Теодор Стерджон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Теодор Стерджон
Theodore Sturgeon
Теодор Стерджон.jpg
При народженні Едвард Гамільтон Волдо (англ. Edward Hamilton Waldo)
Псевдоніми, криптоніми E. Волдо Хантер (англ. E. Waldo Hunter)
Народження 26 лютого 1918(1918-02-26)
  Flag of the United States (1896-1908).svg Стейтен-Айленд, Нью-Йорк, США
Смерть 8 травня 1985(1985-05-08) (67 років)
  Flag of the United States (1896-1908).svg Юджін, Орегон, США
Громадянство Flag of the United States.svg США
Мова творів англійська
Рід діяльності письменник
Роки активності: 1938 - 1985
Жанр наукова фантастика, фентезі містика, вестерн
Magnum opus: Більше ніж люди (англ. More Than Human)
Нагороди та премії
Премія Г'юго, Премія Неб'юла.[1]

Теодор Стерджон (англ. Theodore Sturgeon; 26 лютого 1918, Стейтен-Айленд, Нью-Йорк, США - 8 травня 1995, Юджін, Орегон, США) - американський письменник-фантаст і критик, також працював в жанрі фантастики жахів. На сайті Internet Speculative Fiction Database, зібрано більше 200 його історій і близько 400 оглядів.[2]

Його найвідомішою роботою є науково-фантастичний роман «Більше ніж люди» (англ. More Than Human) 1953 року, який побудований на повісті «Дитина це троє» (англ. Baby Is Three) 1952 року. «Більше ніж люди» виграв Міжнародну премію з фантастики 1954 року, як найкращий роман, а повісті «Малюку — вже три», асоціацією письменників-фантастів Америки, присуджене п'яте місце серед "Найвидатніших науково-фантастичних повістей всього часу" в 1964 році. Теодор Стерджон тоді ж посів друге місце (після Роберта Гайнлайна) серед авторів.

В 2000 році Теодора Стерджона було вибрано в "Зал слави наукової фантастики та фентезі".[3]

Біографія[ред.ред. код]

Стерджон народився 26 лютого 1918 в Стейтен-Айленд, Нью-Йорк. При народженні він отримав ім'я Едвард Гамільтон Волдо, але в 1929, після розлучення його матері і нового одруження на Вільямі Стерджоні, він змінив своє їм'я.

В 1938 році він продав свій перший твір, а в 1939 його перший науково-фантастичний твір «Дихаючи ефіром» (англ. Ether Breather) був опублікований в журналі "Astounding Science-Fiction".[2] Довгий час Теодор Стерджон писав лише короткі історії які публікувалися в різних журналах, в основному для науково-фантастичних журналів "Astounding" і "Unknown", але часто його роботи з'являлися і в звичайному літературному журналі "Argosy". Він використовував свій псевдонім "E. Волдо Хантер" (англ. E. Waldo Hunter), коли два його твори входили в один випуск журналу "Astounding".

Стерджон працював «літературним негром» над романом «Гравець з протилежної сторони» (англ. The Player on the Other Side), який видався під авторством Еллері Квін в 1963 році. Даний роман отримав багато позитивних відгуків серед критиків і читачів.

Також Стерджон писав сценарії до серіалу "Зоряний шлях", зокрема для епізодів "Звільнення на берег" (англ. "Shore Leave", 1966) і "Час гніву" (англ. "Amok Time", 1967). Також йому приписують винайдення вигаданих символів серіалу, зокрема перше використання фрази "Живіть і процвітайте" (англ. "Live long and prosper"), Вулканського привітання (жест рукою з розведенням середнього і безіменного пальців), а також опис шлюбних ритуалів Вулканців. Також Старджон написав декілька епізодів, які ніколи не були екранізовані.

Також він писав сценарії до епізодів дитячого пригодницького серіалу "Земля загублених" (англ. "Land of the Lost"). Два його твори були адаптовані до серіалу "Зона сутінків". Один з них "Тарілка самотності" транслювався в 1986 і був присвячений його пам'яті. Інший епізод "Справа хвилин" був написаний за мотивами повісті Старджона «Вчора був понеділок» (англ. Yesterday Was Monday). Його роман «Killdozer!» був покладений в основі однойменного фільму 1974 року, одного з коміксів Marvel і американської рок-групи.

Теодор Стерджон відноситься до класиків наукової-фантастики, в пік своєї популярності, в 1950-тих, його твори включались в найбільшу кількість антологій, серед живих письменників, і високо оцінювались критиками. В той ж час він не був популярним серед загальної публіки і виграв лише декілька нагород. Його творчість вплинула на творчість таких письменників-фантастів як Гарлан Еллісон, Семюел Ділені і Рей Бредбері.

Декілька років Старджон жив в Спрінгфілді, штат Орегон. Він помер 8 травня 1985 року від пневмосклерозу в лікарні міста Юджін.[4]

Бібліографія[ред.ред. код]

Романи[ред.ред. код]

  • 1950 — «Мрійливі коштовності» (англ. «The Dreaming Jewels»). Також видавалась під назвою «Синтетична людина» (англ. «The Synthetic Man»).
  • 1953 — «Більше ніж люди» (англ. «More Than Human»). Роман побудований на трьох пов'язаних повістях, однією з яких є «Дитина це троє» (англ. «Baby Is Three»).
  • 1956 — «Я, розпусник» (англ. «I, Libertine»). Історичний роман створений заради містифікації за запитом Джина Шепарда, і вийшов під авторством Фредеріка Р. Івінга (англ. Frederick R. Ewing).
  • 1958 — «Космічний ґвалт» (англ. «The Cosmic Rape»). Скорочений варіант видавався під назвою «Одружитись на Медузі» (англ. «To Marry Medusa»).
  • 1960 — «Венера плюс X» (англ. «Venus Plus X»).
  • 1961 — «Трохи твоєї крові» (англ. «Some of Your Blood»).
  • 1963 — «Гравець з протилежної сторони» (англ. «The Player on The Other Side»). Роман написаний Старджоном і виданий під авторством Еллері Квін.
  • 1986 — «Боже тіло» (англ. «Godbody»). Виданий посмертно.

Вибрані короткі історії[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Інтернет-ресурси[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Theodore Sturgeon The Locus Index of SF Awards: Index to Literary Nominees.
  2. а б Theodore Sturgeon на Internet Speculative Fiction Database (ISFDB)
  3. Science Fiction and Fantasy Hall of Fame
  4. Portal, Ann (May 10, 1985). "Famed author, award-winner, dies in Eugene". The Register-Guard (Eugene, Oregon)