Теодор Шванн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Теодор Шванн
TheodorSchwann.jpg
Народився 7 грудня 1810(1810-12-07)
Нойс, Рейн-Нойс, Дюссельдорф, Німеччина
Помер 11 січня 1882(1882-01-11) (71 рік)
Кельн, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Місце проживання Німеччина
Громадянство Німеччина Німеччина
Національність німець
Alma mater Боннський університет
Льєзький університет
Галузь фізіологія
Заклад Лувенський університет, Л'єжський університет
Вчене звання професор
Член Лондонське королівське товариство, Шведська королівська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Прусська академія наук, Паризька медична академія[d] і Баварська академія наук
Нагороди

Теодор Шванн у Вікісховищі?

Теодор Шванн (нім. Theodor Schwann) (7 грудня 1810 — †11 січня 1882) — німецький фізіолог, один з авторів клітинної теорії.

Закінчив єзуїтський коледж в місті Кельн, вивчав природничі науки і медицину в Бонні, Вюрцбурзі і Берліні. До 1839 року працював асистентом фізіолога І. Мюллера в Берліні. В 1839-48 — професор фізіології і порівняльної анатомії Лувенського університету, в 1848-78 — професор Л'єжського університету.

Найбільш відомі роботи Шванна в області гістології, а також праці, присвячені клітинній теорії. Ознайомившись з роботами М. Шлейдена, Шванн переглянув весь гістологічний матеріал і знайшов принцип порівняння клітин рослин і елементарних мікроскопічних структур тварин. Взяв як характерний елемент клітинної структури ядро, зміг довести спільність побудови клітин рослин і тварин. В 1839 вийшов в світ класичний твір Шванна «Мікроскопічні дослідження про відповідності в структурі і рості тварин і рослин» (Mikroskopische Untersuchungen ber die Uebereinstimmung in der Struktur und dem Wachstum der Tiere und Pflanzen).

Як гістолог Шванн відомий своїми роботами, в яких тонко описує будову кровоносних судин, гладеньких м'язів і нервів. Вчений знайшов і описав особливу оболонку, яка оточує нервове волокно (шванівська оболонка). Крім того, Шванн знайшов в шлунковому соці фермент пепсин і встановив виконувальну ним функцію; проілюстрував принципову аналогію між процесами травлення, бродіння і гниття. Шванн був членом Лондонського королівського товариства (з 1879), Паризької академії наук (з 1879), Королівської бельгійської академії наук, літератури та витончених мистецтв (з 1841). Помер у 1882 році у Кельні.