Теліжинці (Білоцерківський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Теліжинці
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Білоцерківський район
Громада Тетіївська міська громада
Облікова картка Теліжинці 
Основні дані
Засноване 1500
Населення 842 (01.07.2021)[1]
Площа 3,52 км²
Поштовий індекс 09822
Телефонний код +380 4560
Географічні дані
Географічні координати 49°20′28″ пн. ш. 29°34′41″ сх. д. / 49.34111° пн. ш. 29.57806° сх. д. / 49.34111; 29.57806Координати: 49°20′28″ пн. ш. 29°34′41″ сх. д. / 49.34111° пн. ш. 29.57806° сх. д. / 49.34111; 29.57806
Середня висота
над рівнем моря
200 м
Водойми р. Роська
Найближча залізнична станція Друцька
Відстань до
залізничної станції
8 км
Місцева влада
Адреса ради 09822, с. Теліжинці
Карта
Теліжинці. Карта розташування: Україна
Теліжинці
Теліжинці
Теліжинці. Карта розташування: Київська область
Теліжинці
Теліжинці
Мапа
Мапа

CMNS: Теліжинці у Вікісховищі

Телі́жинці — село в Україні, у Тетіївській міській громаді Білоцерківського району Київської області. Розташоване на обох берегах річки Роська (притока Росі) за 9 км на південний захід від міста Тетіїв. Населення становить 842 особи (станом на 1 липня 2021 року).

Історія[ред. | ред. код]

Виникло в середині XVI ст. За переказами Тель, який володів цими землями, наймав на роботу людей. Їх називали Телеві женці. Звідси назва села — Теліжинці.

Засноване село в середині XVI століття. Ґрунти села родючі, чорноземні. Рельєф земель переважно рівнинний з незначними підвищеннями. З південного заходу на схід протікає річка Роська, по обидва боки якої розташоване село. Річка мілководна, не широка з повільною течією. На захід від села тягнеться чорний ліс.

За переказами на місці села колись було грецьке поселення розорене татарами. В 1844 році випадково біля церкви була викопана посудина стародавньої грецької форми в якій знаходились останки спалених людських кісток. За один кілометр від Теліжинець на правому березі річки Роськи помітні сліди стародавнього замку. За місцевими легендами та переказами це залишки стародавнього грецького міста.

З 1724 року при діючій Теліжинецькій церкві відкрито приходське училище для дітей селян.

У 1726 році Теліжинці належали разом з селом Човновиця поміщику Визицькому, каштеляну Волинському, стольнику Пінському, а з 1738 року його дружині.

В 1789 році тут побудована церква, дубова з трьома куполами. Після 1832 року це державне казенне село.

У 1932 комуністи вдалися до масового терору голодом, жертвами якого стали близько 700 осіб (до третини села).

На даний час в селі працюють три магазини та три кіоски, відділення зв'язку, сільська рада. Нещодавно відкрилася Амбулаторія загальної практики сімейної медицини. Є загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів у якій навчається 120 дітей, будинок культури, автоматична телефонна станція, дитячий садочок «Дзвіночок» де виховується 25 дітей.

Станом на 1.01.2007 року працювало — 250 осіб, пенсіонерів — 420, безробітних — 35.

Промисловий потенціал населеного пункту у 2007 році складали два малих підприємства з переробки продукції сільського господарства.

В населеному пункті налічується п'ять сільськогосподарських підприємств: СФГ «Нива», МПП «Агротек», СФГ «Теліжинці», ФГ «Агростар», ПП «Агросистема-плюс». Дані сільськогосподарські формування головним чином вирощують зернові культури, на умовах оренди землі і земельних паїв. Із загальної кількості землі 3017 га, розпайована 1728,І га. Громадянами отримано 602 сертифікати на право власності на земельну частку (пай). Решта землі складає: землі запасу 239 га, лісове господарство 176,7 га, земля під водним плесом 44,5 га. Сорок п'ять власників паїв користуються землею одноосібно на площі 128,14 га.

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Відсоток
українська 98,68%
російська 2,08%

Відомі люди[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Соціальний паспорт Тетіївської міської територіальної громади (PDF).
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела[ред. | ред. код]