Тенгрі-каган
| Тенгрі-каган | |
|---|---|
| Помер |
741 Хара-Балгас, Хотонт, Архангай, Монголія |
| Конфесія | тенгріанство |
| Батько | Більге-хан Богю |
| Мати | Po Begd |
| Брати, сестри | Йоллиг-тегін |
Тенгрі-каган (ст.-тюрк. 𐱅𐰭𐰼𐰃:𐰴𐰍𐰣; д/н — 741) — 6-й каган Другого Східнотюркського каганату у 739—741 роках. Відомий також як Більге-каган II. У китайських джерелах — Денлі Кехань.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з династії Ашина. Другий син Більге-кагана і Кутлуг-Себіг-хатун (доньки Тоньюкука). При народженні отримав ім'я Кутлуг. 739 року після раптової смерті брата Йоллиг-тегіна успадкував владу. Змінив ім'я на Тенгрі-каган. Втім фактичну владу перебрала його мати та її коханець Юсі Тархан (у китайців відомий як Іньси Дагань).
740 року прийнято посланця танського імператора Сюань-цзуна — Лі Чжи, з яким підтверджено усі попередні угоди між державами.
Поступово влада регентші слабнула через постійні заворушення племен. Тоді вона з Юсі Тарханом вирішила вбити стриєчних братів кагана. Спочатку було страчено їх на заході. Але на сході каганату почалося повстання на чолі з Пан Кюль-тегіном (представником правлячої династії Ашина), що рушив на ставку кагана. Він повалив й стратив Тенгрі-кагна, поставивши на трон його брата (ім'я невідоме) при цьому сав Пан Кюль-тегін став регентом. Втім доволі швидко того було повалено Альп-Більге-каганом.
Джерела[ред. | ред. код]
- Гумилев Л. Н. Древние тюрки. — СПб.:СЗКЭО, Издательский Дом «Кристалл», 2003. —576 с. (Серия «Вехи истории») ISBN 5-306-00313-3
- Ahmet., Taşağil (1995–2004). Gök-Türkler. Atatürk Kültür, Dil, ve Tarih Yüksek Kurumu (Turkey). Ankara: Türk Tarih Kurumu Basımevi. ISBN 975161113X
- Bauer, Susan Wise (2010). The History of the Medieval World: From the Conversion of Constantine to the First Crusade. W. W. Norton & Company. p. 238. ISBN 978-0-393-05975-5.
| |||||||||||||||||||||||||||||
