Теодат
| Теодат | ||
| ||
|---|---|---|
| 534 — 536 | ||
| Попередник: | Аталаріх | |
| Спадкоємець: | Вітігес | |
| Народження: |
480 Таврезійd | |
| Смерть: |
грудень 536 Фламінієва дорога, Рим | |
| Країна: |
Королівство остготів | |
| Рід: |
Амали | |
| Батько: |
невідомо | |
| Мати: |
Амалафріда | |
| Шлюб: |
Гуделіваd | |
| Діти: |
Теоденандаd і Теодігізелd[1] | |
Теода́т або Теодагад (лат. Flavius Theodahatus , Theodahadus, Theodatus) — король остготів в Італії з 534—536. Племінник Теодоріха Великого. З роду Амалів, син Амалафріди — сестри Теодоріха Великого, королеви вандалів.
Загравав з римськими сенаторами, намагаючись заручитися їхньою підтримкою. З цією метою він призначає відомих представників сенатської знаті на вищі державні посади. А в 535 році віддає одному із новопризначених римських патриціїв у жінки дівчину із готського королівського роду Амалів.[2]
Був, за свідченням Прокопія Кесарійського, людиною не позбавленою освіти, але жадібним, боягузливим, підступним, властолюбним. Володіючи великими землями в Тусції (Тоскана), Теодагад намагався збільшити їх шляхом захоплень; «мати сусідів він вважав великим нещастям». Григорій Турський називає його навіть королем Тусції. З ненависті до регентші Амаласунті, своєї двоюрідної сестри, Теодагад зав'язав таємні зносини з Юстиніаном I і зважився віддати в руки Візантії всю Тусцію, щоб потім жити в Константинополі в сані сенатора і користуватися своїми скарбами.
- ↑ Dahn Theodigisel // Allgemeine Deutsche Biographie — L: 1894. — Vol. 37. — S. 708.
- ↑ Удальцова, З. В. (1959). Италия и Византия в VI веке (російською) . Москва: Издательство Академии Наук СРСР. с. 260.
| Попередник Аталаріх |
Король остготів 534-536 |
Наступник Вітігес |
| Це незавершена стаття з історії Італії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |