Перейти до вмісту

Теорема Абеля — Руффіні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Теоре́ма А́беля — Руффі́ні стверджує, що загальне рівняння п'ятого та вищих степенів є нерозв'язним у радикалах — для коренів многочлена не існує формули, в якій застосовуються чотири арифметичні дії та добування коренів (довільного ступеня).

Із доведення випливає існування рівнянь п'ятого й вищих ступенів, для яких корені не виражаються в радикалах. Найпростішими нерозв'язними в радикалах є рівняннями:

Основна теорема алгебри доводить, що рівняння -го степеня має комплексних коренів, хоча над іншими полями коренів може і не існувати.

Загальну відповідь про наявність коренів многочлена над заданим полем та розв'язність над цим полем дає теорія Галуа.

Історія

[ред. | ред. код]
Паоло Руффіні, Teoria generale delle equazioni, 1799

1770 року Жозеф-Луї Лагранж у своїй роботі, описуючи способи пошуку коренів рівнянь, застосував поняття групи перестановок коренів рівняння. Ця інноваційна робота заклала основи теорії Галуа, що була виявлена в паперах Евариста Галуа після його смерті.

Першу версію теореми довів Паоло Руффіні 1799 року, але в його доведенні були прогалини. 1824 року Нільс Абель опублікував детальне доведення теореми.

Теорія Галуа

[ред. | ред. код]

Сучасне доведення використовує теорію Галуа.

Група Галуа описує групи перестановок коренів многочленів.

При група перестановок не є розв'язною.

Доведення теореми

[ред. | ред. код]

Нехай

 — дійсне число трансцендентне над полем раціональних чисел ,
 — трансцендентне над розширенням , і так далі до
 — трансцендентне над .

Позначимо тоді:

Теорема Вієта: відкривши дужки, отримаємо що є симетричною функцією відносно оскільки коефіцієнтами многочлена будуть:

і так далі до

Кожна перестановка групи означає автоморфізм на що залишає нерухомим та переставляє Оскільки від перестановки коренів многочлен не змінюється, отже також є нерухомим, отже утворює групу Галуа

Єдиним розкладом є

(де  — альтернативна група).

Фактор-група (ізоморфна самій ) не є абелевою групою, тому не є розв'язною.

Розв'язувані типи рівнянь

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Jean-Pierre Tignol. Galois’ Theory Of Algebraic Equations. — World Scientific Publishing Company, 2001. — 348 с. — ISBN 978-9810245412. (англ.)
  • Алексеев В. Б. Теорема Абеля в задачах и решениях. — МЦНМО, 2001. — 192 с. — ISBN 5-900916-86-3. (рос.)
  • Е. Артін (1963). Теорія Галуа. пер. з нім. В.А. Вишенського. Київ: Радянська школа. с. 98. (укр.)
  • Ван дер Варден Б. Л. Алгебра. — Москва : Наука, 1975. — 623 с. — ISBN 5-8114-0552-9.(рос.)
  • Ленг С. Алгебра. — Москва : Мир, 1968. — 564 с. — ISBN 5458320840.(рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]