Теліжинці (Хмельницький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Телíжинці
Telezynce.jpg
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Старосинявський район
Громада Старосинявська селищна громада
Код КОАТУУ 6824455103
Основні дані
Засноване 1583
Населення 230
Площа 1,644 км²
Густота населення 139,9 осіб/км²
Поштовий індекс 31409
Телефонний код +380 3850
Географічні дані
Географічні координати 49°35′42″ пн. ш. 27°32′07″ сх. д. / 49.59500° пн. ш. 27.53528° сх. д. / 49.59500; 27.53528Координати: 49°35′42″ пн. ш. 27°32′07″ сх. д. / 49.59500° пн. ш. 27.53528° сх. д. / 49.59500; 27.53528
Середня висота
над рівнем моря
295 м
Місцева влада
Адреса ради 31400, Хмельницька обл., Старосинявський р-н, смт. Стара Синява, вул.І.Франка, 8
Карта
Телíжинці. Карта розташування: Україна
Телíжинці
Телíжинці
Телíжинці. Карта розташування: Хмельницька область
Телíжинці
Телíжинці
Мапа

Теліжи́нці — село в Україні, у Старосинявській селищній територіальній громаді Старосинявського району Хмельницької області. Населення становить близько 230-и осіб.

Новітня історія[ред. | ред. код]

8 жовтня 2017 року в Теліжинцях звершено освячення новозбудованого храму УПЦ КП на честь апостола і євангелиста Іоана Богослова[1].

Відомі люди[ред. | ред. код]

  • Дідук Єва Петрівна — ланкова буряківничої ланки. Народилась 1900 року в селі Теліжинці. Герой Соціалістичної Праці. Депутат Верховної Ради УРСР двох скликань. Нагороджена 6-ма золотими і срібними медалями ВДНГ. Її ланка понад 30 років поспіль вирощувала по 500 центнерів цукрових буряків. Є. П. Дідух брала участь у виставках досягнень сільського господарства. Померла 1964 року. Похована на сільському кладовищі.
  • Купчишин Володимир Маркович — український художник декоративно-прикладного мистецтва. Народився 1 лютого 1941 року. 1971 р. закінчив Львівський державний інститут прикладного й декоративного мистецтва, відділення інтер'єру та обладнання. Направлений на роботу у волинські художньо-виробничі майстерні (м. Луцьк). Далі працював на Вінниччині. У вінницькій художньо-виробничій майстерні (зараз — художній комбінат) активно прилучився до мистецької діяльності. В. М. Купчишин — учасник обласних виставок у місті Луцьк (з 1971 р.), у м. Рівне (з 1973 р.) та у Вінниці (з 1975 р.), а також республіканських виставок декоративно-прикладного мистецтва. Працює в галузі монументально-декоративного мистецтва (графіка, вітраж і різьба по дереві). Твори — переважно настінні декоративні пласти різних розмірів, виконані технікою контррельєфного виїмкового різьблення: композиції на теми жанрових сценок, орнаментально-рослинні. Найбільш відомі твори: «Дума про хліб» (1976), «Муза» (1977), «Пори року» (1987), "Дударик (1996), «Ритми» (1998), «Козацька дума». Деякі роботи зберігаються у приватних колекціях в Україні, США та Німеччині. В. М. Купчишин входить до Національної спілки художників України (з 1995 року). Живе і працює у м. Вінниця.
  • Сердунич Любов Андріївна — українська письменниця, членкиня НСПУ, НСЖУ, НСКУ, АДГУ, голова декількох громадських і творчих організацій: районного відділення Всеукраїнського об'єднання ветеранів та РО Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка. 1995 року заснувала й очолює районну дитячу літературну студію «Муза Надіквиння» та 1998 р. — районне літературне об'єднання «Джерелинка». Член Хмельницької літспілки «Поділля», Хмільницького літературно-мистецького клубу «Золота троянда» (віце-президент із питань української духовности та культури; Вінниччина), Київського літоб'єднання «Радосинь», Всеукраїнської творчої спілки «Літературний форум», Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України», інших творчих гуртів.
  • Симашкевич Володимир Миколайович (1907—1976) — український живописець.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]