Теліжинці (Білоцерківський район)
село Теліжинці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Київська область |
Район | Білоцерківський район |
Громада | Тетіївська міська громада |
Облікова картка | Теліжинці |
Основні дані | |
Засноване | 1500 |
Населення | ▼ 842 (01.07.2021)[1] |
Площа | 3,52 км² |
Поштовий індекс | 09822 |
Телефонний код | +380 4560 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°20′28″ пн. ш. 29°34′41″ сх. д. / 49.34111° пн. ш. 29.57806° сх. д.Координати: 49°20′28″ пн. ш. 29°34′41″ сх. д. / 49.34111° пн. ш. 29.57806° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
200 м |
Водойми | р. Роська |
Найближча залізнична станція | Друцька |
Відстань до залізничної станції |
8 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 09822, с. Теліжинці |
Карта | |
Мапа | |
|
Телі́жинці — село в Україні, у Тетіївській міській громаді Білоцерківського району Київської області. Розташоване на обох берегах річки Роська (притока Росі) за 9 км на південний захід від міста Тетіїв. Населення становить 842 особи (станом на 1 липня 2021 року).
Історія[ред. | ред. код]
Виникло в середині XVI ст. За переказами Тель, який володів цими землями, наймав на роботу людей. Їх називали Телеві женці. Звідси назва села — Теліжинці.
Засноване село в середині XVI століття. Ґрунти села родючі, чорноземні. Рельєф земель переважно рівнинний з незначними підвищеннями. З південного заходу на схід протікає річка Роська, по обидва боки якої розташоване село. Річка мілководна, не широка з повільною течією. На захід від села тягнеться чорний ліс.
За переказами на місці села колись було грецьке поселення розорене татарами. В 1844 році випадково біля церкви була викопана посудина стародавньої грецької форми в якій знаходились останки спалених людських кісток. За один кілометр від Теліжинець на правому березі річки Роськи помітні сліди стародавнього замку. За місцевими легендами та переказами це залишки стародавнього грецького міста.
З 1724 року при діючій Теліжинецькій церкві відкрито приходське училище для дітей селян.
У 1726 році Теліжинці належали разом з селом Човновиця поміщику Визицькому, каштеляну Волинському, стольнику Пінському, а з 1738 року його дружині.
В 1789 році тут побудована церква, дубова з трьома куполами. Після 1832 року це державне казенне село.
У 1932 комуністи вдалися до масового терору голодом, жертвами якого стали близько 700 осіб (до третини села).
На даний час в селі працюють три магазини та три кіоски, відділення зв'язку, сільська рада. Нещодавно відкрилася Амбулаторія загальної практики сімейної медицини. Є загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів у якій навчається 120 дітей, будинок культури, автоматична телефонна станція, дитячий садочок «Дзвіночок» де виховується 25 дітей.
Станом на 1.01.2007 року працювало — 250 осіб, пенсіонерів — 420, безробітних — 35.
Промисловий потенціал населеного пункту у 2007 році складали два малих підприємства з переробки продукції сільського господарства.
В населеному пункті налічується п'ять сільськогосподарських підприємств: СФГ «Нива», МПП «Агротек», СФГ «Теліжинці», ФГ «Агростар», ПП «Агросистема-плюс». Дані сільськогосподарські формування головним чином вирощують зернові культури, на умовах оренди землі і земельних паїв. Із загальної кількості землі 3017 га, розпайована 1728,І га. Громадянами отримано 602 сертифікати на право власності на земельну частку (пай). Решта землі складає: землі запасу 239 га, лісове господарство 176,7 га, земля під водним плесом 44,5 га. Сорок п'ять власників паїв користуються землею одноосібно на площі 128,14 га.
Населення[ред. | ред. код]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,68% |
російська | 2,08% |
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Авакум Корнійович Заєць — український священик, протоієрей, фундатор УАПЦ на Нікопольщині;
- Бондар Василь Васильович — прозаїк;
- Василенко Григорій Кирилович — український економіст та історик, професор. Опублікував свої історичні праці «Руси» (1990) та «Велика Скіфія» (1991);
- Драч Іван Федорович — поет, 1985 року видав поетичну збірку «Теліжинці»;
- Шевчук Василь Федорович (1937—2018) — український майстер з художньої обробки дерева.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Вулиця Перемоги
-
Сільська рада
-
Школа
-
Будинок культури
-
Амбулаторія
-
Церква
-
Ставок на річці Роська
-
Млин
-
Пам'ятник воїнам-односельцям,
-
Пам'ятний знак жертвам Голодомору
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (лютий 2015) |
Це незавершена стаття з географії Київської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|