Тенсіометр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дротяне кільце тенсіометра П’єра Леконта дю Нуї..

Тенсіометр (рос. тенсиометр; англ. tensiometer; нім. Tensiometer n) – лабораторний прилад, яким вимірюють поверхневий натяг рідини. Напр., у тенсіометрі дю Нуї (назва – на честь франц. біофізика П’єра Леконта дю Нуї) вимірювання величини поверхневого натягу здійснюється за допомогою дротяного кільця (так званий «метод відриву кільця»). Вимірюють силу відриву дротяного кільця від поверхні розділу «рідина-повітря». Сила відриву вимірюється в умовних одиницях, потім обчисленнями отримують значення поверхневого натягу у міліньютонах на метр (мН/м).

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Інтернет-ресурси[ред.ред. код]