Теодор Аксентович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Теодор Аксентович
Teodor Axentowicz
Teodor Axentowicz-NAC- 1-K-2163.jpg
При народженні Թեոդոր Աքսենտովիչ
Народження 13 травня 1859(1859-05-13)
Брашов, Румунія
Смерть 27 серпня 1938(1938-08-27) (79 років)
  Краків, Польща
Поховання
Національність поляк вірменського походження
Громадянство Австро-Угорщина Австро-УгорщинаПольща Польща
Жанр побутовий жанр, вітражі, мозаїки, портрети
Навчання Мюнхенська академія мистецтв
Діяльність художник
Напрямок Сецесія, реалізм
Роки творчості 1879—1937
Твори побутовий жанр, вітражі, мозаїки, портрети

Теодор Аксентович у Вікісховищі?

Теодо́р Аксенто́вич (пол. Teodor Axentowicz, вірм. Թեոդոր Աքսենտովիչ; 13 травня 1859, Брашов, Румунія — 27 серпня 1938, Краків, Польща) — польський художник та викладач вірменського походження.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Брашові (Трансільванія), у вірменській родині.

Художню освіту здобував у 1879-1882 в Мюнхенській академії красних мистецтв. Один рік (1882) удосконалював майстерність в Парижі в студії Дюран-Рюеля. По закінченні академії працював художником-ілюстратором у різних виданнях. У творчому доробку художника — копії з картин Сандро Боттічеллі та Тиціана.

Здійснив декілька подорожей країнами Західної Європи, відвідав Рим і Лондон.

Починав з картин побутового жанру, згодом перейшов до створення портретів. Уславився як портретист молодих і тендітних, привабливих жінок, більшість яких створена в техніці пастель.

У творах митця з часом дедалі більше проявлялись риси доби сецесії (плакати до виставок художнього товариства товариства «Штука», жіночі портрети).

Створив численні портрети пастеллю і картини на українську тематику: «Гуцул з люлькою», «Похорон селянина на Поділлі», «Похорон гуцула» та ін., в яких зобразив народний побут, обряди та звичаї.

Викладацька та громадська діяльність[ред. | ред. код]

Плакат до другої виставки творчого товариства Sztuka.

Професор Краківської академії красних мистецтв.

У 1897 створив художню школу для жінок.

В історії польського мистецтва відомий також як один з засновників польського художнього товариства Sztuka, яке працювало над створенням художніх виставок і продажем картин. Серед засновників і членів нового товариства — * Станіслав Виспянський

Твори для Вірменської церкви у Львові[ред. | ред. код]

Вірменський собор, мозаїки роботи Т.Аксентовича, м. Львів

1906 року вірменський архієпископ Йосип Теодорович запросив двох мтців з Академії — Теодора Аксентовича та Йосипа Мехоффера — взяти участь в реконструкції і декоруванні Вірменської церкви у Львові. Релігійна громада підтримала пропозиції щодо створення нового декору при відновленні храму. Теодору Аксентовичу належить проект нового вівтаря з мармуру та мозаїки в абсиді. Згодом храм прикрасив фресками художник Ян Генрік Розен в стилістиці пізньої сецесії.

Помер у Кракові. Похований на Раковицькому цвинтарі.

Серед учнів майстра — Леопольд Готтліб .

Творчість[ред. | ред. код]

Картини побутового жанру[ред. | ред. код]

Жіночі портрети[ред. | ред. код]

Автопортрети[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]