Температуропровідність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Температуропрові́дність (коефіціє́нт температуропрові́дності) — фізична величина, що характеризує швидкість зміни (вирівнювання) температури речовини у нерівноважних теплових процесах. Чисельно дорівнює частці від ділення коефіцієнта теплопровідності тіла на добуток його питомої теплоємності та густини[1], в системі SI вимірюється в м²/с.

,

де  — температуропровідність,  — коефіцієнт теплопровідності,  — ізобарна питома теплоємність, ρ — густина.

Температуропровідність і теплопровідність є двома з найважливіших параметрів речовин та матеріалів, оскільки вони описують процес переносу теплоти та зміну температури в них.

Від чого залежить[ред. | ред. код]

Величина коефіцієнта температуропровідності залежить від природи речовини, зокрема хімічної. Рідини та гази мають порівняно малу температуропровідність. Метали, навпаки, мають значний коефіцієнт температуропровідності.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ДСТУ 2821-94 Промислове електронагрівання. Терміни та визначення.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Лабай В. Й. Тепломасообмін / В. Й. Лабай. — Львів: Тріада-Плюс, 1998. — 255 с.
  • Чепурний М. М. Основи технічної термодинаміки / М. М. Чепурний, С. Й. Ткаченко — Вінниця: Поділля-2000, 2004. — 358 с.
  • В. П. Исаченко, В. А. Осипова, А. С. Сукомел Теплопередача М.: Энергия 1969.
  • Бойко В.С., Бойко Р.В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу. Тт. 1-2, 2004-2006 рр. 560 + 800 с.