Тельч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тельч
Telč

Герб Прапор
Герб Тельча Прапор Тельча
Панорама міста
Панорама міста
Основні дані
49°11′ пн. ш. 15°28′ сх. д. / 49.183° пн. ш. 15.467° сх. д. / 49.183; 15.467Координати: 49°11′ пн. ш. 15°28′ сх. д. / 49.183° пн. ш. 15.467° сх. д. / 49.183; 15.467
Країна Чехія
Адмінодиниця Їглава

Межує з

— сусідні нас. пункти
Radkov[d], Horní Myslová[d], Hostětice[d], Dyjice[d], Doupě[d], Černíč[d], Krahulčí[d], Kostelní Myslová[d], Mysliboř[d], Vanůvek[d], Vanov[d], Sedlejov[d], Třeštice[d] і Volevčice[d] ?
Поділ
  • 5 районів
  • Засновано 1315
    Перша згадка 1333
    Площа 24,86 км² км²
    Населення 5 602 (станом на 01.01.2012р.[1])
    Висота НРМ 514  м
    Міста-побратими Швейцарія Бельп
    Німеччина Ротенбург-на-Таубері
    США Вілбер
    Франція Фіжак
    Словаччина Шаля
    Австрія Вайдхофен-ан-дер-Тайя
    Часовий пояс UTC+1, UTC+2, центральноєвропейський час, Центральноєвропейський літній час, Europe/Prague (Чехія)
    Номери автомобілів JI
    Код LAU (NUTS) CZ588024
    GeoNames 3064316
    OSM r441173  ·R
    Поштові індекси 588 56
    Міська влада
    Мер міста Josef Sobotka[d]
    Email mailto:epodatelna@telc-etc.cz
    Веб-сторінка telc.eu
    Тельч. Карта розташування: Чехія
    Тельч
    Тельч
    Тельч (Чехія)


    CMNS: Тельч на Вікісховищі

    Тельч (чеськ. Telč, нім. Teltsch, лат. Telcz) — місто в південно-західній Моравії у Чехії. З 2000 року входить до складу адміністративної області Край Височіна. Місто-музей, перший об'єкт з Чехії у списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО[2].

    Історія[ред. | ред. код]

    Перша письмова згадка про Тельч датується 1315 роком. У 1333 р. маркграф Карел (згодом чеський король і німецький імператор Карл IV) придбав Тельчський замок. У 1339 р. замок у короля викуповує Олдржих Вітковіц з Градця. Навколо замку вже виросло місто, а біля замкових стін розкинулася велика торгова площа, оточена купецькими будинками. Унікальна форма Тельча була обумовлена ​​тим, що з одного боку розростання кварталів обмежували рів і кріпосна стіна, з іншого - ставки. У XVI столітті замком і містом володіють сеньйори з Градця.

    На честь Захаріаша з Градця названа головна (ринкова) площа міста. При ньому замок перебудовується в стилі ренесанс майстрами Антоніо Влачем і Бальдассаром Магджі де Роніо. Фасади будинків на головній площі також були перебудовані в стилі ренесанс і бароко.

    У 1604 році рід сеньйорів Градця присікується по чоловічій лінії, і місто стає власністю родини Славата. Наступний етап розвитку міста цілком належить єзуїтському ордену - в місті були побудовані єзуїтський коледж і кілька шкіл, астрономічна обсерваторія, музичне училище. Єзуїтам належить і одна з найкрасивіших міських церков. У XVII столітті Тельч переходить у володіння роду Ліхтенштейн і залишається тихим провінційним містечком до теперішнього часу.

    У 1971 році місто було оголошено архітектурним заповідником, а з 1992 року включене до списку культурної спадщини ЮНЕСКО. З 1995 року державний замок Тельч є також національним пам'ятником культури.

    Пам'ятки[ред. | ред. код]

    Місто займає територію, площею 9 га і містить 85 історичних пам'яток. Її центром є ренесансний замок. Золотий зал на півночі замкового комплексу відрізняється тонкою позолотою стелі, виконаної у 1561 році, що демонструє значний вплив італійського мистецтва. Останній етап реконструкції був здійснений під наглядом Бальдасара Маджіо де Аронго і відноситься до кінця 16 століття. До найцікавіших пам'яток відносяться:

    • Захаріас намести (Захарієва площа). Спочатку Старе місто Тельча було побудоване з дерева і у 1386 році згоріло за одну ніч. Будинки були відбудовані заново з каменю, а після перебудови замку фасади будинків були також перебудовані в стилі ренесанс і бароко. Всі будинки на площі об'єднані спільними аркадними галереями і зберегли свій вигляд з середньовіччя. Будинку № 15 і 61 прикрашені особливо цінними фресками в техніці сграффіто.
    • Фрагменти кріпосної стіни XIII-XIV ст. Верхні (біля вежі Святого Духа, 1629 р.) та Нижні (біля замку, 1579 р.) ворота міста.
    • Церква Святого Духа (XIII століття), пізніше перебудована в романському стилі, 49 метрів заввишки. Від дзвонів XVII століття залишилися тільки 2.
    • Маріанська колона. Створена скульптором Ліпартом за допомогою місцевого муляра Ньювірта в 1718 р. на кошти дружини бургомістра Ходової.
    • Фонтани на площі.
    • Ратуша (зараз всередині розташоване турбюро).
    • Церква Святого Якова (1360-1370 рр..). В XV столітті побудована заново. У великій гробниці церкви зберігається прах Захаріаша з Градця, а у вестибюлі поховані містяни, загиблі під час Першої світової війни. Над 60-метровою дзвіницею підносяться два рідкісних за красою звучання дзвони.
    • Церква Імені Христового, єзуїтська, 1669 р. Поряд єзуїтський коледж і єзуїтський монастир.
    • Старе місто на березі озера в 15 хвилинах ходьби від Захарієвої площі: площа Богоматері, Мадонна (1673 р.), капела Богоматері (1572 р., рококо). Від замку і Захаріас-намести до Старого міста веде доріжка, звана «На плитках». Уздовж неї стоять статуї святих, виконані в стилі бароко в XVIII ст.
    • Церква Святої Анни при кладовищі. Бароко, XVI-XVII століття.

    Галерея[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    Зовнішні посилання[ред. | ред. код]

    Прапор ЮНЕСКО Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №621
    (англ.)рос.