Хертмана тема

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Тема Хертмана)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Те́ма Хертмана — тема в шаховій композиції. Суть теми — в механізмі повної чорної півзв'язки проходить тема Гутгарта-1.

Історія[ред. | ред. код]

Цю ідею запропонував в 20-х роках ХХ століття угорський шаховий композитор Сандор Хертман (29.09.1906 — 1942), він друкував свої задачі під псевдонімом Сандор Хун.

Є ряд тем, в яких грає повна чорна півзв'язка. Зокрема в ідеї Хертмана також використана повна чорна півзв'язка — в тематичних варіантах фігури чорної півзв'язки, ідучи з тематичної лінії, перекривають свою фігуру, яка при цьому стає зв'язаною, а білі наступним ходом розв'язують цю чорну фігуру, оголошуючи мат з використанням перекриття. В результаті пройшла тема Гутгарта-1, а перекриваючі і ті, що перекриваються, тематичні фігури знаходяться в механізмі повної чорної півзв'язки.

Ідея дістала назву — тема Хертмана.

Кнуд Ханнеман
«Ajedrez Argentine»
1926
abcdefgh
8
c8 чорний кінь
d8 білий ферзь
a7 чорний пішак
b7 чорний слон
a6 чорний король
c6 чорна тура
d6 чорний слон
g6 біла тура
a5 білий кінь
b5 білий кінь
d5 чорний пішак
d4 білий слон
f4 чорний пішак
a3 чорний пішак
b3 білий пішак
c3 білий пішак
a2 біла тура
c1 білий король
f1 білий слон
8
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
#2               (10+9)






1. Ta3! ~ 2. Sc7#[1]

1. ... Lc5 2. Sd6#
1. ... Tc5 2. Sc6#
- — - — - — -
1. ... L:a3 2. S:a3#
1. ... T:c3 2. S:c3#

Примітки[ред. | ред. код]

Це є один із варіантів міжнародного позначення фігур. Використовується для запису розставленої на шахівниці позиції, ходів розв'язку, ілюзорної чи хибної гри шахової задачі, а також запису ходів шахової партії.

  1. Позначення: К — король, D — ферзь, T — тура, L — слон, S — кінь

Джерела[ред. | ред. код]

  • Словарь терминов шахматной композиции / Авт.-сост. Басистый М. Б. — К. : Книга, 2004. — С. 325—326. — ISBN 966-96424-0-1. (рос.)

Література[ред. | ред. код]

  • J. Valladäo Monteiro. 222 Temas #2. — Rio de Janeiro, Brasil, 1967. — P. 101. (порт.)