Теодор Вайссенбергер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Теодор Вайссенбергер
Theodor Weissenberger
Bundesarchiv Bild 183-2008-1118-501, Theodor Weißenberger.jpg
Народження 21 грудня 1914(1914-12-21)
Німецька імперія Мюльгайм-ам-Майн, Гессен
Смерть 11 червня 1950(1950-06-11) (35 років)
Німеччина Нюрбургринг, Нюрбург, Рейнланд-Пфальц
дорожньо-транспортна пригода
Приналежність Вермахт Вермахт
Вид збройних сил Luftwaffe eagle (spaced).svg Люфтваффе
Рід військ винищувальна авіація
Роки служби 19361945
Звання Luftwaffe epaulette Major.svg майор
Формування JG 77, JG 5, JG 7
Командування II./JG 5, I./JG 5, I./JG 7, JG 7
Війни / битви Друга світова війна
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Золотий німецький хрест
Почесний Кубок Люфтваффе
Теодор Вайссенбергер у Вікісховищі?

Теодор Вайссенбергер (нім. Theodor Weissenberger; 21 грудня 1914, Мюльгайм-ам-Майн — 10 червня 1950, Нюрбургринг) — німецький військовий льотчик-ас за часів Третього Рейху. Протягом Другої світової війни провів 375 повітряних боїв, здобувши 208 перемог у повітрі, в переважній більшості на північному театрі дій Східного фронту над водами арктичних морів, а також 33 на Західному фронтах. Він був одним з перших пілотів, який літав та одержував перемоги на реактивному винищувачі Messerschmitt Me 262. Майор (1945) Люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям (1943).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 21 грудня 1914. До початку Другої світової війни захоплювався планеризмом. З 1936 служив у Люфтваффе. На початку війни був інструктором. У середині 1941 добився переводу на фронт. Був доправлений до Норвегії у 77-у винищувальну ескадру «Херц Ас».

Першу повітряну перемогу здобув 27 жовтня 1941. У вересні 1942 доправлений до II./5-й винищувальної ескадри «Айсмеер» («Льодове море»), яка базувалась на півночі Фінляндії. Брав участь у бойових діях у Північній Норвегії та Фінляндії. На липень 1943 на його рахунку було 104 перемоги у повітряних боях. У квітні 1944 під час 350 вильотів у зону бойових дій він вже здобув 175 перемог. З 26 березня 1944 по 3 червня 1944 у чині гауптмана командував групою II./JG5 (Gruppenkommandeure II./JG5). У середині 1944 перекинутий на Західний фронт. З червня по липень 1944 здійснив 26 бойових вильотів та здобув 25 перемог під час боїв з союзниками у Нормандії. З 4 червня 1944 до 14 жовтня 1944 командував групою I./JG5 (Gruppenkommandeure I./JG5). З 25 листопада 1944 по 14 січня 1945 в чині майора командував групою I./JG7. З 1 січня 1945 року призначений командиром 7-ї винищувальної ескадри «Новотни» Jagdgeschwader 7. Залишався на посаді до кінця війни (8 травня 1945 року).

За весь час війни здійснив більше 500 вильотів та здобув 208 повітряних перемог, з них 33 на Західному фронті. Пілотуючи «Мессершмитт» 262, особисто збив 7 літаків ПС США, важких бомбардувальників B-17 та винищувачів P-51).

Після закінчення війни став автогонщиком. Загинув 11 червня 1950 в автокатастрофі на трасі в Нюрбургринзі.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]