — Єсенін — Тетяна Федорівна, мати Єсеніна
  30. 2006 — Хто приходить у зимовий вечір
  31. 2006 — Великі дівчатка
  32. 2008 — Даішники — мама Сергія Лаврова
  33. 2008 — Листоноша
  34. 2009 — Гоголь. Найближчий — Мати Гологя
  35. 2009 — Вогні великого міста — Марія Звонарьова, дружина Павла
  36. 2011 — Група щастя — Ганна Іванівна Краснова

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]