Теодор Вайссенбергер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Теодор Вайссенбергер
Theodor Weissenberger
Bundesarchiv Bild 183-2008-1118-501, Theodor Weißenberger.jpg
Народження 21 грудня 1914(1914-12-21)
Німецька імперія Мюльгайм-ам-Майн, Гессен
Смерть 11 червня 1950(1950-06-11) (35 років)
Німеччина Нюрбургринг, Нюрбург, Рейнланд-Пфальц
дорожньо-транспортна пригода
Громадянство Третій Рейх Третій Рейх
Приналежність Вермахт Вермахт
Вид збройних сил Luftwaffe eagle (spaced).svg Люфтваффе
Рід військ винищувальна авіація
Роки служби 19361945
Звання Luftwaffe epaulette Major.svg майор
Формування JG 77, JG 5, JG 7
Командування II./JG 5, I./JG 5, I./JG 7, JG 7
Війни / битви Друга світова війна
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Золотий німецький хрест
Почесний Кубок Люфтваффе
Теодор Вайссенбергер у Вікісховищі?

Теодор Вайссенбергер (нім. Theodor Weissenberger; 21 грудня 1914, Мюльгайм-ам-Майн — 10 червня 1950, Нюрбургринг) — німецький військовий льотчик-ас за часів Третього Рейху. Протягом Другої світової війни провів 375 повітряних боїв, здобувши 208 перемог у повітрі, в переважній більшості на північному театрі дій Східного фронту над водами арктичних морів, а також 33 на Західному фронтах. Він був одним з перших пілотів, який літав та одержував перемоги на реактивному винищувачі Messerschmitt Me 262. Майор (1945) Люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям (1943).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 21 грудня 1914. До початку Другої світової війни захоплювався планеризмом. З 1936 служив у Люфтваффе. На початку війни був інструктором. У середині 1941 добився переводу на фронт. Був доправлений до Норвегії у 77-у винищувальну ескадру «Херц Ас».

Першу повітряну перемогу здобув 27 жовтня 1941. У вересні 1942 доправлений до II./5-й винищувальної ескадри «Айсмеер» («Льодове море»), яка базувалась на півночі Фінляндії. Брав участь у бойових діях у Північній Норвегії та Фінляндії. На липень 1943 на його рахунку було 104 перемоги у повітряних боях. У квітні 1944 під час 350 вильотів у зону бойових дій він вже здобув 175 перемог. З 26 березня 1944 по 3 червня 1944 у чині гауптмана командував групою II./JG5 (Gruppenkommandeure II./JG5). У середині 1944 перекинутий на Західний фронт. З червня по липень 1944 здійснив 26 бойових вильотів та здобув 25 перемог під час боїв з союзниками у Нормандії. З 4 червня 1944 до 14 жовтня 1944 командував групою I./JG5 (Gruppenkommandeure I./JG5). З 25 листопада 1944 по 14 січня 1945 в чині майора командував групою I./JG7. З 1 січня 1945 року призначений командиром 7-ї винищувальної ескадри «Новотни» Jagdgeschwader 7. Залишався на посаді до кінця війни (8 травня 1945 року).

За весь час війни здійснив більше 500 вильотів та здобув 208 повітряних перемог, з них 33 на Західному фронті. Пілотуючи «Мессершмитт» 262, особисто збив 7 літаків ПС США, важких бомбардувальників B-17 та винищувачів P-51).

Після закінчення війни став автогонщиком. Загинув 11 червня 1950 в автокатастрофі на трасі в Нюрбургринзі.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]