Темна тріада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Темна тріада, три антисоціальні риси особистості: нарцисизм, мак'явеллізм і психопатія

Темна тріада в психології — це група, що охоплює три риси особистості: нарцисизм, макіавеллізм і психопатію[1][2][3][4]. Їх називають «темними» через зловмисні, негативні для оточення особливості цих рис[5][6][7]. Особистості з тріадою часто стають аб'юзерами та чинять домашнє насильство.

Дослідження темної тріади застосовують у прикладній психології, особливо в галузі правоохоронної діяльності, клінічної психології та управління бізнесом. Існує більша ймовірність, що люди з високим рівнем таких рис скоять злочин, спричинять соціальні негаразди і створять серйозні проблеми для організації, особливо якщо вони перебувають на керівних посадах. Вони також схильні проявляти менший рівень милосердя, доброзичливості, співчутливості, задоволення своїм життям, і рідше вірять, що вони та інші є добрими[8].

Усі три риси темної тріади є окремими концептами, хоча емпірично доведено, що вони перекриваються. Їх асоціюють з маніпулятивним міжособистісним стилем[9].

Факторний аналіз виявив, що з-поміж рис великої п'ятірки низький рівень доброзичливості найсильніше корелюється зі всією темною тріадою, тоді як невротизм і відсутність сумлінності пов'язані лише з деякими її складовими[11]. З розвитком доброзичливість і темна тріада показують корельовані зміни[14].

Історія[ред. | ред. код]

1998 року МакГоскі, Ворзель і Сьярто[15] спровокували полеміку, твердячи, що нарцисизм, мак'явеллізм і психопатія є більш-менш взаємозамінними у звичайних вибірках. Делрой Л. Полхус і МакГоскі обговорили це питання на наступній конференції Американської психологічної асоціації, надихнувши на подальші дослідження теми. Полхус і Вільямс виявили достатньо поведінкових, особистісних і когнітивних відмінностей між зазначеними рисами, припустивши, що вони є різними конструктами, утім дійшли висновку, що необхідне подальше дослідження, аби з'ясувати, як і чому вони перетинаються[1].

Компоненти[ред. | ред. код]

Існує багато концептуальних та емпіричних перетинів між рисами темної тріади. Наприклад, дослідники відзначили, що всі три риси поділяють такі характеристики, як-от відсутність співпереживання[16], міжособистісну ворожнечу[17] і міжособистісну образливість[18]. Імовірно, частково через ці перетини, останнім часом розроблено низку критеріїв, що намагаються одночасно виміряти всі три риси темної тріади, наприклад, Dirty Dozen[19] і коротка темна тріада (SD3)[20].

Однак, основна частина цих критеріїв є опитувальниками і вимагає або самовідповіді, або відповіді спостерігача (наприклад, оцінки керівників або колег). Обидва способи можуть виявитись проблематичними при спробі виміряти будь-яку соціально неприйнятну рису, оскільки самовідповідачі можуть обманути[21]. Тоді ще більша плутанина може виникнути і для рис темної тріади, і для мак'явеллізму зокрема: інші можуть помилково сприймати тих людей, що вміють обманювати і маніпулювати іншими, і тому вони, ймовірно, отримають неточні оцінки.

Попри такі зауваження і визнану спільність рис темної тріади, існують докази того, що ці конструкти хоч і пов'язані, але окремі.

Мак'явеллізм[ред. | ред. код]

Рису названо на честь політичної філософії Нікколо Макіавеллі. Люди з високим рівнем мак'явеллізму цинічні (в аморальному егоїстичному розумінні, а не в сенсі ставити все під сумнів), безпринципні, холодні, вірять у міжособистісні маніпуляції як ключ до успіху в житті, і поводяться відповідно[22]. Мак'явеллізм також суттєво корелює з психопатією[23].

Нарцисизм[ред. | ред. код]

Люди з високим рівнем нарцисизму проявляють грандіозність, винятковість, домінування і вищість[24]. Також було виявлено, що нарцисизм має значну кореляцію з психопатією[23].

Психопатія[ред. | ред. код]

Вважається найбільш злісною рисою темної тріади[25]. Люди з високим рівнем психопатії демонструють низький рівень емпатії в поєднанні з високим рівнем імпульсивності та прагненням гострих відчуттів[26].

Походження[ред. | ред. код]

Питання «природа проти виховання», котре обговорюють вже тривалий час, застосовували аби дослідити походження рис темної тріади. Подібно до дослідження особистісних рис Великої П'ятірки, питання вивчали емпірично, намагаючись зрозуміти, як на розвиток рис темної тріади впливають біологія (природа) і фактори навколишнього середовища.

Одним із способів, з допомогою якого дослідники намагаються проаналізувати співвідношення впливу генетичних факторів і факторів навколишнього середовища на особистість (та індивідуальні відмінності в цілому), є «близнюковий метод».

Субклінічні прояви у порівнянні з розладами[ред. | ред. код]

В рамках розладу особистості дослідники традиційно об'єднують дві риси темної тріади, нарцисизм і психопатію.

Зигмунд Фройд розглядав нарцисизм у своїх працях. Ерві Клеклі вперше згадує психопатію, як клінічний діагноз у ранніх працях, зокрема, в книзі «The Mask of Sanity»[27]. Враховуючи тривимірну модель нарцисизму і психопатії, доповнену оцінками самозвітності, ці ознаки тепер можна вивчити на субклінічному рівні[28]. У загальній популяції показники поширення субклінічної і клінічної психопатії оцінюють приблизно в межах 1 % та 0,2 % відповідно[29][30][31]. На жаль, не існує достовірних оцінок ні клінічного, ні субклінічного нарцисизму в цілому[32].

Що стосується емпіричних досліджень, то психопатію формально не вивчали до 1970-х років, коли з'явилося новаторське дослідження Роберта Гаре «Контрольний перелік ознак психопатії» (PSL) і його перегляд (PSL-R)[33]. У книзі «Без совісті»[34] Гаре зазначає що опитування психопатів для самозвіту щодо психологічно важливих питань не гарантує точних і об'єктивних даних. Утім, були спроби вивчати психопатію застосовуючи самоопитувальники, як-от опитувальник Левенсона (первинна і вторинна шкала)[35], опис психопатичної особистості[36] і особистісну шкалу самозвіту[37].

Подібно, до 1979 року, коли Раскін і Голл створили Опитувальник для визначення нарцистичної особистості, оцінка нарцисизму потребувала клінічних інтерв'ю[38]. За цим опитувальником з'явилися інші інструменти, метою яких було забезпечити альтернативну оцінку розладу особистості за допомогою самозвіту[39]. Крім того, було розроблено нові інструменти для вивчення «патологічного» нарцисизму[40], який, на відміну від «грандіозого» нарцисизму, згідно з багатьма твердженнями, визначають за допомогою опитувальника Раскіна-Голла[41][42].

Макіавеллізм не згадано у жодній версії Діагностичного і статистичного посібника з психічних розладів. Цю рису розглядають як виключно особистісний конструкт. Тому досі в емпіричних дослідженнях найширше використовують початкову версію шкали Mach-IV[43][44].

Взаємозв'язок мак'явеллізму, нарцисизму і психопатії[ред. | ред. код]

Найбільш виражена різниця в групі за статтю: численні дослідження показали, що чоловіки, як правило, мають вищий за жінок рівень нарцисизму[45], мак'явеллізму[46][47][48] і психопатії[49][50][51][52], хоча цей показник варіює залежно від ознак, вимірювальних приладів і віку учасників.

Кожна зі складових Темної тріади так чи інакше впливає на такі особливості, як-от почуття власної переваги[en], зневажливе ставлення до загальноприйнятих норм поведінки, соціальна домінантність[en], егоцентризм, егоїзм, нечутливість до проблем інших, недоброзичливість, відсутність емпатії, емоційний холод, а також схильність до обману, маніпуляції і використання інших. Носії темної тріади готові брехати, якщо це допоможе досягти мети чи принесе вигоду[53]. Всі риси Темної тріади впливають на девіантну поведінку підлітків, носії всіх рис Темної тріади вдаються до маніпулятивних стратегій та обману в міжособових стосунках, зокрема, у спілкуванні з партнерами протилежної статі[53].

Перспективи[ред. | ред. код]

Як розлад[ред. | ред. код]

В цілому, лікарі розглядають ці риси як патологічні, тобто їх слід лікувати. І, загалом, вони є небажаними, позаяк, наприклад, їх засуджує суспільство й вони є особисто контрпродуктивними. Однак, є інше твердження, що адаптивні властивості супроводжуються дезадаптивними. З еволюційної точки зору, темна тріада являє собою різні шлюбні стратегії. Щонайменше, частота їх появи в генофонді вимагає деякої адаптації до місцевих умов.

Звичайні версії цих рис проявляються в вибірках серед учнів і суспільства в цілому, де високий рівень може спостерігатися в осіб у повсякденному житті. Навіть в цих прикладах дослідження показують високу кореляцію цих рис з агресією[54], расизмом[55] і цькуванням[56] у порівнянні з іншими формами соціальної аверсії.

На робочому місці[ред. | ред. код]

Олівер Джеймс визначив, що кожна з трьох особистісних рис темної тріади є поширеною на робочому місці[22]. Мак'явеллізм проявляється як утримання влади, тактика жорсткого управління, маніпулятивна поведінка. Нарцисизм визначається схильністю до контрпродуктивної трудової поведінки, особливо коли самооцінка є під загрозою. Психопатія на робочому місці характеризується агресією, конфліктами, стресами, прогулами, зниженням продуктивності і відповідальності. У метааналізі темних тріад і результатів на робочому місці, Джонасон та його колеги (2012) виявили, що кожна з рис темної тріади була пов'язана з маніпуляціями на робочому місці, але кожна — за допомогою унікальних механізмів. Зокрема, мак'явеллізм був пов'язаний із застосуванням надмірного шарму в маніпуляціях, нарцисизм — із застосуванням фізичної зовнішності, а психопатія — з фізичними загрозами[57]. Джонасон і колеги також виявили, що риси темної тріади повністю опосередковували взаємозв'язок між статтю і маніпуляцією на робочому місці. Риси темної тріади також виявили у менеджерів вищого рівня і керівників[58].

Інтернет-тролі[ред. | ред. код]

Останні дослідження показали, що люди, яких описують як «тролів», як правило, мають темні риси особистості, виявляють ознаки садизму, антисоціальної поведінки, психопатії і мак'явеллізму[59][60]. Між антисоціальною діяльністю та флеймом тролінгу існує подібність, інтернет-тролінг — це своєрідний прояв повсякденного садизму[61]. Обидва дослідження показали, що тролінг, пов'язаний з цькуванням, є характерним і для підлітків, і для дорослих.

Як шлюбна стратегія[ред. | ред. код]

Дослідження припускають, що риси темної тріади вказують на схильність людей до миттєвої вигоди і зв'язків для отримання вигоди і користі у довгостроковій перспективі. Хоча в розвиненому суспільстві розвивається сприяння довгостроковим перспективам (охорона навколишнього середовища, заощадження грошей до пенсії), існують репродуктивні переваги для особистих роздумів і короткострокових дій. Крім того, схоже, що чоловіки з такими рисами, є більш сексуально привабливими для жінок[62][63]. Згідно з цією точкою зору, як показують дослідження, в людей з рисами темної тріади є: прискорена шлюбна стратегія, що виявляється в більшій кількості сексуальних партнерів, краще ставлення до випадкового сексу[62], занижені стандарти до короткострокових партнерів[64], тенденція переманювати і забирати партнерів в інших[65], підвищений ризик щодо зловживання наркотичними засобами[66], тенденція надавати перевагу меншій сумі миттєвих грошей, замість більшої суми, але з затримкою[67], обмежений самоконтроль і більше випадків СПАУ[68], прагматичний та ігровий стиль любові[69]. Ці риси визначили як частину швидкої життєвої стратегії, що, як видається, мають бути ухвалені за експлуататорський, опортуністичний і багатогранний підхід до життя в цілому[70] і на роботі[71] зокрема. Існують суперечливі дані щодо точного зв'язку між темною тріадою та репродуктивним успіхом. Наприклад, існує недостатньо даних для репродуктивного успіху в разі психопатії[72]. Крім того, ці риси не завжди короткостроково-орієнтовані[68], і не всі є імпульсивними[73]. Також, велика частина досліджень темної тріади базується на статистичних процедурах, які сприймають темну тріаду як окремий конструкт, попри генетичні[74] і метааналітичні докази протилежного[75].

Пов'язані поняття[ред. | ред. код]

Темна тетрада[ред. | ред. код]

Темна тетрада розширює темну тріаду, додаючи до неї повсякденний садизм[76][77]. Стрімко збільшується кількість досліджень цієї теми[78].

Вразлива темна тріада[ред. | ред. код]

Вразлива темна тріада (англ. VDT) має три взаємопов'язані і подібні конструкти: вразливий нарцисизм, фактор 2 психопатії та межовий розлад особистості, — які, як показує дослідження, тісно пов'язані одне з одним і мають подібні номологічні зв'язки. Попри те, що риси VDT стосуються негативної емоційності та антагоністичного міжособистісного стилю, вони також тісно пов'язані з інтроверсією і пригніченням[79].  

Злісний нарцисизм[ред. | ред. код]

В межах клінічної/патологічної сфери нарцисизм може проявлятися в особливо важкій формі, відомій під назвою злісний нарцисизм. Злісний нарцисизм демонструє не лише ознаки і симптоми грандіозного нарцисизму, але також має риси параної, садизму, агресії і психопатії (зокрема, антисоціальної поведінки)[80].

Світла тріада[ред. | ред. код]

Під впливом концепції темної тріади Скотт Баррі Кауфман запропонував «світлу тріаду» чеснот особистості: гуманізм, кантіанство і віра в людство[81][82][83]. Люди з високим рівнем гуманізму швидше оцінюють гідність інших і власну гідність. Люди з високим рівнем кантіанства частіше сприймають інших саме як людей, а не засіб для досягнення мети. Люди з високим рівнем віри в людство, схильні вважати, що інші принципово хороші[84][85][86]. Порівнюючи людей, які пройшли тести і на темну тріаду, і на світлу, середньостатистична людина має значний ухил до рис світлої тріади. Цей тест не був інверсією тесту на темну тріаду[8].

Люди з високим рівнем рис світлої тріади також мали вищий рівень релігійності, духовності, задоволення життям, сприйняття інших, віри у те, що вони та інші є добрими, співчуття, співпереживання, самооцінки, справжності, позитивного натхнення, спокійного его, відкритості до досвіду та сумлінності[8]. Крім того, респонденти з високим рівнем рис за світлою тріадною шкалою, загалом є інтелектуально допитливими, мають безпечні стосунки з іншими і є толерантнішими до інших поглядів[84].

Dark Triad.svg

Атлас особистості, емоцій та поведінки[ред. | ред. код]

Атлас особистості, емоцій та поведінки[87] — це каталог із 20 500 слів, які описують особистість, емоції і поведінку. Слова в каталозі оцінюють відповідно до двовимірної матричної таксономії з ортогональними розмірами приналежності і домінування. Прикметники на означення поведінкових патернів для опису темної тріади оцінювали згідно з атласом і візуалізували за допомогою графіків ядрової оцінки густини розподілу у двох вимірах. Атлас чітко розмежовує три компоненти темної тріади: нарцисизм (зелений), мак'явеллізм (синій) та психопатію (червоний).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Paulhus, Delroy L; Williams, Kevin M (December 2002). The Dark Triad of personality: Narcissism, Machiavellianism, and psychopathy. Journal of Research in Personality 36 (6): 556–563. doi:10.1016/S0092-6566(02)00505-6. 
  2. Robert M. Regoli; John D. Hewitt; Matt DeLisi (20 квітня 2011). Delinquency in Society: The Essentials. Jones & Bartlett Learning. с. 99. ISBN 978-0-7637-7790-6. 
  3. W. Keith Campbell; Joshua D. Miller (7 липня 2011). The Handbook of Narcissism and Narcissistic Personality Disorder: Theoretical Approaches, Empirical Findings, and Treatments. John Wiley & Sons. с. 154. ISBN 978-1-118-02924-4. 
  4. Mark R. Leary; Rick H. Hoyle (5 червня 2009). Handbook of individual differences in social behavior. Guilford Press. с. 100. ISBN 978-1-59385-647-2. 
  5. Tomas Chamorro-Premuzic; Sophie von Stumm; Adrian Furnham (23 лютого 2011). The Wiley-Blackwell Handbook of Individual Differences. John Wiley & Sons. с. 527. ISBN 978-1-4443-4310-6. 
  6. Leonard M. Horowitz; Stephen Strack, Ph.D. (14 жовтня 2010). Handbook of Interpersonal Psychology: Theory, Research, Assessment and Therapeutic Interventions. John Wiley & Sons. с. 252–55. ISBN 978-0-470-88103-3. Процитовано 15 лютого 2012. 
  7. David Lacey (17 березня 2009). Managing the Human Factor in Information Security: How to Win Over Staff and Influence Business Managers. John Wiley & Sons. с. 248. ISBN 978-0-470-72199-5. 
  8. а б в Tsukayama, Eli; Hyde, Elizabeth; Yaden, David Bryce; Kaufman, Scott Barry (2019). The Light vs. Dark Triad of Personality: Contrasting Two Very Different Profiles of Human Nature. Frontiers in Psychology 10: 467. ISSN 1664-1078. PMC 6423069. PMID 30914993. doi:10.3389/fpsyg.2019.00467. 
  9. Jones, D. N., Paulhus, D. L. (2010). Differentiating the dark triad within the interpersonal circumplex. У Horowitz, L. M. Handbook of interpersonal theory and research. New York: Guilford. с. 249–67. 
  10. Kohut, H. (1977). The Restoration of the Self. New York: International Universities Press. 
  11. а б Jakobwitz, Sharon; Egan, Vincent (January 2006). The dark triad and normal personality traits. Personality and Individual Differences 40 (2): 331–339. doi:10.1016/j.paid.2005.07.006. 
  12. Frick, Paul J.; White, Stuart F. (21 січня 2008). Research Review: The importance of callous-unemotional traits for developmental models of aggressive and antisocial behavior. Journal of Child Psychology and Psychiatry (англ.) 49 (4): 359–375. ISSN 0021-9630. PMID 18221345. doi:10.1111/j.1469-7610.2007.01862.x. 
  13. Skeem, Jennifer L.; Polaschek, Devon L. L.; Patrick, Christopher J.; Lilienfeld, Scott O. (15 грудня 2011). Psychopathic Personality. Psychological Science in the Public Interest 12 (3): 95–162. PMID 26167886. doi:10.1177/1529100611426706. 
  14. Klimstra, T.; Jeronimus, B.F.; Sijtsema, J.J.; Denissen, J.J.A. (2020). The Unfolding Dark Side: Age Trends in Dark Personality Features. Journal of Research in Personality 85: 103915. doi:10.1016/j.jrp.2020.103915. 
  15. McHoskey J. W.; Worzel W.; Szyarto C. (1998). Machiavellianism and psychopathy. Journal of Personality and Social Psychology 74 (1): 192–210. PMID 9457782. doi:10.1037/0022-3514.74.1.192. 
  16. Jones, Daniel N.; Paulhus, Delroy L. (October 2011). The role of impulsivity in the Dark Triad of personality. Personality and Individual Differences 51 (5): 679–682. doi:10.1016/j.paid.2011.04.011. 
  17. Lynam, Donald R.; Gaughan, Eric T.; Miller, Joshua D.; Miller, Drew J.; Mullins-Sweatt, Stephanie; Widiger, Thomas A. (2011). Assessing the basic traits associated with psychopathy: Development and validation of the Elemental Psychopathy Assessment.. Psychological Assessment 23 (1): 108–124. PMID 21171784. doi:10.1037/a0021146. 
  18. Egan, Vincent; McCorkindale, Cara (December 2007). Narcissism, vanity, personality and mating effort. Personality and Individual Differences 43 (8): 2105–2115. doi:10.1016/j.paid.2007.06.034. 
  19. Jonason, Peter K.; Webster, Gregory D. (June 2010). The dirty dozen: A concise measure of the dark triad.. Psychological Assessment 22 (2): 420–432. PMID 20528068. doi:10.1037/a0019265. 
  20. Jones, Daniel N.; Paulhus, Delroy L. (9 грудня 2013). Introducing the Short Dark Triad (SD3). Assessment 21 (1): 28–41. PMID 24322012. doi:10.1177/1073191113514105. 
  21. O'Boyle, Ernest H.; Forsyth, Donelson R.; Banks, George C.; McDaniel, Michael A. (2012). A meta-analysis of the Dark Triad and work behavior: A social exchange perspective.. Journal of Applied Psychology 97 (3): 557–579. PMID 22023075. doi:10.1037/a0025679. 
  22. а б Furnham, Adrian; Richards, Steven C.; Paulhus, Delroy L. (March 2013). The Dark Triad of Personality: A 10 Year Review. Social and Personality Psychology Compass 7 (3): 199–216. doi:10.1111/spc3.12018. Архів оригіналу за 12 липня 2019. Процитовано 20 липня 2019. 
  23. а б Vernon, Philip A.; Villani, Vanessa C.; Vickers, Leanne C.; Harris, Julie Aitken (January 2008). A behavioral genetic investigation of the Dark Triad and the Big 5. Personality and Individual Differences 44 (2): 445–452. doi:10.1016/j.paid.2007.09.007. 
  24. Corry, N.; Merritt, R.D.; Mrug, S.; Pamp, B. (2008). The factor structure of the Narcissistic Personality Inventory. Journal of Personality Assessment 90 (6): 593–600. PMID 18925501. doi:10.1080/00223890802388590. 
  25. Rauthmann, J.F. (2012). The Dark Triad and interpersonal perception: Similarities and differences in the social consequences of narcissism, Machiavellianism, and psychopathy. Social Psychological and Personality Science 3 (4): 487–496. doi:10.1177/1948550611427608. 
  26. Hare, R.D. (1985). Comparison of procedures for the assessment of psychopathy. Journal of Consulting and Clinical Psychology 53 (1): 7–16. PMID 3980831. doi:10.1037/0022-006x.53.1.7. 
  27. Cleckly, H. C. (1941). The Mask of Sanity: An Attempt to Reinterpret the So-Called Psychopathic Personality. St. Louis, MO: Mosby.
  28. LeBreton, J. M., Binning, J. F., & Adorno, A. J. (2005). Sub-clinical psychopaths. In D. L. Segal & J. C. Thomas (Eds.), Comprehensive handbook of personality and psychopathology: Vol. 1. Personality and everyday functioning (pp. 388—411). New York: John Wiley.
  29. Babiak, P.; Neumann, C. S.; Hare, R. D. (2010). Corporate psychopathy: Talking the walk. Behavioral Sciences & the Law 28 (2): 174–193. PMID 20422644. doi:10.1002/bsl.925. 
  30. Coid, J.; Yang, M.; Ullrich, S.; Roberts, A.; Hare, R. D. (2009). Prevalence and correlates of psychopathic traits in the household population of Great Britain. International Journal of Law and Psychiatry 32 (2): 65–73. PMID 19243821. doi:10.1016/j.ijlp.2009.01.002. 
  31. Neumann, C. S.; Hare, R. D. (2008). Psychopathic traits in a large community sample: Links to violence, alcohol use, and intelligence. Journal of Consulting and Clinical Psychology 76 (5): 893–899. PMID 18837606. doi:10.1037/0022-006X.76.5.893. 
  32. Foster, J. D.; Campbell, W. K. (2007). Are there such things as "narcissists" in social psychology? A taxometric analysis of the Narcissistic Personality Inventory. Personality and Individual Differences 43 (6): 1321–1332. doi:10.1016/j.paid.2007.04.003. 
  33. Hare, R.D., (1991). The Hare Psychopathy Checklist-Revised. Toronto: Multi-Health Systems.
  34. Hare, R. D. (1999). Without conscience: The disturbing world of the psychopaths among us. New York: Guilford Press.
  35. Levenson M. R.; Kiehl K. A.; Fitzpatrick C. M. (1995). Assessing psychopathic attributes in a noninstitutionalized population. Journal of Personality and Social Psychology 68 (1): 151–58. PMID 7861311. doi:10.1037/0022-3514.68.1.151. 
  36. Lilienfeld S. O.; Andrews B. P. (1996). Development and preliminary validation of a self-report measure of psychopathic personality traits in noncrimnal population. Journal of Personality Assessment 66 (3): 488–524. PMID 8667144. doi:10.1207/s15327752jpa6603_3. 
  37. Paulhus, D. L., Neumann, C. S., & Hare, R. D. (2015). Manual for the Self-Report Psychopathy scales (4th ed.). Toronto, Canada: Multi-Health Systems.
  38. Raskin R.; Hall C. S. (1979). A Narcissistic Personality Inventory. Psychological Reports 45 (2): 590. PMID 538183. doi:10.2466/pr0.1979.45.2.590. 
  39. Hyler, S.E. (1994). Personality Diagnostic Questionnaire-4 (Unpublished test). New York: NYSPI.
  40. Pincus A. L.; Ansell E. B.; Pimentel C. A.; Cain N. M.; Wright A. G. C.; Levy K. N. (2009). Initial construction and validation of the Pathological Narcissism Inventory. Psychological Assessment 21 (3): 365–79. PMID 19719348. doi:10.1037/a0016530. 
  41. Miller, J. D.; Campbell, W. K. (2008). Comparing clinical and Social-Personality Conceptutalizations of narcissism. Journal of Personality 76 (3): 449–476. PMID 18399956. doi:10.1111/j.1467-6494.2008.00492.x. 
  42. Wink P (1991). Two faces of narcissism. Journal of Personality and Social Psychology 61 (4): 590–97. PMID 1960651. doi:10.1037/0022-3514.61.4.590. 
  43. Christie, R., & Geis, F. L. (1970). Studies in Machiavellianism. New York: Academic Press.
  44. Jones, D. N., & Paulhus, D. L. (2009). Machiavellianism. In M. R. Leary & R. H. Hoyle (Eds.), Handbook of Individual Differences in Social Behavior (pp. 93–108). New York: Guilford.
  45. Twenge, Jean M.; Konrath, Sara; Foster, Joshua D.; Keith Campbell, W.; Bushman, Brad J. (August 2008). Egos Inflating Over Time: A Cross-Temporal Meta-Analysis of the Narcissistic Personality Inventory. Journal of Personality 76 (4): 875–902. PMID 18507710. doi:10.1111/j.1467-6494.2008.00507.x.  Проігноровано невідомий параметр |citeseerx= (довідка)
  46. Chonko, Lawrence B. (31 серпня 2016). Machiavellianism: Sex Differences in the Profession of Purchasing Management. Psychological Reports 51 (2): 645–646. doi:10.2466/pr0.1982.51.2.645. 
  47. Dahling, Jason J.; Whitaker, Brian G.; Levy, Paul E. (5 лютого 2008). The Development and Validation of a New Machiavellianism Scale. Journal of Management 35 (2): 219–257. doi:10.1177/0149206308318618. 
  48. Wertheim, Edward G.; Widom, Cathy S.; Wortzel, Lawrence H. (1978). Multivariate analysis of male and female professional career choice correlates.. Journal of Applied Psychology 63 (2): 234–242. doi:10.1037/0021-9010.63.2.234. 
  49. Levenson, M. R.; Kiehl, K. A.; Fitzpatrick, C. M. (1995). Assessing psychopathic attributes in a noninstitutionalized population. Journal of Personality and Social Psychology 68 (1): 151. PMID 7861311. doi:10.1037/0022-3514.68.1.151. 
  50. Lilienfeld, S. O.; Andrews, B. P. (1996). Development and preliminary validation of a self-report measure of psychopathic personality traits in noncriminal population. Journal of Personality Assessment 66 (3): 488–524. PMID 8667144. doi:10.1207/s15327752jpa6603_3. 
  51. Cale, Ellison M.; Lilienfeld, Scott O. (November 2002). Sex differences in psychopathy and antisocial personality disorder. Clinical Psychology Review 22 (8): 1179–1207. PMID 12436810. doi:10.1016/s0272-7358(01)00125-8. 
  52. Zágon, Ilona K.; Jackson, Henry J. (July 1994). Construct validity of a psychopathy measure. Personality and Individual Differences 17 (1): 125–135. doi:10.1016/0191-8869(94)90269-0. 
  53. а б Егорова, Ситникова, 2014.
  54. Jones D.N., Paulhus D.L..  // Social Psychological and Personality Science. — 2010. — № 1. — С. 12—18. — DOI:10.1177/1948550609347591.
  55. Hodson G.M., Hogg S.M., MacInnis C.C..  // Journal of Research in Personality. — 2009. — Т. 43. — С. 686—690.
  56. Chabrol H., Van Leeuwen N., Rodgers R., Séjourné S..  // Personality and Individual Differences. — 2009. — Т. 47, Is. 7. — С. 734—739. — DOI:10.1016/j.paid.2009.06.020.
  57. Jonason, Peter K.; Slomski, Sarah; Partyka, Jamie (February 2012). The Dark Triad at work: How toxic employees get their way. Personality and Individual Differences 52 (3): 449–453. doi:10.1016/j.paid.2011.11.008. 
  58. Amernic, Joel H.; Craig, Russell J. (23 лютого 2010). Accounting as a Facilitator of Extreme Narcissism. Journal of Business Ethics 96 (1): 79–93. JSTOR 40836190. doi:10.1007/s10551-010-0450-0. 
  59. Buckels, Erin E.; Trapnell, Paul D.; Paulhus, Delroy L. (September 2014). Trolls just want to have fun. Personality and Individual Differences 67: 97–102. doi:10.1016/j.paid.2014.01.016. 
  60. Internet Trolls Are Narcissists, Psychopaths, and Sadists. 
  61. Anderson, Nate (20 лютого 2014). Science confirms: Online trolls are horrible people (also, sadists!). Ars Technica. Архів оригіналу за 4 November 2016. Процитовано 2 листопада 2016. 
  62. а б Jonason P.K., Li N.P., Webster G.W., Schmitt D.P..  // European Journal of Personality. — 2009. — Т. 23. — С. 5—18.
  63. Carter G.L., Campbell A.C., Muncer S..  // Personality and Individual Differences. — 2014. — Т. 56. — С. 57—61.
  64. Jonason P.K., Valentine K.A., Li N.P., Harbeson C.L..  // Personality and Individual Differences. — 2011. — Т. 51, Is. 6. — С. 759—763.
  65. Jonason P.K., Li N.P., Buss D.M..  // Personality and Individual Differences. — 2010. — Т. 48, Is. 4. — С. 373—378.
  66. Jonason P.K., Koenig B., Tost J..  // Human Nature. — 2010. — Т. 21, Is. 4. — С. 428—442.
  67. Jonason P.K., Li N.P., Teicher E.A..  // Individual Differences Research. — 2010. — Т. 8. — С. 111—120.
  68. а б Jonason P.K., Tost J..  // Personality and Individual Differences. — 2010. — Т. 49. — С. 611—615.
  69. Jonason P.K., Kavanagh P..  // Personality and Individual Differences. — 2010. — Т. 49. — С. 606—610.
  70. Jonason P.K., Webster G.D..  // Personality and Individual Differences. — 2012. — Т. 52, Is. 4. — С. 521—526.
  71. Jonason P.K., Slomski S., Partyka J..  // Personality and Individual Differences. — 2012. — Т. 52, Is. 3. — С. 449—453.
  72. Skeem, J.L., Polaschek D.L.L., Patrick C.J., Lilienfeld S.O..  // Psychological Science in the Public Interest. — 2011. — № 12 (3). — С. 95—162. — DOI:10.1177/1529100611426706.
  73. Jones D.N., Paulhus D.L..  // Personality and Individual Differences. — 2011. — Т. 51, Is. 5. — С. 679—682.
  74. Vernon P.A., Villani V.C., Vickers L.C., Harris J..  // Personality and Individual Differences. — 2008. — Т. 44, Is. 3. — С. 445—452.
  75. O'Boyle E.H., Forsyth D.R., Banks G.C., McDaniel M.A..  // Journal of Applied Psychology. — 2012. — Т. 97, Is. 3. — С. 557—579.
  76. Chabrol H., Van Leeuwen N., Rodgers R., Sejourne N..  // Personality and Individual Differences. — 2009. — Т. 47. — С. 734—739.
  77. Buckels E.E., Trapnell P.D., Paulhus D.L..  // Personality and Individual Differences. — 2014. — Vol. 67. — P. 97—102. — ISSN 01918869.
  78. Paulhus D.L..  // Current Directions in Psychological Science. — 2014. — Т. 23. — С. 421—426.
  79. Miller J.D., Dir A., Gentile B., Wilson L., Pryor L.R., Campbell K..  // Journal of Personality. — 2010. — Т. 78, Is. 5. — С. 1529—1564. — DOI:10.1111/j.1467-6494.2010.00660.x.
  80. Lenzenweger, Mark F.; Clarkin, John F.; Caligor, Eve; Cain, Nicole M.; Kernberg, Otto F. (2018). Malignant Narcissism in Relation to Clinical Change in Borderline Personality Disorder: An Exploratory Study. Psychopathology 51 (5): 318–325. PMID 30184541. doi:10.1159/000492228. 
  81. Oakes, Kelly. The 'light triad' that can make you a good person. BBC (англ.). Процитовано 29 червня 2019. 
  82. Light Triad Scale. Scott Barry Kaufman (англ.). Процитовано 29 червня 2019. 
  83. Tsukayama, Eli; Hyde, Elizabeth; Yaden, David Bryce; Kaufman, Scott Barry (2019). The Light vs. Dark Triad of Personality: Contrasting Two Very Different Profiles of Human Nature. Frontiers in Psychology (English) 10: 467. ISSN 1664-1078. PMC 6423069. PMID 30914993. doi:10.3389/fpsyg.2019.00467. 
  84. а б The Light Triad of Personality. Psychology Today (амер.). Процитовано 11 травня 2020. 
  85. The Light Triad: Psychologists Outline the Personality Traits of Everyday Saints. Discover Magazine (англ.). Процитовано 11 травня 2020. 
  86. Oakes, Kelly. The ‘light triad’ that can make you a good person. www.bbc.com (англ.). Процитовано 11 травня 2020. 
  87. Mobbs, Anthony E. D. (2020). An atlas of personality, emotion and behaviour. PLOS ONE 15 (1): e0227877. doi:10.1371/journal.pone.0227877. 

Посилання[ред. | ред. код]