Вірста Темістокль Йосипович
| Вірста Темістокль Йосипович | |
|---|---|
| Thémistocle Wirsta | |
| Ім'я при народженні | Темістокль Вирста |
| Народився |
15 жовтня 1923[1] Іспас, Вижницький район, Чернівецька область, Україна |
| Помер |
16 травня 2017 (93 роки) Париж |
| Країна |
 Франція |
| Національність | українець |
| Діяльність | архітектор |
| Знання мов | французька |
| Нагороди |
 |
| Премії | Людина року 2003 |
Темісто́кль Ві́рста (нар. 15 жовтня 1923, Іспас, Буковина, Румунське королівство — пом. 16 травня 2017, Париж, Франція) — український живописець, скульптор, архітектор.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в родині вчителів. Провів дитинство і юність в гірському селі Іспас в Вижницькому районі Буковини — сучасній Україні, яка тоді належала до складу Румунії. Батько Вірсти грав на скрипці, малював аквареллю і викладав грецьку мову в Вижниці — останній факт, мабуть, спричинив те, що він дав своїм синам грецькі імена: Темістокль і Арістід. Майбутній художник жив на Буковині до 17 років. Свої перші уроки живопису він отримав у місцевих майстрів. Однак до приходу Червоної Армії сім'я покинула батьківщину і переїхала в Бухарест, де Темістокль почав вивчати живопис. Потім парубок вирішив продовжити навчання в Італії. З цією метою він вирушив до Італії через Югославію, де був заарештований як шпигун і засуджений до довічного ув'язнення. Якимось чином він зумів втекти і попрямував до Італії.[2] У 26-му віці бажання стати художником привело Вірсту до столиці Франції, де він навчався в Парижі, а потім в венеціанської художньої академії. Він зізнавався, що на самому початку працював вуличним художником і створював декорації для фільмів.[3] Відомо також, що він працював архітектором до кінця 1950-х років.[4]
Його ранні картини були образними. Пізніше (в 1957–1958 р.р.) він став ліричним експресіоністом, підкреслюючи кольори, а не форму чи композицію, і в кінцевому підсумку перетворився на абстракціоніста. Деякі його роботи зображують уявні пейзажі і квіти і використовують різні світлові ефекти. Паралельно з картинами він створював рельєфи із металу, що нагадували про космічний світ.[5] Персональні виставки його робіт проходили в Парижі (1959), Берні (1964), Анконі, Італії (1967), Монреалі (1970), Детройті (1970), Нью-Йорку (1982), Торонто (1982). Альбом його робіт був виданий в Парижі в 1975 році.[4][6] Вважається одним із зачинателів нового напрямку в історії модернізму другої половини XX століття під назвою «алегорична абстракція» чи «алегоричний символізм» (в деяких джерелах «лірична абстракція»).
Після проголошення незалежності України Вірста не раз приїжджав до історичної батьківщини. Перша візитація відбулася у 1993-му. Тоді художник майже рік подорожував країною з музейним турне. У кожному музеї він малював декілька картин і залишав їх там, на згадку.[7] Виставлявся у Києві[8], Львові, Чернігові, Ужгороді, Одесі, Чернівцях.[9] Активно підтримував українських художників. Запрошував їх до себе у Францію, де вони мали змогу жити і працювати на його віллі.[2] Також спонсорував Вижницьку мистецьку школу, на якій зараз висить меморіальна дошка (як i на будинку в Іспасі, де народився митець). Головна площа в місті Вижниця названа іменем Темістокля Вірсти.[2]
Українська телерадіокомпанія «Глас» зняла про нього документальний фільм «Темістокль Вірста. Потік свідомості». Ініціатива зйомки фільму належить Валентині Дяковській, голові Чернівецького відділення українського фонду культури.[8]
В останні роки життя Вірсти популяризатором його творчості в Україні стала дружина Орися Вірста.
Помер Вірста 17 травня 2017 року в Парижі.[10]
Нагороди[ред. | ред. код]
Золота медаль Леонардо да Вінчі в Італії — 1967 р.
Срібна медаль Французької академії «Мистецтво, наука, література» — 1968 р.
Орден України «За заслуги ІІІ ступеня» — 2001 р.[11]
Звання «Людина року» в Україні «За видатний внесок у розвиток мистецтва» — 2003 р.[12]
Звання Почесного академіка Національної академії мистецтв України — 2004 р.[13]
Медаль «На славу Чернівців» — 2013 р.[9]
Література[ред. | ред. код]
- Віталій Абліцов. Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті. — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
- Всі новини за тегом Темістокль Вірста [Архівовано 23 січня 2019 у Wayback Machine.]
- У Франції буковинці представили фільм «Темістокль Вірста. Потік свідомості» [Архівовано 23 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Буковинець з Монпарнасу [Архівовано 4 січня 2019 у Wayback Machine.]
- У Вижниці вшанували французького художника з буковинським корінням [Архівовано 4 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Украинская община Франции станет ближе [Архівовано 1 березня 2022 у Wayback Machine.]
- У художньому музеї Чернівців — виставка творів Темістокля Вірсти [Архівовано 4 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Темістокль Вірста // Сайт Академії мистецтв України [Архівовано 3 січня 2019 у Wayback Machine.].
- Олександр Федорук. Українець із Монпарнасу // День, 7.09.2011.
- ВІРСТА Темістокл Осипович. ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС. [Архівовано 3 січня 2019 у Wayback Machine.]
- У ВИЖНИЦІ ВІДКРИЛИ СИМВОЛІЧНИЙ ЗНАК ЖИВОПИСЦЮ ТЕМІСТОКЛЮ ВІРСТІ [Архівовано 4 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Василь Костицький: «Я був першим українським чиновником, який потрапив на прийом до Івана Павла ІІ» (про нагродження Т. Вірсти) [Архівовано 3 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Особистість всесвітнього масштабу [Архівовано 4 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Наші за кордоном: вернісаж божевільного натхнення [Архівовано 4 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Темістокль Вірста. Потік свідомості
- THÉMISTOCLE WIRSTA, ARTISTE PEINTRE UKRAINIEN PARISIEN [Архівовано 4 січня 2019 у Wayback Machine.]
- О. К. Федорук. Вірста Темістокль [Архівовано 3 січня 2019 у Wayback Machine.] //Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. — Т. 4 : В — Вог. — 700 с. — ISBN 966-02-3354-X.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://www.degruyter.com/view/AKL/_42281674
- ↑ а б в Буковинець з Монпарнасу. glavred.info (рос.). Архів оригіналу за 4 січня 2019. Процитовано 21 січня 2019.
- ↑ Vyshnevska, Maria (15 October, 2013 - 11:09). Темістокль ВІРСТА: «Я француз, але завжди залишався українцем!». https://day.kyiv.ua/ (англійська) .[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ а б Vyrsta, Temistokl. www.encyclopediaofukraine.com. Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 3 січня 2019.
- ↑ WIRSTA, Themistocles (born 1923), Painter, sculptor : Benezit Dictionary of Artists - oi. oxfordindex.oup.com (англ.). doi:10.1093/benz/9780199773787.article.b00198054. Архів оригіналу за 4 січня 2019. Процитовано 4 січня 2019.
- ↑ Wirsta, Themistocles; Drouard, Jean François (1975). Wirsta: quinze ans de peinture non-figurative = Pi︠a︡tnadt︠s︡i︠a︡tʹ rokiv abstraktnoho mystet︠s︡tva = fifteen years of non-figurative painting (French) . Paris: P.I.U.F. Архів оригіналу за 4 січня 2019. Процитовано 4 січня 2019.
- ↑ Куліш, Наталя (11 квітня, 2014 рік). Метафори художника Вірсти в Києві (PDF). Культура і життя, №15 (4587) (укр.). Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2019.
- ↑ а б Виставка французького художника українського походження Темістокля Вірсти. Архів оригіналу за 21 січня 2019.
- ↑ а б Виставка робіт художника Темістокля Вірста відкрилася в Чернівецькому музеї / Музейний простір. Музеї України та світу. www.prostir.museum. Архів оригіналу за 21 січня 2019. Процитовано 21 січня 2019.
- ↑ Помер відомий художник з Буковини Темістокль Вірста. Новини Чернівці: Інформаційний портал газети "Молодий буковинець". Архів оригіналу за 21 травня 2017. Процитовано 16 травня 2017.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №639/2001. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 3 січня 2019.
- ↑ Темістокль ВІРСТА. Людина Року (укр.). Архів оригіналу за 4 січня 2019. Процитовано 3 січня 2019.
- ↑ Національна академія мистецтв України. academia.gov.ua. Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 5 січня 2019.
|
|
Це незавершена стаття про діяча мистецтва. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |