Температуропровідність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Температуропрові́дність (коефіціє́нт температуропрові́дності) — фізична величина, що характеризує швидкість зміни (вирівнювання) температури речовини у нерівноважних теплових процесах. Чисельно дорівнює частці від ділення коефіцієнта теплопровідності тіла на добуток його питомої теплоємності та густини[1], в системі СІ вимірюється в м²/с.

\chi = \frac{\kappa}{c_p \rho}\,,

де \chi — температуропровідність, \kappa — коефіцієнт теплопровідності, c_p — ізобарна питома теплоємність, ρ — густина.

Температуропровідність і теплопровідність є двома з найважливіших параметрів речовин та матеріалів, оскільки вони описують процес переносу теплоти та зміну температури в них.

Величина коефіцієнта температуропровідності залежить від природи речовини. Рідини та гази мають порівняно малу температуропровідність. Метали, навпаки, мають значний коефіцієнт температуропровідності.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. ДСТУ 2821-94 Промислове електронагрівання. Терміни та визначення.

Джерела[ред.ред. код]

  • Лабай В. Й. Тепломасообмін / В. Й. Лабай. – Львів: Тріада-Плюс, 1998. – 255 с.
  • Чепурний М. М. Основи технічної термодинаміки / М. М. Чепурний, С. Й. Ткаченко – Вінниця : Поділля-2000, 2004. – 358 с.
  • В. П. Исаченко, В. А. Осипова, А. С. Сукомел Теплопередача М.: Энергия 1969.