Тенорит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тенорит.
Кристалічна структура тенориту.

Тенорит (рос. тенорит, англ. tenorite, нім. Tenorit m) – мінерал, оксид міді координаційної будови. За прізв. італійського ботаніка М.Теноре (M. Tenore), Semmola, 1841. Син. – мелаконіт (високодисперсний тенорит), меланоконіт, руда мідна чорна.

Опис[ред.ред. код]

Формула: CuO. Містить (%): Cu – 79,89; O – 20,11.

Сингонія моноклінна. Призматичний вид. Кристалічна структура координаційна. Утворює листуваті здвійниковані зірчасті і радіально-променисті аґреґати та пластинки, землисті сажисті маси, кірки концентричної будови, дрібні кристали у вигляді тонких лусок. Спайність по (111) досконала, по (001) добра. Густина 5,8-6,4. Тв. 3,75. Колір сталево-чорний, чорний, коричневий, сірий. Блиск металічний, тьмяний. Риса чорна, сіра. Непрозорий. Тонкі лусочки гнучкі. Зустрічається в зоні окиснення мідних родовищ разом з купритом, лімонітом, оксидами манґану та інш. Другорядний компонент окиснених мідних руд. Рідкісний.

Місця знахідок:[ред.ред. код]

Вальдзассен (Баварія, ФРН); Міднорудянськ (Урал, РФ); оз. Верхнє (шт. Мічиган, США); Дактаун (шт. Теннессі, США); пустеля Атакама (Чилі); пров. Шаба (Конго).

Різновиди[ред.ред. код]

Розрізняють:

  • тенорит масивний (землистий порошкоподібний різновид тенориту. Звичайно змішаний з оксидами заліза або манґану),
  • гель-тенорит (гелеподібний різновид тенориту).

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]