Тельч

*— сусідні нас. пункти*
Тельч; Telč
Герб Тельча	Прапор Тельча
	Панорама містаПанорама міста
	Основні дані
	49°11′ пн. ш. 15°28′ сх. д. / 49.183° пн. ш. 15.467° сх. д.
Країна	Чехія
Адмінодиниця	Їглава; Q89269406?
	Radkovd, Horní Myslovád, Hostěticed, Dyjiced, Doupěd, Černíčd, Krahulčíd, Kostelní Myslovád, Myslibořd, Vanůvekd, Vanovd, Sedlejovd, Třešticed, Volevčiced ?
Поділ	5 районів;
Засновано	1315
Перша згадка	1315
Площа	24,86 км² км²
Населення	5 185 (2024)
Висота НРМ	514 м
Міста-побратими	Бельп ; Ротенбург-на-Таубері ; Вілбер ; Фіжак ; Шаля ; Вайдхофен-ан-дер-Тайя
Часовий пояс	UTC+1 (Чехія)
Номери автомобілів	J
Код місцевої адміністративної одиниці (NUTS)	CZ588024
GeoNames	3064316
OSM	r441173 ·R
Поштові індекси	588 56
	Міська влада
Мер міста	Vladimír Brtníkd
Вебсайт	telc.eu
	Мапа
	Тельч Тельч (Чехія)
	Тельч у Вікісховищі

Див. також: Тельч

Тельч (чеськ. Telč, нім. Teltsch, лат. Telcz) — місто в південно-західній Моравії у Чехії. З 2000 року входить до складу адміністративної області Край Височіна. Місто-музей, перший об'єкт з Чехії у списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО^[3].

Історія

Перша письмова згадка про Тельч датується 1315 роком. У 1333 р. маркграф Карел (згодом чеський король і німецький імператор Карл IV) придбав Тельчський замок. У 1339 р. замок у короля викуповує Олдржих Вітковіц з Градця. Навколо замку вже виросло місто, а біля замкових стін розкинулася велика торгова площа, оточена купецькими будинками. Унікальна форма Тельча була обумовлена тим, що з одного боку розростання кварталів обмежували рів і за́мкова стіна, з іншого — ставки. У XVI столітті замком і містом володіли сеньйори з Градця.

На честь Захарія з Градця названа головна (ринкова) площа міста. При ньому замок перебудовується в стилі ренесансу майстрами Антоніо Влачем і Бальдассаром Магджі де Роніо. Фасади будинків на головній площі також були перебудовані в стилі ренесансу та бароко.

У 1604 році рід сеньйорів Градця перевівся по чоловічій лінії, і місто стало власністю родини Славата. Наступний етап розвитку міста цілком належав єзуїтському орденові — в місті були побудовані єзуїтський коледж і кілька шкіл, астрономічна обсерваторія, музичне училище і одна з найкрасивіших міських церков. У XVII столітті Тельч перейшов під володіння роду Ліхтенштейн і залишається тихим провінційним містечком до теперішнього часу.

У 1971 році місто було оголошено архітектурним заповідником, а з 1992 року включене до списку культурної спадщини ЮНЕСКО. З 1995 року державний замок Тельч є також національним пам'ятником культури.

Пам'ятки

Місто займає територію з площею 9 га та містить 85 історичних пам'яток. Його центром є ренесансний замок. Золотий зал у північній частині замкового комплексу вирізняється тонкою позолотою стелі, що оздоблена у 1561 році, і демонструє значний вплив італійського мистецтва. Останній етап реконструкції був здійснений під наглядом Бальдасара Маджіо де Аронго і відноситься до кінця XVI століття. До найцікавіших пам'яток відносяться:

Захарієва площа. Спочатку Старе місто Тельча було побудоване з дерева, але у 1386 році воно згоріло за одну ніч. Будинки були відбудовані заново з каменю, а після перебудови замку фасади будинків були також перебудовані в стилі ренесансу і бароко. Всі будинки на площі об'єднані спільними аркадними галереями і зберегли свій вигляд з середньовіччя. Будинки № 15 і № 61 прикрашені особливо цінними фресками в техніці сграффіто.
Фрагменти замкової стіни XIII—XIV ст. Верхні (біля вежі Святого Духа, 1629 р.) та Нижні (біля замку, 1579 р.) ворота міста.
Церква Святого Духа (XIII століття), пізніше перебудована в романському стилі, 49 метрів заввишки. Від дзвонів XVII століття залишилися тільки два.
Маріанська колона. Створена скульптором Ліпартом за допомогою місцевого муляра Нойвірта в 1718 році на кошти дружини бургомістра Годової.
Фонтани на площі.
Ратуша (зараз всередині розміщене турбюро).
Церква Святого Якова (1360—1370 рр.). У XV столітті побудована заново. У великій гробниці церкви зберігається прах Захарія з Градця, а у вестибюлі поховані містяни, загиблі під час Першої світової війни. На 60-метровій дзвіниці зносяться два рідкісних за красою звучання дзвони.
Церква Імені Христового, єзуїтська, 1669 року. Поряд єзуїтський колегіум і єзуїтський монастир.
Старе місто на березі озера, за 15 хвилинах пішки від Захарієвої площі: площа Богоматері, Мадонна (1673 р.), капела Богоматері (1572 р., рококо). Від замку і площі Захарія до Старого міста веде доріжка «На плитках». Уздовж неї стоять статуї святих, виконані в стилі бароко в XVIII ст.
Церква Святої Анни при кладовищі. Бароко, XVI—XVII століття.

Галерея

Замок
Нижній фонтан зі статуєю св. Маргарити
Будинок на Захарієвій площі

Примітки

↑ Register of territorial identification, addresses and real estates
d:Track:Q12049125
↑ https://www.telc.eu/data/userfiles/files/TL/2021/TL202103.pdf
↑ http://whc.unesco.org/en/list/621 Світова спадщина ЮНЕСКО

Посилання

Відкрий чехію(чес.)
Офіційна сторінка замку(чес.)

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q421829_citetype_Q8513"_data-entity-id="Q12049125">Register_of_territorial_identification,_addresses_and_real_estates<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q12049125]]</div>-1] Register of territorial identification, addresses and real estates
d:Track:Q12049125

[[https://www.telc.eu/data/userfiles/files/TL/2021/TL202103.pdf_https://www.telc.eu/data/userfiles/files/TL/2021/TL202103.pdf]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-2] ttps://www.telc.eu/data/userfiles/files/TL/2021/TL202103.pdf

[3] ttp://whc.unesco.org/en/list/621 Світова спадщина ЮНЕСКО

[1]

[2]

[3]

Географія та географічні карти	archINFORM · Getty Thesaurus of Geographic Names · GeoNames · OpenStreetMap · Who's on First
Література та бібліографія	Бібліографія історії чеських земель · Бібліографія історії чеських земель · Бібліографія історії чеських земель
Тематичні сайти	Quora
Словники та енциклопедії	Большая российская энциклопедия · Internetowa encyklopedia PWN
Нормативний контроль	BNF: 15540373k · Freebase: /m/04rh7x · GND: 4119551-6 · J9U: 987007533291305171 · LCCN: no95005025 · LNB: 000339268 · NKC: ge131052 · SUDOC: 154089370 · VIAF: 160098148

п о р Світова спадщина ЮНЕСКО в Чехії
Культурні	Історичний центр міста Чеський Крумлов Історичний центр міста Прага Історичний центр міста Тельч Костел святого Яна Непомуцького на Зеленій Горі Історичний центр міста Кутна Гора з Собором Святої Варвари та костьол Вознесіння Діви Марії в Седліце Парковий комплекс Ледниці-Вальтиці Сади і замок у місті Кромержиж Історичне село Голашовиці Літомишльський замок Колона Пресвятої Трійці у місті Оломоуц Вілла Тугендгат Єврейський квартал і базиліка Святого Прокопа у місті Тршебич Гірний регіон Рудні Гори Кінний завод в Кладрубах Бальнеологічні курорти Європи
Природні	Букові праліси Карпат та інших регіонів Європи¹
¹ — спільно з 17 іншими країнами

п о р Їглава
Міста:	Бртниці(інші мови) • Їглава • Полна(інші мови) • Тельч • Тршешть
Містечка:	Бателов(інші мови) • Долні Церекев(інші мови) • Камениці(інші мови) • Лука-над-Їглавою(інші мови) • Мракотін(інші мови) • Нова Ржіше(інші мови) • Стара Ржіше(інші мови) • Стонаржов(інші мови) • Вєтрни Єніков(інші мови)
Села:	Арнолец(інші мови) • Біли Камен(інші мови) • Бітовчиці(інші мови) • Богуславиці(інші мови) • Боровна(інші мови) • Боршов(інші мови) • Бртнічка(інші мови) • Брзков(інші мови) • Цейле(інші мови) • Цереквічка-Росиці(інші мови) • Черніч(інші мови) • Чіжов(інші мови) • Длоуга Бртниці(інші мови) • Добронін(інші мови) • Доброутов(інші мови) • Долні Вілімеч(інші мови) • Доупє(інші мови) • Дудін(інші мови) • Душейов(інші мови) • Дворці(інші мови) • Диїці(інші мови) • Гладов(інші мови) • Годиці(інші мови) • Гойков(інші мови) • Горні Дубенки(інші мови) • Горні Мислова(інші мови) • Гостєтиці(інші мови) • Грутов(інші мови) • Губенов(інші мови) • Гибралец(інші мови) • Ямне(інші мови) • Єрсін(інші мови) • Єздовиці(інші мови) • Єжена(інші мови) • Їглавка(інші мови) • Їндржіховиці(інші мови) • Калгов(інші мови) • Каліштє(інші мови) • Каменна(інші мови) • Клатовец(інші мови) • Кнєжиці(інші мови) • Кніниці(інші мови) • Костелець(інші мови) • Костелні Мислова(інші мови) • Козлов(інші мови) • Крагулчі(інші мови) • Красониці(інші мови) • Лготка(інші мови) • Мали Беранов(інші мови) • Марквартиці(інші мови) • Мєшін(інші мови) • Мілічов(інші мови) • Мірошов(інші мови) • Мислетиці(інші мови) • Мисліборж(інші мови) • Надєйов(інші мови) • Невцеглі(інші мови) • Олшани(інші мови) • Олші(інші мови) • Опатов(інші мови) • Оржехов(інші мови) • Отін(інші мови) • Паненска Розсічка(інші мови) • Панске Дубенки(інші мови) • Павлов(інші мови) • Пландри(інші мови) • Пуклиці(інші мови) • Радков(інші мови) • Ранчіржов(інші мови) • Рантіржов(інші мови) • Рогозна(інші мови) • Розсеч(інші мови) • Ружена(інші мови) • Рибне(інші мови) • Ржасна(інші мови) • Ржіделов(інші мови) • Седлатиці(інші мови) • Седлейов(інші мови) • Смрчна(інші мови) • Стай(інші мови) • Страхоньовиці(інші мови) • Стршітеж(інші мови) • Суха(інші мови) • Свойковиці(інші мови) • Шіманов(інші мови) • Швабов(інші мови) • Тршештиці(інші мови) • Урбанов(інші мови) • Усті(інші мови) • Ванов(інші мови) • Ванувек(інші мови) • Ваповиці • Велки Беранов(інші мови) • Вєжниці(інші мови) • Вєжнічка(інші мови) • Віланец(інші мови) • Волевчиці(інші мови) • Вискитна-над-Їглавою(інші мови) • Високі Студниці(інші мови) • Вистрченовиці(інші мови) • Заборна(інші мови) • Задні Видржі(інші мови) • Збіліди(інші мови) • Збіноги(інші мови) • Зденьков(інші мови) • Згорж(інші мови) • Зволеновиці(інші мови) • Жатец(інші мови) • Ждірец(інші мови)