Перейти до вмісту

Теорема Лагранжа (теорія груп)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Теорема Лагранжа — твердження в теорії груп згідно з яким кількість елементів будь-якої підгрупи скінченної групи ділить кількість елементів самої групи.

Точніше можна записати

,

де позначає індекс групи по підгрупі ,тобто кількість класів суміжності в , а , позначають порядок групи і підгрупи, тобто кількість їх елементів.

Доведення

[ред. | ред. код]

Нехай є скінченною групою. Розглянемо множину лівосторонніх класів суміжності групи щодо . Ця множина розбиває групу на рівнопотужних множин: .

Тобто

,

і враховуючи відсутність перетину цих множин:

,

і враховуючи їх рівнопотужність з , остаточно отримуємо

,

тобто:

.

Наслідки

[ред. | ред. код]
  1. Кількість правих і лівих суміжних класів будь-якої підгрупи в однакова і називається індексом підгрупи в (позначається ).[1]
  2. Порядок будь-якої підгрупи скінченної групи є дільником порядку [2]
  3. Із того, що порядок елемента групи дорівнює порядку циклічної підгрупи, яку створює цей елемент, слідує, що порядок будь-якого елемента скінченної групи є дільником . Цей наслідок узагальнює теорему Ейлера і малу теорему Ферма в теорії чисел.
  4. Група порядку , де  — просте число, циклічна. (Оскільки порядок елемента, відмінного від одиниці, не може дорівнювати , всі елементи, крім одиниці, мають порядок , а отже, кожен з них породжує групу.)[3]

Узагальнення

[ред. | ред. код]

Теорема Лагранжа допускає наступне просте узагальнення: нехай є скінченною групою і маємо , тоді

.

Доведення

[ред. | ред. код]

З теореми Лагранжа випливає:

і також
,
звідки
.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Українською

[ред. | ред. код]


Іншими мовами

[ред. | ред. код]